10 речей, які не робить зріла, самодостатня жінка
Відверте есе Олени Шпундри про чоловіків, жертовність, не попрасовані сорочки і Омара Хаяма
Відверте есе Олени Шпундри про чоловіків, жертовність, не попрасовані сорочки і Омара Хаяма
Мені майже 40, і я дедалі частіше буваю цинічною. З чоловіками пряма як бамбук: без вагань говорю про те, що люблю, не люблю, чого хочу. До біса відправляю теж без вагань. Періодично запитую себе: невже моє серце скам’яніло? Адже раніше могла днями чекати одне смс, летіти на край світу, щойно чоловік покликав, о 6 ранку зриватися, аби приготувати гарячий сніданок, турбуватися, допомагати, підтримувати, адже це – Він.
Звісно, під цим «Він» маються на увазі різні чоловіки: когось я самовіддано кохала, з кимось просто жила, кимось лише захоплювалася. Але моє ставлення було схожим: відданість, готовність, жертовність…
В юності ми шукаємо себе. У 18-25 років легко кидаємося в будь-які експерименти: із зовнішністю, професією, сексом, коханням.
Після 25 “напрацьовуємо” певний каркас: освіту, досвід, набиті у стосунках гулі. Вже не такі нестримні в експериментах, більш конкретні у своїх цілях. Щось розуміємо про життя, але ще не все розуміємо про себе. Плутаємо свої бажання з бажаннями оточення. Кохання підміняємо жертовністю.
Зрілість – це час справжньої зустрічі з собою. Після «сліпої» юності, після молодості «заради когось» починаємо жити для себе і заради себе. Це не означає, що нам ніхто не потрібен, тому що ми стали успішними, егоїстичними, самодостатніми одиначками. Ні. Так само як у 20, ми хочемо любові, хочемо тепла, хочемо стосунків. Просто ми розуміємо, що здорові стосунки – це про добровільність і обопільність.
Тому я більше не роблю багато речей…
Я можу написати сама за потреби і видаляю контакти тих, хто не знаходить часу для короткої відповіді: «Вибач, заклопотаний, наберу коли звільнюся».
Щоб зустріч була в радість, вона має бути комфортною для обох. Якщо чоловіка не цікавить зручний для жінки час, місце, значить, він не цікавиться жінкою. І такий чоловік мені вже не цікавий.
В інші важливі для мене свята також, чого гріха таїти. Мені подобаються чоловіки, яким подобається витрачати гроші на кохану жінку. Фінансово скупі люди зазвичай скупі й у всьому іншому. Неуважність до дат, важливих для людини, – це неуважність і до людини загалом.
Це не означає, що від чоловіка мені потрібні лише гроші. Але «з милим рай і в курені» – точно не історія зрілої жінки. Свої курені ми відбули у 20, в 30 років, а в 40 у нас уже власноруч побудоване комфортне життя і немає виправдань для невдахи.
Звичайно, я не виношу чоловікові мозок нескінченними претензіями. Але є речі, про які інша людина не здогадується просто через те, що вона інша. Якщо я не люблю швидкість, вона мене лякає, то я не мовчу і не вдаю захоплення, коли чоловік розганяється до 120 км/год. Так само я не повчаю роздратовано: «Як ти їдеш!», а спокійно кажу: «Не жени, будь ласка, я нервова, і мені страшно».
Я не люблю прасувати. Свій одяг також. І я більше не роблю для чоловіка нічого, що створює для мене дискомфорт. Якщо він кохає, попрасує свою сорочку сам.
Вони не завжди пов’язані. Кохання – це випрасувати сорочку самому, помовчати зі мною вранці, коли я не люблю розмовляти, запам’ятати ім’я мого кота і скільки ложок цукру я кладу в каву, принести в травні букет свіжозрізаних, вологих від дощу півоній, мовчки купити чайник замість мого поламаного.
І готова до будь-якої відповіді. В молодості ми боїмося прояснювати незрозуміле, щоб не відлякати, не навантажувати, не поранити чоловіка. Але ця нез’ясованість потім ранить нас самих. Я більше не хочу ран, тому визначаю все одразу.
Чоловік, коли кохає, знаходить для мене час. Включає мене в свій щільний графік нарад, поїздок, футболу з друзями або рибалки з сином. Тому що в мене теж насичене життя. Якщо ми обидва знаходимо час один для одного, значить все ок, у нас стосунки. Якщо час знаходжу тільки я, а чоловік постійно зайнятий, значить мені потрібно пошукати когось іншого.
Навпаки, при знайомстві можу бути навіть гіршою, грубішою, цинічнішою, прямолінійною. Той, кому цікаво і потрібно, завжди загляне глибше. Байдужий пройде повз…
Мені майже 40 років. І я бамбук. Прямий, міцний, гнучкий, невибагливий. Мене важко зламати, викривити або викорчувати. Я загартувалася. Але я вмію і хочу кохати. Тільки вже без жертв і саморуйнування, а задля взаємного наповнення.