українська
Фото з відкритих джерел

Свято започаткувало ЮНЕСКО у 1999 році, щоб підтримати мовне різноманіття й нагадати: мови зникають швидше, ніж ми звикли думати. За оцінками організації, майже половина з понад 7 тисяч мов світу перебуває під загрозою зникнення. Для України ця дата має особливий зміст: українська століттями переживала заборони й витіснення, але збереглася як мова культури, щоденного життя і самоідентифікації.

21 лютого було обрано не випадково. Ця дата пов’язана з подіями 1952 року в Бангладеш, де студенти вийшли на протести за право бенгальської мови мати державний статус і були розстріляні поліцією. Відтоді цей день став символом права людей говорити і навчатися рідною мовою.

Сьогодні українська звучить у різних країнах і контекстах — у родинах, школах, армії, культурі. Багато людей свідомо перейшли на неї останніми роками, зробивши мовний вибір частиною власної історії.

Українська мова: цікаві факти

• Українську забороняли понад 130 разів, від Валуєвського циркуляра до радянських обмежень.
• Українська є єдиною слов’янською мовою, яка повністю зберегла кличний відмінок.
• Літера «ґ» була вилучена з абетки у 1930-х, її повернули лише у 1990-х роках.
• Сучасні словники фіксують понад 200 тисяч українських слів.
• Найбільше українських слів починається на літеру «п», найменше — на «ф».
• Українська має одну з найбагатших систем зменшувальних форм у Європі.
• Найдавніші записані слова, що вважаються українсьськими, — «мед» і «страва» (V століття).
• Українська раніше традиційно називалася як «про́ста» або «русинська», до середини XIX століття її називали «руською».
• Наша мова має розгалужену діалектну систему: північну, південно-східну і західну групи.
• Українська входить до тридцятки найпоширеніших мов світу за кількістю носіїв.
• Вона має високу частку відкритих складів, що створює її співуче звучання.

Міжнародний день рідної мови щороку нагадує про те, що мова є пам’яттю й досвідом, які передаються далі. Українська продовжує жити в нових поколіннях і нових обставинах, зберігаючи тяглість культури навіть тоді, коли люди опиняються далеко від дому.