«Щедрик»: 9 маловідомих фактів про головну різдвяну колядку
Про п’ять редакцій, тріумф у Карнегі-Хол, перший аудіозапис і версію, виконану ударами м'ячів
Про п’ять редакцій, тріумф у Карнегі-Хол, перший аудіозапис і версію, виконану ударами м'ячів
«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати…», – більшість з нас виросла на цих словах головної різдвяної колядки. Інколи навіть здається, що вона існує стільки, скільки існує світ – є в її мелодиці щось небесне, неосяжне, вічне.
Насправді «Щедрику» трохи більше 100 років. Усі знають, що його написав український композитор Микола Дмитрович Леонтович. Людина неабиякого таланту, син священника, автор «співу закритим ротом» і нотної грамоти, він прожив коротке життя і був вбитий чекістом – писали про це тут.
Леонтович створив загалом понад 150 музичних творів, але саме різдвяна колядка отримала всесвітню славу. Це загальновідомий факт, а з «Щедриком» пов’язані ще кілька маловідомих цікавинок.
Першу редакцію Леонтович написав у 1901-1902 роках, другу – в 1906-1908, третю – в 1914 році, четверту – в 1916 році і, нарешті, п’ята редакція з’явилася в 1919 році.
Це була згадана вище четверта редакція композитора. Її у 1916 році хор під керівництвом Леонтовича заспівав у Київському купецькому зібранні, нині – Національна філармонія. Виступ приніс і композитору, і хору величезний успіх. Леонтович якраз викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка, працював у музичному відділі Київського обласного комітету, також у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.
Читайте також: 10 маловідомих фактів про «Наталку Полтавку»
Капела була створена в Українській Народній Республіці в 1919 році в Києві за дорученням голови Директорії Симона Петлюри для просування ідеї незалежної України та популяризації української музичної культури за кордоном. Капелою керували Кирило Стеценко й Олександр Кошиця.
Майже три роки капела гастролювала і об’їздила понад 20 країн: Чехословаччину, Австрію, Швейцарію, Францію, Бельгію, Нідерланди, Велику Британію, Німеччину, Польщу, Іспанію. У 1922 році капела виступила в США у престижному концертному залі Карнегі-Хол. У програму всюди входила колядка Леонтовича, яка тут же ставала серед слухачів «хітом», як сказали б зараз. Проте сам композитор про цей успіх навіть не здогадувався: він потерпав від злиднів у країні совєтів…
Диригент, хормейстер, учитель музики Петро Вільговський у 1930-х роках працював для радіо NBC. Що саме його підштовхнуло адаптувати українську колядку, невідомо – можливо, її зростаюча популярність або щира любов до української музики, але він написав низку англійських віршів до «Щедрика».
У результаті обрав текст і назву, придумані в 1936 році: Carol of the Bells або «Колядка дзвонів», бо її мелодика нагадувала передзвін. Вона й стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.
Як кажуть музикознавці, у цьому наспіві «в хрестоматійному вигляді представлені базові логічні фігури: дипластії, комбінації бінарностей, серіації, симетрійні явища у вигляді ритму дроблення з об’єднанням».
Леонтовичу вдалося геніально поєднати прийоми народного багатоголосся з класичною поліфонією. У «Щедрику» є також органні пункти, на тлі яких будують складні звукові комплекси.
Читайте також: Історія кохань Михайла Грушевського
Carol of the Bells лунає і в «Маппет Шоу», і в «Сімпсонах», в «Сам удома», у «Міцному горішку 2», і в «Гаррі Поттері». Колядку часто використовують у рекламі: достатньо згадати різдвяні ролики найвідомішого у світі напою – кока-коли.
Майже 140 мільйонів переглядів в середньому мають найпопулярніші переспіви Carol of the Bells на ютубі
В рейтинг увійшли варіації у різних жанрах – від класики до рок-виконань. Серед них є виконання вільнюського хору Bel Canto, який виконав пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013. Є версія баскетболістів NBA, які виконали пісню ударами м’ячів, є версія американського підлітка Кента Дженкінса, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий інструмент, на якому і зіграв «Щедрик». До рейтингу увійшла наша ONUKA з кавер-версією колядки.
Національний банк увів їх в обіг у 2016 році – номіналом 5 гривень і 20 гривень, вона, до речі, зроблена зі срібла. Монети присвятили 100-річчю першого виконання колядки хором Київського університету.
У наш час «Щедрик» можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською. Але ця чарівна мелодія навіки залишатиметься саме українською – символом нашого Різдва, чуда, віри у світле й хороше.