Хто такий аб’юзер? Психологічний портрет і природа вчинків
Вчимося розрізняти їхні типи, розпізнавати мотиви і давати відкоша
Вчимося розрізняти їхні типи, розпізнавати мотиви і давати відкоша
Аб’юз перекладається як емоційне насильство, зловживання. Відповідно, аб’юзер — емоційний ґвалтівник. Про особливості життя з ним написано багато матеріалів. “А ось про самих аб’юзерів, як з’ясувалося, інформації мало. І зрозуміло, чому. Бо незрозуміло”, — зазначає Анастасія Звонарьова, авторка статті, яка описала природу і портрет цих емоційних ґвалтівників. Статтею поділився Інститут психології та системної терапії Ресурс MIGIS, а ми ділимося з “Українками”.
Психологія аб’юзера не лежить на поверхні, мотиви спантеличують. Самі вони мало доступні для клінічного вивчення. Як правило, на прийомі у психолога (у кращому випадку) виявляються їхні жертви. Тому доведеться трохи побродити в дрімучому лісі, збираючи картину з особистого досвіду, з досвіду колег, з узагальненого клінічного досвіду і, головним чином, вивчаючи те, як почуваються їхні партнери.
Чи усвідомлюють аб’юзери свої дії? Так, безперечно усвідомлюють. У них взагалі вся ситуація під контролем, не рахуючи імпульсивних зривів, які ніколи не бувають тривалими. Вони не можуть дозволити собі послабити контроль надовго, піддавшись афекту. Це для них небезпечно. Якби вони не усвідомлювали, що роблять, то більшість уже стирчала б у клініках чи виправних установах. Адже, якщо ти не володієш собою, це швидко помітять. І тоді просто немає жодного шансу так ювелірно плести своє павутиння. Ні, вони чудово розуміють, що роблять. Навіть побити можуть так, що синців не залишиться. Це високоадаптивні та далеко не примітивні люди.
Психопатія — це психопатологічний синдром, що проявляється у вигляді таких рис як безсердечність стосовно свого оточення, знижена здатність до співпереживання, нездатність до щирого каяття у заподіянні шкоди іншим людям, брехливість, егоцентричність та поверховість емоційних реакцій. Визначення взяте з Вікіпедії, бо у переліку офіційних психіатричних діагнозів МКХ-10 психопатії немає. Однак, в американському DSM-5 психопатія — це синонім антисоціального розладу особистості, який характеризується ігноруванням соціальних норм, імпульсивністю, іноді у поєднанні з агресивністю та вкрай обмеженою здатністю формувати прихильності.
Простіше кажучи, психопатія — це асоціальний розлад особистості, вроджений дефект. І це не лікується ні таблетками, ні вашим коханням, ні ангельським терпінням, ні доктором Фрейдом. Людина такою сформувалася і такою помре.
У психопатів надзвичайно порушена емоційна сфера. Вони можуть майстерно підлаштовуватись під емоції, але не відчувають їх серцем. У певному розумінні вони— емоційні інваліди, але при цьому чудові пристосуванці. Природа завжди компенсує недоліки, щоб людина могла адаптуватися. Так, у сліпих людей краще розвинений слух, у глухих — зір. А у сліпоглухих – тактильне сприйняття.У психопатів відсутня емпатія (здатність до співпереживання). Зате є психічна компенсація у вигляді високого інтелекту та приголомшливої проникливості.
Психопат вгадує, що ви відчуваєте, але не через налаштування «співпереживання», а щоб зрозуміти, як вас краще використовувати. Ви йому самі все розкриєте і навіть не помітите, як. Дуже зручно, всі готові матеріали. Ви вмієте любити та відчувати провину? Цього цілком достатньо. Найкращих важелів маніпуляції ще не вигадали. І він так ставиться до всього. Така у нього психічна «прошивка».
Читайте також: Як з репортажу про пару свінгерів почалася боротьба з домашнім насиллям
Психопати завжди уважні до деталей. І якщо ви на це ласі, він не забариться цим скористатися. Якщо очі у вас спалахнули, йому дано зелене світло. Він виглядає щасливим, але не від того, що ви йому подобаєтеся, а від того, що йому вдалося торкнутися вас. Він отримує задоволення від самої гри, його високоорганізований розум насолоджується цим. Тим, як ви стрибатимете, якщо вас смикнути ось за цю ниточку, наприклад.
Я розумію почуття, які викликають питання, а чи у своєму він розумі. Якщо він усе розуміє, то як йому не соромно, не нудно? Напевно він просто не розуміє, думаємо ми. Що стосується психопата, то це третій варіант. Він ВСЕ РОЗУМІЄ і йому НЕ соромно. Помилка багатьох у тому, що вони намагаються поміряти його своїм мірилом, мимоволі ідентифікуючись. І коли ми стаємо на його місце, нам жахливо від самих себе. Тому що у нас болить те, що в нього боліти не може. Нас мучить совість. А в нього совісті немає, тому він не мучиться і спить як немовля.
Так, психопати не мають совісті. Від слова зовсім. Їх марно умовляти, мовляв “Ти безсовісний! Як тобі не соромно?” Так, він безсовісний. Йому не соромно. Без совісний, безжалісний, безрадісний і безсумний. Хоча він чудово знає, що ці почуття означають, але він сам їх позбавлений. Як Термінатор із «Судного дня» зрозумів, що люди плачуть, коли їм сумно, але сам відчути цього не міг. Він – машина. Йому достатньо знання, щоб маніпулювати, але обмежувач у вигляді совісті йому самому не потрібен. І не те, щоб він від нього зрікся. Його просто нема. Як немає руки, ноги, очей.
У знаменитій антиутопії «Ми» людям майбутнього проводили операцію зі знищення фантазії. Можна вважати, що у психопатів відсічена совість. Лише без операції, без бажання.
Читайте також: Якщо ви стали свідком насилля: що робити
У цього виду аб’юзерів совість є і до неї навіть непотрібно волати…
Визначення “перверзний нарцис” уперше було озвучено французьким доктором психіатрії, фахівцем у галузі віктимології та кримінології Марі-Франс Ірігуайан, автором книги «Моральні домагання». “Перверзний” — від латинського “pervertere” тобто “перекрутити, вивернути”. Такі люди здатні перевернути будь-яку ситуацію з ніг на голову, перекрутивши її деталі та висновки партнера. А-ля «дорога, тобі здалося. Ти так гостро реагуєш на просте зауваження! Наче я сказав щось жахливе». Вони вправні маніпулятори і притворники теж дуже гарні і дуже розумні. Тільки їхні мотиви насильства — не потішитися від безсовісності, а відіграти свої глибоко витіснені заздрість та злість.
Вони такими не народжуються. Це винятково виховання, перша система відносин. Коли він був маленьким і залежним, щоб отримати потрібне, він змушений був маніпулювати дорослими. І добре цьому навчився. Сценаріїв формування нарцисичного характеру багато і розповідати про все — це відкривати іншу величезну тему. Якщо говорити поверхнево, можна уявити приблизно таку картину.
Його батьки хотіли зліпити «золоту» дитину, яка була б най-най у всьому. За нього вибрали його шлях і обточували по ньому, як по лекалу. За будь-яку поведінку та досягнення його схвалювали та заохочували. Дитина потребує цього як повітря. За «нетаковість» карали холодом або ігнором. Цього дитина боїться як вогню. Це найжорстокіша і вбивча тактика. Краще б накричали, іноді хочеться сказати!
“Неправильні” потреби знецінювалися і пряма заява про них каралася. А як отримати те, що тобі потрібне? Ти ж не можеш бути половинкою себе самого?Давайте чесно подивимося на це. Жодній людській істоті це не під силу. Вона намагатиметься виживати як може і танцюватиме під ту дудку, яка її годує турботою і увагою (про кохання тут сказати язик не повертається). А все «неугодне» витісняється геть, але жити продовжує. Воно чудово виживає у тіні. А поки що доводиться викручуватися, винаходити мову маніпуляцій та міжрядків.
“Тобі що подобається ця дівчинка? — Ні, мамо, анітрохи не подобається. Вона погано вчиться з математики і має негарні зуби. Я просто допоміг їй донести портфель, бо в тій книжці, що ти подарувала мені, написано, що хлопчик має бути джентльменом. Я уважно її прочитав!”
Читайте також: Пасивна агресія: 8 проявів, про які ви не здогадувалися
Справжнім наповненням ніхто не займався. Туди дивитися спершу заборонено, а потім страшно. Бо там, за цими оксамитовими лаштунками, ти — нікчемний чоловічок, у якого обман на обмані та весь блиск — мішура. І багато агресії до тих, хто вільний. Ці неперероблені сховані в найглибше і темніше місце почуття починають просочуватися на поверхню у вигляді заздрощів до тих, хто живіший, повніший, вільніший.
І тут відкривається лише два шляхи. Загинути самому чи знищи іншого. Гинути самому страшно. Особливо не на високій скелі у відблисках блискавок під бетховенське крещендо, а від сорому, звичайності, розкритій голій нікчемності. Залишається один шлях — знищувати іншого. Так вони компенсують своє почуття неповноцінності, обираючи цікавих та повних життя людей у супутники, щоб потім зруйнувати їх. Вони використовують людей як функцію підтримки самооцінки. Мотив несвідомий, а події цілком свідомі.
У будь-якій ситуації, що загрожує підконтрольній йому картині світу, він битиме у слабке місце. Буде ігнорувати, знецінювати. Це його спосіб виживати. Тому що там безодня сорому, неповноцінності, контакт з якою несумісний із життям.
Нарциси не дозволяють собі такі слабкості, як любити чи відчувати потяг до іншого, бо це може захопити над ними владу, а це не припустимо. Так він може втратити контроль, особу, всього себе. Він принижуватиме, підкорятиме, емоційно ґвалтуватиме зі злості та заздрощів, із пригніченого, покрученого себе. Таким чином відновлюючи внутрішнє, теж поламане почуття справедливості.
Совість, на відміну психопатів, вони мають, та її голосок заглушає голосний голосище своєї величі. Йому немає і не може бути рівних. Почуття інших – це жалюгідні комашки, які копошаться в траві. Їх можна давити, не рахуючи. А якщо підійти за лаштунки і зазирнути з вивороту, то можна побачити потопаючого, який не вміє триматися на воді. Для того, щоб виплисти, він бере когось, сідає на нього, тисне на голову, на плечі і дихає. Він так адаптувався, нічого не вдієш. Але цим товаришам терапія може допомогти. Тільки дуже довга і пряма щоб профі-профі зі спеціалізацією з розладів.
Читайте також: Енне Бурда: домогосподарка, яка на зраді чоловіка створила найвідоміший модний журнал
Не важливо, хто він, цей аб’юзер. Якщо психопат, то його мета – утримувати, а не знищувати, тому буде по колу: посилення-полегшення. Якщо перверзний нарцис — цілком може знищити, психологічно добити. Потім іншу жертву знайде. І якщо ви опинилися в таких відносинах, то ваша допомога собі — побачити цю динаміку і йти, не чекаючи кінця. Будь-якого кінця (що доб’є чи що зміниться). Різати до чортової матері, не чекаючи перитоніту.