Шиболет або звідки взявся мовний тест для ворогів на “паляницю”
Історія про біблейську міжусобицю та розпізнавальні слова під час війн
Історія про біблейську міжусобицю та розпізнавальні слова під час війн
Починаючи з 24 лютого 2022 року кожен рашист назавжди засвоїв українські слова «паляниця» і «полуниця». Вони стали не лише мовним тестом для окупантів, а й одним із символів української нації, нашою лексичною ідентифікацією.
«Паляниця» вже не вперше отримує цю почесну роль: за вимовою цього слова розпізнавали москалів за часів Української Повстанської Армії. А перевірку на вимову певного слова влаштовували чужинцям ще з біблійних часів. Люди здавна розуміли, що кожна етнічна група має характерну мовну особливість, важке для вимови слово, за яким ідентифікують іноземця, своєрідний «мовний пароль» для того, хто розмовляє нерідною мовою. Називають такі слова чи словосполучення шиболет.
Шиболет – єврейське слово. На івриті воно має значення «течія», «потік води», і ним в біблейські часи жителі галаадських земель впізнавали своїх ворогів – єфремлян. Як зазначається у Вікіпедії, в діалекті єфремлян не було звуку «ш», і замість шиболет вони вимовляли сіболет.
Галаадці, прагнучи вичислити чужинців, хитро змушували підозрюваного сказати не одне це слово, а цілу фразу: «Я перейду потік води». Людина думала, що йдеться про «контрольне» речення в цілому, і зосереджувалася на його правильній вимові і мимоволі хибив на слові «шиболет». А якби вимовляла його окремо, то мала б більше шансів вимовити правильно.
Історія про «мовний тест» галаадців описана навіть у біблійній Книзі Суддів. А в XVII столітті слово shibboleth увійшло в словник англійської мови.
Українські шиболети вже знає весь світ: паляниця, полуниця, рушниця, водиця. Вимовити ці слова для русні дійсно важко: в російській фонетиці немає м’якого звуку «ц», звук «л» – зубний. Тому за поребриком, хоч як би старалися, все одно говорять «пальанітса».
Не здатні вимовити певні звуки, слова чи речення носії й інших мов. Наприклад, фламандці розпізнавали французів за їх нездатністю вимовити schild ende vriend – щит та друг. У 1302 році під час битви при Куртре це дуже допомогло першим вичисляти других.
У 1515–1523 роках у нормандській провінції фризів паролем у портах була фраза «Bûter, brea, en griene tsiis; wa’t dat net sizze kin, is gjin oprjochte Fries» або «олія, житній хліб та зелений сир». Окрім корінних фризів правильно цю фразу сказати не міг ніхто.
Найбільше шиболетів з’явилося під час Другої світової війни. Майже кожна нація мала свій «мовний тест» або розпізнавальний знак для перевірки німців.
При висадці в Нормандії англійці й американці використовували оклик Thunderer – німці не можуть вимовити його правильно. Голландці перевіряли на назві міста Схевенінген (Scheveningen): німці вимовляли «ш» замість «сх». Данці відрізняли німців за назвою десерту rødgrød med fløde: у німців усі «д» перетворювалися в «т». Британці тестували нацистів на слові squirrel – білка. Це слово німці говорили більш жорстко – sqvirrel. Совєцькі військові користувались словом «дорога»: німці вимовляють «тарога».
Фіни, до речі, ловили росіян на вимові Höyryjyrä. Але, як тепер бачимо, не так успішно, як ми, українці, зараз виловлюємо ворогів на нашій рідній паляниці. Віримо, що виловимо всіх! Слава Україні!