В Україні формується новий тип жіночого лідерства – і цьому процесу 20 листопада 2025 року буде присвячена спеціальна конференція та церемонія нагородження “Лідерство рівних можливостей”, організована спільнотою Women Leaders for Ukraine. На заході також відзначать роботодавців-лідерів, що створюють середовище рівних можливостей для жінок у бізнесі та формують нову корпоративну культуру країни.

Напередодні цього важливого проєкту онлайн-медіа «Українки» поспілкувалося з членкинями журі та експертками відзнаки “Лідерство рівних можливостей” і розпитало про найбільші проблеми для реалізації жінок у професійній сфері, про особистий досвід та дієві поради для українок у цьому напрямку.

Своїм баченням з нами уже поділилися Ірина Папуша (співзасновниця та президентка міжнародної спільноти Women Leaders for Ukraine, експертка з корпоративого управління, голова та членкиня Наглядових рад в українських та міжнародних компаніях), Інна Підлуська (заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження»), а також Ангела Поддубна (партнерка міжнародної компанії з пошуку топменеджменту, директорів наглядових рад та рад директорів Amrop Ukraine&Baltics).

Про бар’єри та їх подолання на шляху до рівних можливостей ми запитали й у Ольги Балицької, керівниці напряму «Нерухомість та інфраструктура» в адвокатському об’єднанні PwC Україна.

Ольго, у чому ви бачите найбільшу проблему для рівних можливостей жінок у бізнесі та корпоративному сегменті?

Найбільша проблема — це не відсутність можливостей, а невидимі бар’єри у сприйнятті. Жінки часто мають доводити, що їхній професіоналізм не залежить від віку, зовнішності чи тону голосу. У корпоративному світі, який десятиліттями будувався за чоловічими правилами, важливо не просто бути компетентною, а мати стійкість і витримку, аби тебе сприймали серйозно.

Також існує проблема першої сходинки, коли чоловіки отримують шанс на управлінські позиції швидше, а жінки змушені доводити свою готовність довше. І навіть після досягнення успіху ми часто бачимо ефект “скляної стелі”, коли далі просуватись складніше не через брак знань, а через інституційні або ментальні упередження.

Справжня рівність починається не з квот, а з культури взаємної поваги та визнання професіоналізму без гендерних етикеток.

Чи зіштовхувалися ви особисто з нерівністю або мали цю рівність для себе виборювати? Поділіться, будь ласка, досвідом…

Я дуже рано почала працювати за фахом — мені було лише трохи більше двадцяти. І відразу потрапила у сферу нерухомості, девелопменту, інфраструктури. Двадцять років тому це був суто чоловічий світ — будівельники, девелопери, інвестори. Молода жінка тоді сприймалася не як рівна партнерка, а як “дівчинка, яка випадково зайшла в сусідню кімнату”.

Подолати цей стереотип можна лише спокоєм, переконаністю і професіоналізмом. Коли ти рівним голосом пояснюєш, що чудово розумієш, де проблеми з недовідведеною землею чи незатвердженим ДПП, і додаєш, що можеш підказати, як це виправити, розмова одразу переходить у професійну площину.

Подібна ситуація була і в Київраді, коли я вперше виступила на засіданні земельної комісії. Побачивши юридично некоректний проєкт рішення, я просто підняла руку й нагадала, що згідно із Земельним кодексом “сквер” у сім гектарів не існує — це парк, і треба змінити формулювання, щоб документ мав юридичну силу. Після одного-двох таких виступів тон колег змінився повністю — професіоналізм завжди знімає упередження.

Але навіть сьогодні, маючи ім’я, репутацію і досвід, у великих “чоловічих” компаніях часом доводиться буквально виборювати право на голос. І скажу чесно — найскладніше не з сильними, високоосвіченими чоловіками: вони сприймають партнерство природно. Найважче — із тими, хто невпевнений у собі.

Тому важливо чітко усвідомлювати свій рівень, не знижувати планку і рухатись вперед, навіть коли шлях не прямий.

Що ви порадите іншим жінкам у рівноправній самореалізації?

Передусім — вірити у власну компетентність. Не чекати, поки хтось визнає ваш професіоналізм — будуйте його видимість самі. Говоріть про свої результати, беріть на себе ініціативу, пропонуйте рішення.

Друге — пам’ятайте про силу спокійного голосу. Емоції часто грають проти нас, особливо у складних переговорах. А твердість, логіка й послідовність — це те, що переконує без крика.

Третє — вибирайте середовище, у якому ви зростаєте, а не доводите, що маєте на це право. Сильні команди і розумні партнери цінують думку незалежно від статі. Іноді треба просто змінити компанію — щоб залишитись собою.

І нарешті — підтримуйте інших жінок. Діліться досвідом, відкривайте двері для тих, хто йде після вас. Це не про конкуренцію — це про спільну силу, яка змінює правила гри.

Обговорити ці та інші нагальні питання можна буде вже 20 листопада 2025 року на конференції “Лідерство рівних можливостей”, організованій спільнотою Women Leaders for Ukraine. Деталі та реєстрація за посиланням.