репортаж
ГОЛОС ЖІНКИ
БУДЕ ПОЧУТИЙ
у Відні відбувся
Міжнародний жіночий форум,
присвячений 140-річчю
українського жіночого руху
і спрямований на розвиток
та підтримку жіночих ініціатив
Фото:
Інна Кравченко та Ірина Карпенко
«Українські жінки та міжнародний жіночий рух: прогрес і співпраця» – назва і головна тема міжнародного жіночого форуму, який у Відні зібрав понад півтори сотні жінок з різних регіонів України та Австрії. Захід став масштабним завершенням циклу онлайн- та офлайн заходів, що тривали упродовж 2024 року з нагоди визначної для українок дати – 140-річчя українського жіночого руху.
Нагадаємо, що 8 грудня 1884 року видатна українка, громадська діячка Наталя Кобринська заснувала першу світську жіночу організацію – «Товариство руських женщин». У 1921 році її послідовниці взяли участь у Міжнародному жіночому конгресі за мир, який відбувся у Відні. У 2024 році теж у Відні вже сучасні українки зібралися знову – обговорити сьогодення жіночого руху та його розвиток.
Ініціаторками та співорганізаторками цієї події стали Людмила Крижановська та Наталія Грицовканич – засновниці жіночого простору «Домівка», Лєра Кайзер – засновниця ГО «Матуся», Тетяна Ісаєва – засновниця Центру гендерної культури та Музею жіночої та гендерної історії (Харків). Форум підтримали Urgent Action Fond, Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women’s Fund, Посольство України в Республіці Австрія, зокрема, перша секретарка Посольства Уляна Задворняк, та Дипломатична академія Відня та місто Відень.
Як зазначили, відкриваючи форум, Людмила Данченко та Наталія Грицовканич, його мета – започаткувати обговорення важливих питань жіночого лідерства, дипломатії та історії жіночого руху, об’єднати експерток, дипломаток, активісток і громадських діячок.
У вітальному слові до учасниць форуму директор Дипломатичної академії Відня Еміль Брікс із захопленням відзначив, що історія жіночого руху в Україні випереджає інші європейські держави на кілька десятиліть. Це підтвердив своєю чергою і Посол України в Австрії Василь Химинець: «Українські жінки завжди були в центрі культурного, соціального та політичного життя нашої нації. Сьогодні вони демонструють надзвичайну силу та відданість, захищаючи нашу державу та будуючи мирне майбутнє».
Модераторка форуму, письменниця, співзасновниця першого в Україні жіночого видавництва Creative Women Publishing Слава Світова на початку форуму символічно нагадала слова видатної українки Мілени Рудницької: «Жіночий рух діє в усіх жінках, навіть коли вони цього не знають і цього не хочуть, навіть, коли вони на словах його відрікаються».
НЕМОЖЛИВЕ РОБИТИ МОЖЛИВИМ
«У Відні ми зробили все, що могли» – так відгукувалися українські делегатки жіночого конгресу у Відні понад сто років тому і з такою символічною назвою у 2024-му році на віденському форумі виступила Алла Швець, українська науковиця, дослідниця історії українського жіноцтва, заступниця директора з наукової роботи в Інституті Івана Франка НАН України. У своїй доповіді вона розповіла про віденський контекст в історії українського жіноцтва, зокрема, про важливу роль столиці Австрії у діяльності й гуртуванні наших жінок. Саме у Відні у 1920-х роках українки за підтримки австрійських жіночих організацій заснували благодійні й громадські організації, створили потужну національну мережу, започаткували міжнародну співпрацю і стали культурними амбасадорками українства.
Зараз такими амбасадорками є сучасні українки, які обрали Австрію своїм тимчасовим або постійним місцем проживання – і про них у своїй доповіді на форумі розповіла Аріна Єна, активістка віденської української спільноти. Вона навела безліч прикладів згуртованості й взаємної підтримки українок в Австрії – вони волонтерять на підтримку військових, проводять освітні та благодійні заходи, ініціюють різноманітні акції, проєкти. «Українки були, є і будуть діяльними. Вони лідерки за своєю природою», – додала Аріна Єна.
