Кохати, дівчата, ніколи не пізно: історія Мішеля Леграна – підтвердження. Знаєте ж, хто це? Автор музики до фільму «Шербурзькі парасольки» і ще 200 наших улюблених стрічок, номінант «Оскара», «Ґреммі», «Сезара».

У 32 роки, у 1964-му, вже в статусі успішного композитора на кінофестивалі в Ріо-де-Жанейро він познайомився з комедійною акторкою Машею Меріль. Їй було 24 – попереду весілля з італійським актором і успішна акторська кар’єра. До речі, її мама – українка за походженням, панянка Марія Всеволодівна Бельська, яка разом з чоловіком князем Володимиром Гагаріним після Жовтневого перевороту емігрувала до Монако.

Мішель і Маша примітили одне одного одразу – кохання з першого погляду. Але акторку чекав наречений, у Мішеля підростало двійко маленьких дітей, вдома – дружина… Увесь час фестивалю вони нескінченно спілкувалися. А в «той самий» момент, після якого друзі стають коханцями, відступили. Розуміли, скільки болю завдасть їхній роман близьким. Домовилися ніколи не шукати зустрічей, не виходити на зв’язок, не провокувати зміни.

Мішель Легран і Маша Меріль у молодості
Два серця

Вони роз’їхалися. Кожен зажив своїм життям. Маша щиро раділа професійним здобуткам Мішеля, а він – завжди рекомендував її на ролі. Але тримали слово: трималися на відстані, відчуваючи, що наступна зустріч вже їх не зупинить.

Легран переїхав до Голівуду, там одружився вдруге, народив ще двійко дітей. Маша розлучилася і будувала кар’єру у Франції. Обидвоє стали зірками у своїй сфері.

У 2013 році вже дванадцятиразово оскароносний Легран приїхав до Парижу – знаного гостя запросили на прем’єру в театр Буфф-Парізьєн. Потім він згадував, що на диво для себе дуже «наряджався» перед виходом – не розумів чому раптом. Аж коли підняли завісу сцени зрозумів своє передчуття: там стояла Маша, виконавиця однієї з головних ролей. Вони не домовлялися, не шукали зустрічі, не знали про присутність одне одного. Вони не бачилися 49 років! І взагалі, їй було 74, йому 82 – ніхто вже й не згадував старі романи і не думав про нові. Але після того вечора вже не змогли розлучитись. Через рік одружилися – на маленьку церемонію в Паризькій мерії прийшли лише найближчі.

Молодята Маша Меріль та Мішель Легран на їхньому паризькому весіллі
П’ять років, як все життя

Наступні роки вони поводилися, як справжні молодята, наздоганяючи втрачені роки: подорожуючи, працюючи, насолоджуючись одне одним. «Всі уявлення про старший вік – маячня, – сказала якось Маша в інтерв’ю французькій пресі. – Вважається, що це час мудрості, стриманості, кінець життя. Насправді це час неймовірної свободи – навіть хуліганської, відчайдушної, без умовностей. Вік безстрашності, коли вже нічого не боїшся, як колись у молодості».

Їм було відведено лише п’ять років разом. У 2019-му Мішель Легран помер – зупинилося серце. «Завдяки йому я зрозуміла, що таке глибоке кохання – це коли один світ, один градус пристрасті, відчуттів. Коли один починає фразу, інший закінчує. Неправду кажуть, що протилежності притягуються. Це вигадка пар, які не розуміють, що їх об’єднує. Лише спільне емоційне поле, спільні погляди на культуру, знання, світ, цінності, однаковий темперамент дають справжнє відчуття щастя. Інакше ніяк…»