Жінки великих художників: Клод Моне, його законна дружина і дружина… його сусіда

Про життя відомих людей і, зокрема, художників написано безліч літератури, але обмаль – про їхніх супутниць. Але ж саме вони відігравали чи не найважливішу роль як в їхньому успіху, так і в занепаді.

Ким були жінки геніїв? Муза, менеджер чи тиран? Цікаве авторське дослідження провела бізнес-тренерка, фахівчиня з бізнес-комунікацій, художниця, чиї картини зберігаються в приватних колекціях України, Європи, США, організаторка виставок, лекцій Оксана Тодорова. В однойменній книзі, що недавно вийшла з друку, вона вивчає роль дружин, коханих і коханок в житті відомих митців. «Саме жінки створювали умови для розкриття їхнього таланту. Які сценарії були реалізовані в їхніх тандемах? І як ці знання ми, сучасні жінки, можемо застосувати в наш час?», – розмірковує пані Оксана.

А ми, журнал «Українки», із задоволенням підтримуємо це дослідження і як медіапартнери книжкової новинки започатковуємо цикл публікацій про жінок великих художників. Розпочнемо з одного із засновників імпресіонізму Оскара Клода Моне.

Дружина-муза, сусідка-скеля

Перша дружина Клода Моне Камілла Донс народила художнику двох синів і протягом чотирнадцяти років залишалася його улюбленою моделлю. Для знаменитої картини «Сніданок на траві» Камілла стала моделлю всіх жіночих персонажів.

Коли художнику виповнилося 39 років, він із дружиною і двома дітьми зняв будинок, і доля звела їхню сім’ю із сімейством Ошеде. Вони жили під одним дахом — вісім дітей на дві сім’ї, четверо дорослих і прислуга. Потім Ернест Ошеде збанкрутів і переїхав до Парижа, де намагався заробляти на життя нотатками про мистецтво, які у нього купували невеликі газети.

В той самий час Камілла Моне захворіла на рак. Доглядати за хворою дружиною Клоду допомагала Аліса Ошеде. Дружина сусіда, вона протистояла всім негараздам, як скеля: дитячі й дорослі хвороби, смуток, безгрошів’я і врешті смерть Камілли.

Поки смерть не розлучить

Звісно, втрата дружини вразила Моне. І все ж його невгамовна творча натура не змогла встояти перед спокусою зобразити смерть. Кілька годин поспіль він писав портрет померлої Камілли. Роки по тому Моне зізнавався своєму другові: «…Усе це відбувалося повз мене, автоматично. Спочатку шок і тремтіння від споглядання цього кольору, а потім чистий рефлекс, несвідоме прагнення робити те, що я звик робити все своє життя…»

Аліса продовжувала твердою і владною рукою керувати господарством і численним сімейством. Усі спроби Ернеста повернути собі сім’ю і дітей вона відкидала. Позаду залишилася важка морозна зима, численні дитячі ангіни, відмови в кредиті у бакалійника і прачки… У будинку не було їжі, проте каміни випромінювали тепло – Аліса навіть самотужки колола дрова.

Моне писав за кожної можливості. Навіть жахливий льодохід, який приніс селищу багато руйнувань і горя, став для нього приводом написати серію з двох десятків картин.

Нова сторінка життя

Доля нагородила художника за наполегливість і завзятість. Французький колекціонер і галерист Дюран Рюель запропонував Моне постійно купувати і продавати його твори. Справи художника стрімко пішли в гору.

А коли помер чоловік Аліси і закінчився термін жалоби, Клод Моне й Аліса Ошеде поєдналися законним шлюбом. Звичайно ж, спочатку була церемонія вінчання (на цьому наполягла Аліса), а кілька днів потому пара розписалася в мерії. Відтепер жінка могла не боятися чуток і пліток. Їй виповнилося 48, до того ж у неї на руках залишилося шестеро власних дітей і двоє дітей Клода, до яких вона ставилася як до своїх.

Поступово жінка вигнала з дому привид Камілли: позбулася її листів, фотографій і суконь. Але сама на картинах чоловіка так і не з’явилася.

Пристойне сімейство

За роки, проведені під одним дахом, Аліса встигла пристосуватися до запального характеру Моне. Вміла промовчати, коли він сипав іскрами невдоволення. На людях вони завжди дотримувалися пристойності і зверталися один до одного на «ви».

Майже всі діти Ошеде називали Клода «тато Моне», крім найстаршої доньки, Марти, яка так і не змогла прийняти розрив між рідними батьками.

Інша донька Аліси Бланш Ошеде в 11 років почала проявляти інтерес до малювання і незабаром стала вірним другом і супутником «тата Моне» в його вилазках на природу. З роками її стиль настільки наблизився до стилю вітчима, що їхні роботи було складно відрізнити.

Особливий погляд митця

Разом із дружиною вони облаштували ставок з водяними лілеями, місток і сад в японському стилі. Протягом сорока трьох років Моне писав водяні квіти у ставку, і цей період можна назвати найбільш гармонійним і щасливим в житті художника. Він подарував світу понад 70 полотен латаття, а точніше, розмаїття розлитого світла, різних сезонів і настроїв.

У цьому рукотворному саду художник провів другу половину свого життя і знайшов справжнє щастя.

Хоча безхмарним життєвий шлях Клода Моне назвати складно. Лікарі поставили йому діагноз «подвійна катаракта», через що художнику довелося перенести дві операції. Але він не полишив живопис.

Моне втратив кришталик на лівому оці. Згодом зір відновився, але не повністю: художник бачив ультрафіолет як блакитний або фіалковий колір, що додало його картинам нового колориту.

Картини на десятки мільйонів

Митець пережив другу дружину і старшого сина. Неймовірна працьовитість художника і відданість його улюблених жінок дозволили йому прожити довге й наповнене життя – майже 86 років.

Клод Моне посідає третє місце у списку найдорожчих художників. Його картину «Ставок з лататтям» у 2008 році продали на аукціоні за $ 80 мільйонів. А на аукціоні імпресіонізму і модернізму Sotheby’s в Нью-Йорку картину «Копиці» продали за рекордну суму. За неї розгорнулася неабияка боротьба: протягом восьми хвилин шість претендентів планомірно підвищували ставки, аж поки остаточна ціна з урахуванням комісії аукціонного дому склала $ 110,7 мільйона. Придбала картину дама в дальньому кінці залу. Вона побажала залишитися невідомою.

Хороша історія, чи не так? У книзі Оксани Тодорової «Історії про кохання і натхнення. Муза, менеджер чи тиран? Роль жінки в житті відомих художників» таких історій багато – якраз почитати під час відпустки. Замовити книгу можна за посиланням.