Як одягалися наречені на Чернігівщині та їхні дружки: ретрофото
x
x
До вашої уваги фотографії з приватної колекції Олександра Жарикова, дослідника, який вивчає традиційний одяг Чернігівщини та розповідає про нього на своїй сторінці в Instagram – etno_sorochka_ukraine.
На фото нижче, зробленому 1959 року, — юна наречена Марія Яківна Бойправ, якій на той час було 18–19 років. Вона родом із села Тужар на Чернігівщині.
Марія одягнена у традиційне весільне вбрання свого краю. На шиї — прикраса-лускавка, а голову прикрашає святковий вінок-восковиця.
У ті часи наречені на Чернігівщині зверталися до майстринь, які власноруч виготовляли такі вінки. Жінки передавали секрети народного ремесла від покоління до покоління. Особливу роль у святковому образі відігравало й намисто — лускавки, яке своїм блиском доповнювало вбрання нареченої.
Ця світлина є цінною пам’яткою свого часу. Вона зберігає не лише образ юної Марії, а й частинку традиційної культури Чернігівщини — народний одяг, прикраси та майстерність місцевих жінок.
На головному фото ми бачимо дівчат із села Сорокошичі у традиційному одязі Чернігівщини 1950-х років. Ця автентична світлина є важливим свідченням нашої культурної спадщини, адже на ній зафіксовано вбрання та традиції регіону того часу. Зокрема, другою справа на знімку зображена Надія Макарівна Шкляревська, яка проживає у селі Тужар.
На наступній світлині 1960-х років — наречена Марія Романівна Лях та її дружка Євдокія. Молоді жінки одягнені у традиційне святкове вбрання: вишиті сорочки, спідниці з нагрудниками та фартушки.
Наречена Марія Лях та дружка Євдокія, обоє із села Тужар, Чернігівщина, 1960-ті роки. 
Наречена Марія Лях, село Тужар, 1960-ті.
Особливо вирізняється образ Марії — на ній весільний вінок і багато традиційного намиста — лускавок. Поверх вбрання одягнений «пінжак», як називала його сама Марія Романівна, підв’язаний білою хусткою. Це фото якраз показує образ молодої жінки зблизька, тож можна краще розгледіти її віночок та прикраси.
На ще одній світлині — весільне фото Ганни Іванівни Бойправ із села Сорокошичі. Жінки одягнені у традиційні вишиті сорочки, темні безрукавки та білі фартухи, а їхні шиї рясно прикрашені скляним намистом. На голові однієї з жінок — весільний вінок, тоді як інша покрита білою хусткою.
На жаль, село Сорокошичі у 1965–1966 роках було затоплено під час створення Київського водосховища. Саме тому збереження таких фотографій є дуже важливим для історії втрачених сіл України.
Далі буде.
Читайте також: Вивчаємо своє: український фартух – цікаві факти, прикмети й стародавня мода
