Фраза «Рускій воєнний корабль – іді на**й» стала символом мужності, незламності українських захисників. Усі знають її автора – українського прикордонника Романа Грибова, який разом з побратимами непохитно захищав острів Зміїний і потрапив у полон. На щастя, його та ще кількох хлопців з легендарної тринадцятки «зміїнівців» вдалося обміняти, і Роман Грибов нарешті повернувся до рідної Черкаської області.

Вчора його нагородили орденом «За заслуги перед Черкащиною». Під час нагородження цей сміливий молодий чоловік тримався скромно, гідно. Гордість нашої країни! І гордість мами. Її звати Тетяна Рудольфівна, і вона виховувала хлопця самотужки – мешкає в Золотоноші на Черкащині, звідки родом Роман.

Мама героя

В інтерв’ю Галині Яремі з львівської газети «Високий замок» Тетяна Рудольфівна розповіла, що син у дитинстві добре співав, танцював, у юності підробляв діджеєм, а після початку російської агресії пішов на захист України. Роман вже чотири роки боронить Україну від російських окупантів – вдруге підписав контракт зі Збройними силами України.

«Ми пройшли з сином дуже важке життя. І мені дісталося, і йому. Мене дістають болячки, але разом ми мужньо все витримали. Він звик до труднощів. Я його навчала добру і всьому хорошому», – каже мама Романа Грибова в інтерв’ю “ВЗ”.

Вчила, що найголовніше в житті – люди, а гроші – це вже другорядне

Роман Грибов
«Я з ним воювала телефоном»

Пані Тетяна, звісно, дуже пишається своєю дитиною. Деякий час вона не знала, що сталося з сином після нападу окупантів на острів. «Це були важкі дні. Коли прийшла достовірна інформація, трохи заспокоїлася, бо знаю, що мій мужній син живий. Команда піхотинців разом із прикордонниками відбивали атаки на острів до масштабної війни 2 місяці. Я з ним воювала телефоном», – каже мама українського героя.

До звільнення з полону син спілкувалася з нею востаннє вранці 24 лютого. Того дня вона «відчула у його голосі тривогу». «Син говорив зі мною ніжніше, ніж зазвичай. Хоч і сказав, що почалася війна, але я відповіла, що не віриться в це, – каже Тетяна Рудольфівна. – Син наполіг на тому, щоб я купила якомога більше продуктів».

Потім Роман сказав, що більше не може говорити, бо у них уже гаряче

Романа Грибова після звільнення з полону нагороджує голова Черкаської ОДА
Убити словом москальський корабель

 «Коли мій син послав корабель, то я зрозуміла, скільки звитяги, непереможності у цих словах, – ділиться пані Тетяна. – Це стало закликом до боротьби проти проклятого окупанта у всьому світі. Це підбадьорило весь світ!».

Вона зазначила, що її син ніколи ні перед ким не прогинався, тому таким його словам не дуже здивувалася. «Він зробив так, щоб убити словом москальський корабель. До речі, я ніколи в житті не чула, щоб син при мені матюкнувся», – запевнила Тетяна Рудольфівна.

На фразу сина відреагувало багато жителів їхнього невеликого містечка. «Люди плакали, почувши це. А от місцева влада ніяк не відреагувала, ніхто не зателефонував, не підтримав. Для простих людей мій син – герой», – каже його мама. «Я також люблю стріляти. Була б молодша – була б поруч із сином і теж послала б російський військовий корабель», – доповнила Тетяна Рудольфівна.

Українські мами вони такі. Окупантам дуже пощастило, що наші жінки, наші мами ще не вяли до рук зброю – нищили би всі кораблі нещадно, до самої перемоги!