До Різдва українці розпочинали готуватися заздалегідь, а Музей Івана Гончара завчасно до головного зимового свята створив спеціальний онлайн-проєкт «Українське Різдво». Він складається з кількох розділів про історію, страви, пісні і традиційні символи Різдва. Адже простір української хати на час зимових свят був особливо святковий, вишуканий та навіть магічний.

Господині купували на ярмарках нові макітри, миски та інший посуд, білили хату й розмальовували або прикрашали витинанками піч, готували найкраще запашне сіно, шили та вишивали новий одяг для всіх членів родини. На покуті, на посипаній сіном долівці ставили дідух. До сволока чіпляли солом’яного «павука». На стіл поруч з кутею та узваром ставили свічник із запашними, медовими свічками…

У проєкті Музею Івана Гончара розповідається дедально про кожен символ Різдва.

ДІДУХ
Вгорі: дідух з колекції Музею Івана Гончара, внизу: дідух майстрині Ольга Сахно. Фото: Музей Івана Гончара

Дідуха робили переважно із жита, першого або останнього обжинкового снопа з лану. В середньому дідух був 1,5–2 метри заввишки. Такий сніп ще називали коляда, сніп-рай, дід, король. Його освячували в церкві на свято Спаса, а на Святу вечерю господар вносив його до хати. Після Водосвяття дідух обмолочували, солому спалювали, а навесні зерном починали засівання ниви. Так виявлялася ідея нескінченності буття, вічного вмирання й воскресання життєвих сил.

Читайте також: «Щедрик»: 9 маловідомих фактів про головну різдвяну колядку

ПАВУК
Солом’яні павуки. Робота сучасних майстринь. Київщина. Колекція і фото Музею Івана Гончара

«Павука» виготовляли із соломи незадовго до Святвечора. Є припущення, що ця струнка геометрична конструкція означала для наших предків будову Всесвіту. «Павука» підвішували на кінській волосині або тоненькій ниточці до сволока, ближче до покуті або ж над святковим столом. Завдяки руху повітря «павук» обертався навколо своєї осі, гармонізуючи простір. Вважалось хорошою прикметою випадково доторкнутись до «павука».

Читайте також: Микола Леонтович і фатальне пророцтво його “музи”

СВІЧНИК-ТРІЙЦЯ
Вгорі: свічник-трійця, Івано-Франківська обл., кін. ХІХ ст. Дерево, фарби; вирізування, токарна техніка, столярна техніка, розпис. Колекція Музею Івана Гончара.
Внизу: свічник на три свічки, Майстриня Цвілик Павлина, Івано-Франківська обл., 1962 р. Глина, поливи, ангоби; гончарний круг, гравіювання, розпис. Колекція і фото Музею Івана Гончара.

На Різдво свічки запалювали у дерев’яному чи керамічному трисвічнику, так званій «трійці». У традиційному побуті свічники-трійці займали особливе місце, поєднуючи сакральний, обрядовий зміст та побутове призначення. Свічки були невіддільними атрибутами цього свята, поєднуючи в собі семантику святості та світла. Їх качали з бджолиного воску за два-три дні до Різдва. За прадавнім звичаєм, у горщик з кутею, головною різдвяною стравою, могли вставити різдвяну свічку. Обрядова свічка мала простояти в оселі впродовж усього циклу різдвяно-новорічних свят — 12 днів.

ВИТИНАНКА
Витинанки. Художниця: Світлана Рак. Фото: Музей Івана Гончара

Витинанки поширилися в Україні з кінця ХІХ століття. Кольоровими симетричними зображеннями, вирізаними з паперу, прикрашали піч та простір стіни між вікнами. На Різдво створювали білі витинанки на вікна — зірочки, ангелів, хрестики.

Читайте також: Вивчаємо своє: витинанка – традиційний “замінник” серветок і фіранок

ПОСУД
Вгорі: баклага, керамічна, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Кути, поч. ХХ ст. Внизу: миска білого кольору, декорована “гребінцями”, Київська обл., м.Обухів поч. ХХ ст. Глина, полива, ангоби; гончарний круг, підполив’яний розпис ангобами. Збірка і фото Музею Івана Гончара.

На свята зазвичай використовували полив’яний посуд із різноманітними рослинними, геометричними, зооморфними та антропоморфними орнаментами. Все це мало не лише вжиткове призначення, але й використовувалося як оздоблення інтер’єру.

Музей Івана Гончара та @yizhakultura в онлайн-проєкті “Українське Різдво” розповіли також про гастрономію головного зимового свята: Смак українського Різдва: страви й традиції, які його вирізняють.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: