За чоловічими мірками: 8 речей, які досі незручні та небезпечні для жінок

У 2019 році NASA планувало перший вихід у відкритий космос екіпажу, що складався лише з жінок. За кілька днів до місії склад команди довелося змінити: астронавткам Енн Макклейн і Крістіні Кох був потрібен середній розмір верхньої частини скафандра, а на Міжнародній космічній станції був лише один такий комплект.

Як звертає увагу Forbes Woman, чимало звичних речей досі створюють без належного врахування жіночої анатомії. Скафандри, автомобільні системи безпеки, робоче спорядження, кросівки й навіть офісні кондиціонери десятиліттями розробляли за параметрами чоловічого тіла.

Скафандри

Скафандри, які використовували астронавти NASA, розробляли у часи, коли більшість учасників космічних програм були чоловіками. Менші розміри згодом перестали виробляти через скорочення фінансування.

Саме тому запланований на 29 березня 2019 року вихід Кох і Макклейн не відбувся у початковому складі. Перший повністю жіночий вихід у відкритий космос здійснили Крістіна Кох і Джессіка Меїр лише у жовтні того самого року. Він тривав понад сім годин.

Автомобільні системи безпеки

Основою для стандартного манекена під час краш-тестів тривалий час було тіло чоловіка середнього зросту та ваги. Так звані жіночі манекени часто були лише зменшеними версіями чоловічих і не відтворювали відмінностей у будові таза, грудної клітки, шиї та розподілі м’язової маси.

Водночас жінки зазвичай сидять ближче до керма через менший середній зріст і коротші ноги. Це впливає на роботу ременів та подушок безпеки.

Дослідження американського Страхового інституту дорожньої безпеки показало: залежно від типу аварії жінки мали на 37–73% вищий ризик серйозних травм. Частину різниці дослідники пов’язують із вибором автомобілів і характером зіткнень, однак проблема репрезентативних манекенів залишається.

Манекени для навчання реанімації

Переважна більшість тренувальних манекенів для серцево-легеневої реанімації має пласку грудну клітку. У дослідженні 2024 року науковці проаналізували 20 моделей, представлених на світовому ринку. Лише одна передбачала можливість додати реалістичну жіночу грудь.

Таке навчання може впливати на поведінку людей у критичній ситуації. Жінкам рідше проводять реанімацію після зупинки серця поза лікарнею. Серед причин називають страх торкатися грудей, побоювання звинувачень у недоречній поведінці та розгубленість через відсутність відповідного досвіду.

Велосипедні сідла

Біль, натирання та оніміння під час їзди на велосипеді не завжди пов’язані з неправильною посадкою. Причиною може бути саме сідло, форма якого не відповідає жіночій анатомії.

Чоловічий і жіночий таз мають різну будову, тому тиск під час їзди розподіляється інакше. Виробники поступово пропонують моделі різної ширини та форми, проте універсальне сідло досі часто означає модель, спроєктовану за чоловічими параметрами.

Бігові кросівки

У спортивній індустрії роками діяв принцип shrink it and pink it: чоловічу модель просто зменшували та випускали в іншому кольорі.

Однак жіноча стопа зазвичай має вужчу п’яту та інші пропорції передньої частини. На її форму також можуть впливати вагітність, гормональні зміни й вік. Через невдалу посадку взуття гірше фіксує стопу, тисне або спричиняє біль під час бігу.

Окремі бренди вже створюють кросівки на жіночих колодках і тестують їх за участі спортсменок. Утім моделі, розроблені з нуля саме для жіночої біомеханіки, досі не стали стандартом.

Робоче захисне спорядження

Каски, окуляри, рукавички, респіратори, комбінезони та страхувальні системи виконують свою функцію лише тоді, коли правильно сидять.

За результатами опитування британського Жіночого інженерного товариства, лише 26% жінок назвали свої засоби індивідуального захисту зручними. Серед чоловіків таких було 60%. Жінкам часто доводиться підкочувати рукави, затягувати ремені або самостійно переробляти спорядження, порушуючи правила безпеки.

Бронежилети

Стандартний бронежилет може тиснути на груди, задиратися під час руху, натирати шию та залишати частини тіла незахищеними. Проблема особливо помітна у війську, поліції та рятувальних службах, де від правильної посадки спорядження залежить життя.

Жіночі моделі мають враховувати форму грудей, довжину корпуса, ширину плечей і розташування талії. Простого зменшення чоловічого бронежилета для цього недостатньо.

Офісні кондиціонери

Температурні стандарти для офісів сформували у 1960-х роках. За основу взяли рівень метаболізму чоловіка середнього віку в костюмі.

Дослідження Маастрихтського університету показало, що така модель може завищувати швидкість жіночого метаболізму приблизно на 35%. Через це приміщення охолоджують сильніше, ніж потрібно багатьом працівницям.

Інше масштабне дослідження офісних будівель у США підтвердило, що жінки значно частіше скаржаться на надмірний холод. Дискомфорт впливає на концентрацію, самопочуття та продуктивність.

Скафандр, велосипедне сідло чи офісний термостат здаються цілком різними речами. Об’єднує їх звичка вважати чоловіче тіло універсальним стандартом. Наслідком стає не лише щоденний дискомфорт. У випадку автомобіля, бронежилета, респіратора або серцево-легеневої реанімації ці прорахунки можуть коштувати здоров’я і життя.

Читайте також: Українські винахідниці нашого часу, які дивують своїми розробками