6 трюків «чорної п’ятниці»: не дайте себе надурити
Закон дев’ятки, "1+1", "просто спробуй" і ще три вигадки маркетологів
Закон дев’ятки, "1+1", "просто спробуй" і ще три вигадки маркетологів
Весь галас навколо “чорної п’ятниці” – теж… ну якщо не трюк, то велика іллюзія, придумана маркетологами виключно для того, аби нас зачепити на споживчий гачок. Отож, українки, вмикайте здоровий глузд і не купуйтеся на інші трюки.
Ми його знаємо – суми, зазначені на ціннику, закінчуються на дев’ятку, бо мозок 499 сприймає як 400, а не 500. Боротися з власним мозком майже неможливо, хіба що як мантру повторювати собі: «Це п’ятсот, це п’ятсот, це п’ятсот»… А якщо купуєте кілька речей, то перед розрахунком підсумуйте на калькуляторі, скільки ж насправді платитимете з тими незайвими 99 гривнями на кожній речі.
Нічого не маємо проти. Але просто замисліться над цифрами: приємний аромат в магазині, музика і святковий (наприклад, різдвяний) інтер’єр якимось дивом збільшує обсяг продаж у “чорну п’ятницю” на 15%.
Покупець спочатку завжди дивиться на манекен, а продавець вдягає на нього найгарніші і, звісно, найдорожчі речі. Не дивно, що нам подобається, і ми хочемо собі щось схоже. Аж раптом погляд натикається на табличку «Джемпери за 149 гривень». І врешті-решт ми купуємо обидві речі – і по акції, бо дешево, і з манекена, бо сподобалася, аж страх.
Так ми вже створені, що спочатку рухаємося не до вішаків чи полиць, а до манекенів. Тому там розміщують найяскравіші, найпривабливіші речі. А от темні речі базового гардеробу «ховають» на нижні полиці чи вішаки у кутках. Тому й трапляється так, що ми приходимо за темною водолазкою, а йдемо з нею та непотрібним червоним сарафаном.
Непогано, але найкраще пасує до продуктів харчування. Щодо одягу чи взуття, то у партії по 2-3 речі зазвичай об’єднують екземпляри низької якості, які окремо продаються так собі.
Головна ідея цього трюку, поширеного не лише у “чорну п’ятницю”, а й у звичайні розпродажі – налагодити з покупцем контакт, викликати довіру, створити добрий настрій, розслабити. І ось ми вже віримо, що у цій блузці маємо вигляд королеви, а неймовірний крем за тиждень прибере «гусячі лапки». А ще й на нас стільки часу витратили, що якось аж незручно нічого не купити… Зручно!
До речі, напередодні “чорної п’ятниці” ми ледь не купилися на останній трюк. Крем (не скажемо який) і справді показав миттєвий результат, а дівчина, яка запропонувала його спробувати, була дуже мила й улеслива. Так закортіло купити його просто зараз ще й тому, що «він закінчується» і «взагалі він коштує 1100 гривень, але вам я зроблю знижку – 700. Тільки нікому не кажіть». Втрималися, потім подивилися ціну в інтернеті й придбали на сайті. За 370 гривень! Тож, дівчата, будьмо уважними!
Що не варто купувати на розпродажах
Кадр з фільму “Шопоголік”
Розпродажі так само регулюються «Законом про захист прав споживачів», і наявність знижки ніяк не впливає на ваші права. Нема про це у Законі! Так і кажіть: «Твердження про те, що товар, куплений під час розпродажу, обміну і поверненню не підлягає, є порушенням закону». Тобто браковану річ, придбану на розпродажі або за акцією, можна повернути, як і будь-яку іншу.
Коли ви купуєте товар з якимось дефектом за нижчою ціною, у товарному чеку продавець повинен зробити відповідну позначку. Тоді цей дефект не може бути приводом для обміну або повернення товару, але інший брак, не зафіксований у товарному чеку, — може! Якщо позначку не зробите, а щось зіпсується, вам відмовлять, мовляв, ви ж брали з браком.
Якщо продавець не бажає відшкодувати збитки, звертайтеся до правоохоронних органів, організації із захисту прав споживачів, територіальних органів Держспоживстандарту.
Що варто купувати на розпродажах
То що? На старт, увага, марш – о 10.00 відчиняються магазини! А потім почитайте нашу статтю 6 способів відкласти гроші, коли грошей вічно нема 🙂