Варвара Каринська вважається американською дизайнеркою, хоча по суті залишалася українкою. Вона народилася у Харкові, на території України прожила всю молодість і переїхала до США аж у 53 роки. Цій видатній жінці, яка працювала з видатними митцями, зірками кіно й балету і нагороджена «Оскарами», присвятив окрему історію портал Diaspora.ua, а ми ділимося з вами…

Одне вдівство і два заміжжя

Народилася Варвара в 1886 році в сім’ї харківського купця-мільйонера Андрія Жмудського. Того самого, що ініціював зведення найбільшого в Харкові Благовіщенського собору. Він мав десятьох дітей, і Варвара була третьою.

Вона з дитинства захоплювалася вишиванням, однак здобула і «серйозну» освіту – вивчала право в Харківському університеті. А далі – життя з сюжетом, гідним відображення у телесереалі…

У 22 роки Варвара вийшла заміж за Олександра Мойсеєнка, сина іншого заможного харківського промисловця. Але вже через рік її чоловік помер, залишивши дружину з немовлям – донькою Іриною.

Варвара не впала у відчай, а до доньки додався ще й прийомний син – дворічний небіж Володимир, якого молода вдова відсудила у свого старшого брата.

Невдовзі Варвара вийшла заміж за видатного харківського адвоката-криміналіста Каринського. Саме під його прізвищем вона стане відомою

У вирі історичних подій

У 1915 році Каринські перебралися до Москви, адвокатська практика чоловіка процвітала, а Варвара зосередилася на мистецтві та світському житті, відкривши свій салон.

Як мисткиня вона віднайшла свою власну художню техніку, комбінуючи шматки кольорової шовкової марлі з фотографіями та малюнками. Темою її перших робіт був балет. Вже перша виставка була дуже успішною.

Та скоро у вирі революційних подій, які спершу підняли чоловіка Варвари до посади міністра юстиції Тимчасового уряду Росії, а з поразкою білогвардійського руху змусили емігрувати, сім’я розпалася.

Варвара із дітьми залишилася в Україні й заочно розлучилася з чоловіком

Інгрід Бергман у костюмі, створеному Варварою Каринською, та костюм для Віолетти, також створений дизайнеркою

Підприємлива дружина промисловця

Однак доля не залишала її саму: вже в 1921 році вона повернулася до Москви, де вийшла заміж втретє – за Володимира Мамонтова, сина одного з найбагатіших московських дореволюційних промисловців. Це дозволило їй знову відкрити свій салон, де збиралися митці, інтелектуали й навіть урядовці. Також Варвара відкрила модельне ательє з пошиття одягу й капелюшків, антикварну крамницю та школу вишивання. Але радянська влада націоналізувала останню.

Усвідомлюючи, що вільно творити в СРСР їй не вдасться, а діти не матимуть гідного майбутнього, пані Каринська докладає всіх зусиль, аби виїхати з дітьми в Європу.

Залишити СРСР Варварі з дітьми вдасться в 1924 році за сприяння наркома освіти Анатолія Луначарського

Інгрід Бергман у костюмі принцеси Анастасії, створеному Варварою Каринською
Майже детективна історія

Завдяки брату, який працював у «Пролеткульті» під керівництвом Луначарського, Варварі Каринській вдалося потрапити на прийом до наркома особисто. Вона запропонувала організувати дитячу виставку радянської вишивки у Західній Європі, а насправді задумала втечу з СРСР.

Рятуючись від влади Рад, Варвара Каринська рятувала не лише себе й родину, а й зібрану за довгі роки унікальну колекцію старовинної церковної вишивки XII-XIII ст., яку радянська влада готувалася знищити. Варвара окантувала примірники в рами і закрила зверху учнівськими вишивками на теми символіки Радянської держави.

При перетині кордону ніхто й не здогадався. Як і про сховані діаманти в капелюшку доньки та про гроші, вшиті у підкладку Варвариного пальта й розкладені між сторінок книг Маркса і Енгельса…

Так, таємно рятуючи вишивку, коштовності та сімейні накопичення, Каринська з дітьми доїхала до Німеччини

Зліва: Марлен Дітріх у костюмі наложниці, створеному Каринською для фільму “Кісмет”.
Справа: Варвара Каринська з Ліз Тейлор
Шекспір костюма

Після кількох років перебування у Берліні та Брюсселі в 1930 році Каринська опинилася в Парижі, де прожила 9 років. Загалом 15-річний період життя в Європі був досить вдалим у творчому плані. Варвара працювала з Сальвадором Далі, Марком Шагалом та іншими художниками. Створювала костюми для трупи «Балле рюс де Монте-Карло» та інших відомих труп.

Із Парижа в 1939 році мисткиня з дітьми переїхала до Нью-Йорка. Там Барбара (так її називали у США) почне нове життя, але продовжить займатися улюбленою справою.

Вона зробила майже всі костюми до постановок засновника Школи американського балету Джорджа Баланчина (спочатку за ескізами художників, потім самостійно) – «Вальс», «Шотландська симфонія», «Лускунчик», «Блискуче алегро», «Сон у літню ніч».

Баланчин називав її «Шекспіром костюма», від якої залежить половина успіху вистави

Джордж Баланчин і Варвара Каринська

Читайте також: Жіночі історії: про голу сукню Монро, сукню-помсту Діани та сукню-сварку Ліз і Лоло

Винахідниця пачки

Паралельно Варвара Каринська розробляла костюми для різних танцювальних колективів, мюзиклів на Бродвеї та голлівудських фільмів. В її сукнях знімалися Марлен Дітріх, Інгрід Бергман, Ліз Тейлор та багато інших зіркових акторок.

Загалом у США Варвара Каринська створила образи для майже 50 балетів і, за оцінками критиків, здійснила переворот в балетній моді. Йдеться про пачку.

Танець вимагав все більшої свободи і пластики, тому Каринська почала використовувати м’які спідниці, які не заважали рухам у танці, і водночас створювали необхідну атмосферу і настрій вистави. Варвара відходила від обручів, від балетних пачок, подібних до парасольок зі спицями.

Зрештою так Каринська зробила саме ту пачку, яку використовують і сьогодні

Читайте також: Феномен сестер Бронте: три дочки священника, які увійшли в літературу, але померли молодими одна за одною

Українка в Голлівуді

Варвара Каринська була удрстоєна найвищої кінопремії – «Оскар» і двічі номінувалася на неї. У 1948 році вона отримала найвищу голлівудську нагороду за дизайн костюмів для фільму «Жанна д’Арк» (США) і у 1952 році до фільму-балету «Ганс Крістіан Андерсен».

За своє життя пані Каринська пройшла чимало випробувань, які її загартували й посилювали бажання творити. Саме до творчості вона завжди прагнула і навіть у наскладніші часи не зрадила собі та своєму таланту. Адже в цьому був сенс її життя та найбільше задоволення. Вона прожила насичені 97 років…

Харків’яни пам’ятають про видатну уродженку: в місті є пам’ятна табличка на будинку її сім’ї, вулиця, названа на її честь, та Фонд імені Варвари Каринської. В 2004 році було засновано Міжнародний фестиваль моди і театрального костюма її імені.

Вдячні порталу Diaspora.ua за хорошу історію. Маємо ще свою – про не менш видатну дизайнеру українського походження Соня Делоне: полтавка, яка започаткувала французьку моду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: