Найкращий подарунок на Новий рік. Як правильно мріяти?

Оксана Тодорова – президентка Асоціації корпоративних медіа України – написала вісім бізнес-книжок. Презентація її книги «Енергія сторітелінгу» у 2024 році відбулась в готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv. Книга «Перлини сенсів та ідей» була презентована в ЮД «Заріна» у 2022 році.

Щорічно пані Оксана організовує бізнес-форум «Інновації в комунікаціях». У 2024 році він відбувся в 11 Mirrors Design Hotel і зібрав провідних фахівців у сфері комунікацій та піару (репортаж про форум тут).

Також Оксана Тодорова – авторка дослідження ролі жінок в житті відомих митців. Презентація книги «Муза, менеджер чи тиран» відбулась в Одесі.

Оксано, який найкращий подарунок ми можемо зробити собі на новий рік? Які технології планування ти використовуєш в своїй практиці?

Дякую за запитання. Найкращий подарунок, який ми можемо створити в своїй уяві – це усвідомити свої бажання і налаштуватись на їх реалізацію.

По-перше, потрібно провести підсумки року і відчути, що все, що потрібно для щастя в нас вже є. Так, треба відчути цей стан вдячності й спокою. Я відкриваю записну книжку і виписую все, за що я вдячна. Виписую результати роботи, досягнення. Дякую за нових людей в житті, приємні ситуації, за внутрішню впевненість, підтримку, підказки. За все, що давало сенси та енергію розвитку.

Далі я починаю виписувати 10 мрій на наступний рік. Це можуть бути будь які сфери за Колесом балансу. Головне, щоб кожна мрія або ціль вабила і драйвила. Наступного дня зранку я знов пишу 10 мрій, не підглядаючи у записи минулого дня. За часом це займає 10-15 хвилин. І так я роблю кілька тижнів. Що дає ця практика? За період виписування бажань відпадають нав’язані цілі і залишаються ті, які я насправді хочу втілити.

І ще одна важлива підказка. Реалізується те, до чого ми готові. Те, що дійсно йде нам на користь. Іноді ми лише бажаємо бажати. А не бажаємо реалізації мрії.

Цікаво. Це дійсно парадокс. Але якщо людина відчуває прокрастінацію і взагалі нічого не хоче?

Тоді треба розігріти цю сторону особистості та підняти апетит до бажань. Наприклад, уявити, що в тебе є скільки завгодно часу, грошей та інших ресурсів, та виписати 100 мрій, які ти б хотіла здійснити за наступний рік.

Сто мрій? Це насправді дуже багато. І дійсно, не так легко втілити в життя все, чого жадаєш, бо кожна мрія має свою ціну.

Це точно. Але мрія, що надихає дає нам головне – енергію на її втілення. Енергію для життя, гарний настрій, натхнення, потоковий стан, нові ідеї.

В мене також добре працює практика візуалізації. Коли я уявляю рік, створюю в уяві події кожного місяця і записую їх у щоденник. Можна також створити афірмацію на новий рік. Це буде працювати як програмне забезпечення для нашого біологічного комп’ютера – нашого мозоку.

Але також потрібно перевіряти свої мрії на екологічність. Наприклад, я читала в одного автора, що він створив афірмацію «хочу мати відкрите серце». І наприкінці року йому зробили хірургічну операцію на відкритому серці. Так, його мрія була втілена в життя в буквальному сенсі.

В мене також була невдала історія з візуалізацією. Це техніка метафори. Я хотіла стати «Сонцем, яке зігріває інші планети» – моє оточення. В результаті 31 грудня я зустріла новий рік в лікарні з запаленням легенів і температурою 39,4. Пам’ятаю, що ми з командою провели того року бізнес-форум на 350 учасників. Мені в той період в месенджери приходило багато приємних відгуків і привітань зі святами від колег. Але Сонце не мало сил відповідати на них, бо горіло й лежало під крапельницею.

Цікаво. Дійсно, є такі мрії, які мають занадто високу ціну або не екологічні. А які ще практики ти використовуєш?

Вже багато років я створюю Карту бажань. Це дієва практика для підсвідомості. Але додатково кожен сектор я окремо прописую у вигляді конкретного плану цілей з бажаними результатами, з конкретними досягненнями і цифрами.

Для тих, хто вважає Карту бажань занадто езотеричною практикою, хочу нагадати, що Карта бажань співпадає за структурою по напрямкам діяльності з коучинговим Колесом балансу. Також є багато досліджень психологів у галузі несвідомого, бо наша підсвідомість оперує образами та архетипами. Тому ця практика має теоретичне підгрунтя. І взагалі, карта бажань, метафора переходу, афірмації та інші практики — це інструменти. Як пензлик і олійна фарба в живопису. Ми не можемо казати, що вони погані чи добрі, ефективні чи ні. Все залежить від того, чиї руки й голова використовують ці інструменти. Тобто наскільки віртуозно та креативно ними володіє митець.

Як здійснити мрію? Що впливає на цей процес?

Я точно знаю, що треба йти своїм шляхом і прислухатись до підказок внутрішнього голосу – нашої інтуіції. Все розгортається природньо. Тільки людина ускладнює. В природі кульбабка не мріє стати трояндою. Якщо людина живе своє життя, реалізує своє призначення, творить те, що в неї всередині, тоді все розгортається гармонійно і реалізується в своєму темпі. Також я знаю, що для вирішення завдань та здійснення мрій обов’язково зустрінуться люди, для яких твоя мрія буде вирішувати і здійснювати їх мрії. Це складається, як ідеальний ПАЗЛ.

А як саме це відбувається?

Я можу розповісти як це відбувається у моєму досвіді. Спочатку я чітко формулюю що саме я хочу, що мені дуже хочеться реалізувати. Це важливо. Уявіть собі, що ви прийшли на вокзал, підійшли до каси, вас питають куди саме ви хочете? Який ваш пункт призначення? А ви не можете дати чітку відповідь. Так і в житті. Ви не можете реалізувати своє призначення, свою місію, досягти мету, або здійснити мрію, якщо не знаєте чого ви насправді бажаєте. Приблизно вісімдесят відсотків людей над цим навіть не замислюються і не мають конкретної цілі.

Це зрозуміло. Події у фізичному світі чітко відображають наші цілі та відповідають тому, які думки щоденно прокручуються в нашій голові.

І не тільки думки, на реалізацію мети впливає емоційний стан. Тому важливо прислухатись до того, які емоції викликають в нас наші цілі, як ми будемо святкувати іх реалізацію. Я, наприклад, візуалізую в своїй уяві подію, яка буде підсумковим івентом, що підтверджує реалізацію мрії, детально візуалізую подробиці події, відчуваю емоційний стан. І ця візуалізація, своєрідне внутрішнє кіно допомагає мені отримати потрібні емоції та наповнитись енергією для конкретних і щоденних дій щоб втілити мрії у життя.

Як ти знайшла цю технологію, чи були в тебе цікаві історії з дитинства, пов’язані з мріями?

Пригадується історія про Дюймовочку. Мені було тоді п’ять чи шість років. Наша вихователька в садочку якось сказала, що для здійснення мрії потрібно сильно хотіти. І я почала так робити та намріяла, щоб на моєму підвіконні з’явилась маленька, жива Дюймовочка. Мріяла довго. Кожного ранку перевіряла вазони з квітами на підвіконні. Але нічого не виходило. Із розпачу я навіть захворіла. Згодом я вирішила цей «кейс» і зліпила Дюймовочку з пластиліну. Скажимо так, закрила цей гештальт. Але коли дивлюсь на цю історію із сьогодення, розумію, що потрібно перевіряти мрію на реальність, користь для себе і суспільства, сенси. І задавати питання «Навіщо? Щоби що?»

Часто мрію можна перетворити на мету. І підійти до її реалізації як до завдання. Тоді підключаються складові менеджмента: планування, організація, контроль, мотивація. Треба створити проєктну групу людей, розписати графік проєкту і план дій. І щодня, крок за кроком наближатись до мети. Та набратись терпіння. Бо в якісь моменти буде здаватись, що все стоїть на місці, а досягнення мети нереальне.

А чи були якісь дивовижні моменти, пов’язані з візуалізацією?

Звісно. Пригадую, що я навчалась на програмі коучинга і ми робили техніку під назвою «Гелікоптер». Треба було уявити, що ти сідаєш у кабіну і летиш над містом. Але той польот – це умовне переміщення у майбутнє, на роки життя. І ось я уявила, що лечу в своє майбутнє, на п’ять років вперед. Лечу над приватним сектором — бачу гарні будинки, милуюсь, як квітнуть троянди. Та за кілька секунд, на дорозі між тими будинками я побачила дівчину з дитячим візочком. Вона підняла голову подивилась на мене і помахала рукою. Потім подумки я повернулась на аеродром. Я закінчила курси, життя тривало, звісно, я забула про цей епізод. А через кілька років я народила дитину і одного разу пішла з нею на прогулянку. Шла між будинками, поряд квітли троянди. І раптом над нами дуже низько пролетів гелікоптер. Я підняла голову, усміхнулась та помахала йому. І в той момент був такий флешбек на практику візуалізаці. Я усвідомила, що тримаю в руках візочок з дитиною, і навіть кущ троянди був поряд, і всі інші декорації. Тобто я це вже бачила з кабіни гелікоптера п’ять років тому. Ось як в мене працює практика візуалізації.

Дивовижно. Дійсно, виглядає так, немов ми живемо у комп’ютерній симуляції. А розкажи, будь ласка, як ти встигаєш писати книжки?

Це відбувається органічно, наприклад, книгу «Майбутнє: тренди та ідеї» я записувала на диктофон під час прогулянок з дитиною. Їй тоді було кілька місяців. А вночі розшифровувала. А книгу «Енергія сторітелінгу» я писала під впливом прочитаних книжок на цю тему. Я хотіла поділитись джерелами інформації, надихнути розширювати світогляд, зростати та розвиватись емоційно і духовно. Для мене важливим є не стільки досягнення мети, а ті зміни, які відбуваються з моєю свідомістю під час написання книги. Це усвідомлення, купа нової інформації, неймовірні люди, які дивовижним чином приходять у моє життя, щоб розповісти свої історії і приклади, це кейси експертів-практиків з бізнес-спільноти, які за допомогою книжок я поширюю.

Так, це важливе зауваження. Досягнення мети – це своєрідна «подорож героя», яка його трансформує. Я читала в твоїй книзі «Енергія сторітелінгу» історії про метеликів. Розкажі про це докладніше.

З метеликами історій було кілька. Думаю, що так проявляється «Ефект спостерігача» з квантової фізики. Тобто ми своїми думками здатні впливати на фізичний світ.

Перша історія — коли тільки почалась війна, я побачила на спортивному майданчику метелика, зробила фото. Мені здавалось, що він був грайливий і веселий, а вже вдома, коли приблизила зображення, побачила, що в нього на половину зламані крила. Але він продовжує літати й радіти життю. Це стало для мене метафорою і усвідомленням, що зараз потрібно відрощувати нові крила. Тобто тримати фокус уваги на роботі, на тому, що я можу змінювати своїми думками і діями. Завдяки цьому усвідомленню за три останні роки я написала дві бізнес-книги і зберігла ясний розум.

Друга історія була пов’язана з творчим конкурсом про метеликів. Я взяла участь в конкурсі арт-проєктів бренда Puredistance. Намалювала картину і вийшла не терасу її зфотографувати. Під час фотосесії на терасу прилетів метелик. Сів поряд з картиною на букет квітів. Було 27 березня, на дворі йшов сніг… Це не вкладалось в голову. Бо все це відбулось як у сюреалістичному кіно.

І третя історія була у квітні, на прогулянці. Тоді було дуже багато поганих новин у ЗМІ. І я подумки запитала: «Якщо Ти нас оберігаєш і все буде добре, дай знати». Я пройшла півквартала і мені на плече сів метелик. Більше того, він спокійно сидів, поки я дістала смартфон, і відзняла, як він переповз мені на палець і потім на кущ. Це була красномовна відповідь на моє питання.

Ти написала вісім бізнес-книжок. Як приходять ідеї? І як ти їх розпаковуєш для втілення?

Кожна книга починається з «ниточки», і як клубочок з казки він починає вести у подорож. Іноді мені здається, що через мене інформація проявляється, і я просто засіб для її матеріалізації. Також треба зазначити, що потрібно постійно тримати фокус уваги на меті. Для цього можна записувати на диктофон афірмації і прослуховувати їх перед сном. Бо нас постійно щось відволікає. А ця практика дозволяє спрямовувати увагу на потрібному напрямку.

Цікаво. Я знаю, що ти написала більше тисячі картин та успішно продаєш їх по всьому світу. А як все почалося у твоїй творчості?

Я щомісяця проводила івенти в Києві. І було побажання від гостей провести щось цікаве, як вони сказали, «ексклюзивне». Я домовилась з художницею провести вернісаж її картин, але вона за тиждень відмовилась співпрацювати. Тоді я купила полотна, олійні фарби і написала сім картин. Івент провів талановитий ведучий Андрій Войніков, було дуже весело і яскраво. Ми продали всі картини у форматі аукціону, а на зібрані кошти я купила подарунки (іграшки, стрибунки, ходунки, манєж, памперси) і завезла все в лікарню на вулиці Пастера в Одесі, в палату для безмамних дітей.

А чи були підказки, що ти будеш художницею? Як ти відчула своє призначення?

Насправді своє призначення можна легко відчути. Для цього достатньо пригадати що ви любили робити в дитинстві. Я, наприклад, постійно малювала. Навіть у зошитах на полях, в купі альбомів, навіть на шпалерах в своїй дитячій кімнаті я малювала великі сюжети гуашью. Також своє призначення можна відчути, якщо дати відповідь на питання: «Що ти будеш робити, якщо в тебе буде все необхідне для життя? Якщо всі базові потреби будуть реалізовані? Чим ти будеш займатись?» І тоді людина зазвичай пригадує що її дійсно надихає і що насправді подобається.

Також можна пригадати підказки, що приходять уві сні. Наприклад, в мене була історія – зустріч із Сальвадором Далі. Це був сон, в якому він показував мені картини. А я запитала: «Це ваші?» А він відповів «Ні, це твої картини». Коли я прокинулась, то була у захваті й розповіла цей сон всім рідним. А через 20 років ми робили проєкт «21 тренд для 21 століття» в Прем’єр Паласі. І тоді був момент флешбеку, коли ракурс картин і фігура оператора співпала зі сценою уві сні. І тоді я усвідомила, що серед 21 картини, які я написала для цього проєкту чотири картини були за сюжетами Сальвадора Далі. Пам’ятаю, що я тоді сказала, що наша реальність – це матриця, в якій ми можемо в особливих станах потрапити в майбутнє.

Цікавий досвід. Отже, я зрозуміла, що для реалізації мрії потрібно перевести її в категорію мети, перевітити на екологічність, зрозуміти яку користь вона принесе суспільству, відчути внутрішній драйв, візуалізувати, що мета вже здійснилась, щоб відчути емоції, потрібний стан і наповнитись енергією для її здійсненння. Що ще?

Так, а після цього визначити план роботи і конкретні дії. При цьому розуміти, що мрія може здійснитись завдяки щоденній кропіткій роботі. А може бути й таке, що дивовижним чином все станеться набагато швидше і дуже легко. Тому потрібно мати мудрість цей дар прийняти з легкістю і вдячністю.

Також я раджу прислухатись до внутрішного голосу. Наприклад, під час написання книжок мені часто приходять підказки – яку книгу придбати, кому написати запит на інтерв’ю, який івент відвідати. Такі підказки інтуіції потрібно втілювати в реальність. Це велика цінність. Бо якщо ми будемо ігнорувати цю співдію з підсвідомістю, ми можемо втратити провідників.

Це добре. Але не всі хочуть писати книги чи картини. Ми всі різні. І мріяти можна про все на світі.

Звісно так і є. Умовно призначення людей можна розділити на чотири категорії. Перші – це ті, хто збирає і поширює знання, вони люблять занурюватись в інформацію, досліджувати, пояснювати, навчати. Друга – це інтегратори. Такі люди люблять керувати, обєднувати спільноти, формувати команди. Третя – це підприємці, вони втілюють у життя ідеї зі створення бізнесу, розробляють стратегії, займаються продажами, інвестиціями, їх драйвлять фінансові результати бізнесу. І четверта умовна категорія – це творці, для них цінним є створення об’єктів мистецтва або щось, що вони роблять руками. Це митці, дизайнери, тощо. Виходячи з цих напрямків можна зрозуміти що подобається робити самому, а для реалізації інших напрямків діяльності запрошувати в команду відповідних фахівців. І не братись за всі види діяльності, а зосередитись на своїх компетенціях.

Я зрозуміла, це гарна підказка для усвідомлення своїх сильних сторін і природних здібностей. Будемо завершувати, а то я відчуваю, що ми з тобою вже зібрали контент на маленьку книжку про втілення мрій 🙂 Твої привітання і побажання нашій аудиторії зі святами.

Так, дійсно, практик для втілення мрій існує безліч. Та всі практики мають великий недолік: щоб вони працювали, їх треба робити. Так само, як зі спортом. Ми можемо знати як віджиматись від підлоги і як присідати, але ці знання ніяк не впливають на наш фізичний стан, бо це тільки потенціальна можливість.

А мої побажання прості. Працюйте з тим, на що ви можете вплинути. Довіряйте інтуіції, будьте спокійними і впевненими. Робіть добрі справи, допомагайте іншим. Якщо ви несете в світ любов, підтримку, світло, ви на кожному кроці будете отримувати любов, світло і підтримку від кожного, хто зустрічається на вашому шляху. Бо так працює наша реальність. Також бажаю вчасно відмовлятись від зайвого, щоб було місце для нового.І, звісно, щиро бажаю усвідомити та успішно реалізувати ваше призначення.

Отже, дякую тобі, Віто, за запрошення і приємну бесіду. Моє призначення – надихати через всі проєкти, які я втілюю у життя. Дякую, що завдяки нашому інтерв’ю я можу поділитись власним досвідом і надихнути українок мріяти, входити у ресурсний стан і діяти.

Дякуємо пані Оксані! Вітаємо усіх з Новим Роком. І нехай кожна українка отримає бажаний і омріяний подарунок на свята. Тому сміливо мрійте і впевнено дійте! Замовляйте книгу Оксани Тодорової «Енергія сторітелінгу» з особистим підписом і побажаннями від авторки за посиланням.