Роль організацій громадянського суспільства та місце жінок у цьому процесі обговорювали під час дискусії Надія Артем’єва («Український Жіночий Фонд»), Лєра Кайзер (ГО «Матуся» у Відні), Світлана Волчкова (художній ліцей «Дивосвіт», м. Харків), Ярина Чорногуз (військовослужбовиця та поетеса) та модераторка Валерія Пустовіт. Спікерки одностайні у переконанні: жінки відіграють рівну чоловікам роль і всіх сферах суспільного життя, і в армії, і в культурі, але на законодавчому та правовому рівнях внесок і можливості жінок не закріплені, і цю проблему необхідно вирішувати невідкладно.
Жіночому лідерству, сучасним викликам і трендам була присвячена окрема дискусія форуму. В ній взяли участь Яна Барінова (ERSTE Foundation), Марина Саприкіна (U&WE Hub), Олена Кондратенко (The Female Factor). Кожна зі спікерок поділилася власними спостереженнями та ініціативами, втіленими для підтримки жіночого лідерства. На додачу Марина Саприкіна та її колега Анна Гонтарук розповіли про створений ними проєкт U&WE hub, який допомагає жінкам розвивати свою справу, зокрема, у постраждалих від війни і прифронтових територіях. «Impossible / I’m possible» це гасло, яким завершили свій виступ пані Марина та Ганна, стали влучною демонстрацією настрою українських жінок незалежно від сфер діяльності – неможливе робити можливим.
МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ
Проявом підтримки і поваги до українок стала участь у форумі жінок – повноважних послів: в Австрії представництва різних держав очолюють три пані: Посол Бельгії Каролін Вермеулен, Посол Швеції Анніка Маркович та Посол Литви Ліна Рукштєльєнє. «Ваша підтримка є надзвичайно важливою у зміцненні ролі українських жінок на міжнародній арені», – підкреслила Олена Єна, директорка Демократичного інституту в Україні та модераторка дискусії за участю пані Послів на тему «Рушійна сила жіночої дипломатії: роль української дипломатії в контексті воєнних викликів та участь жінок у зовнішньополітичних процесах».
І Каролін Вермеулен, і Анніка Маркович, і Ліна Рукштєльєнє у своїх виступах висловили захоплення силою, стійкістю українських жінок, які навіть під час вимушеного біженства за кордон не опускають руки – навпаки, швидко адаптуються, діють, перелаштовуються тощо. Як зазначила Анніка Маркович, українки дуже прив’язані до своєї землі, і коли вони повернуться до України, то матимуть додаткову цінність – адже привезуть із собою усе краще, що опанували чи перейняли під час тимчасової еміграції до Європи.
Міграції, інтеграції, міжнародній співпраці у посиленні жінок присвятили свої доповіді також Сандра Едельманн, генеральна директорка sEdelfrau Consulting та Юдіт Коленбергер, старша дослідниця та культурологиня Віденського університету. Пані Юдіт, зокрема, наголосила, що жінки є найбільш вразливою групою суспільства і за рівнем вразливості і дискримінації «випереджають» людей старшого віку та мігрантів.
Особливу вразливість жінок під час війни підкреслила у прямому онлайн-включенні для форуму Нобелівська лауреатка, правозахисниця Олександра Матвійчук. Її щемлива розповідь про жінок на лінії фронту, жінок-військовослужбовиць, жінок, які жертвують життям заради перемоги розчулила весь зал. Правозахисниця розповіла також про закатовану у російському полоні журналістку Вікторію Рощину – ще один жахливий приклад жорстокості й свавілля країни-терориста. Олександра Матвійчук закликала учасниць форуму, усю міжнародну жіночу спільноту об’єднатися задля захисту і боротьби з порушеннями прав і свобод.
Власне, об’єднання, захист, посилення одна одної – лейтмотив форуму і звернення до світового жіноцтва, яке було ухвалене й озвучене за підсумками Міжнародного форуму у Відні з нагоди 140-річчя жіночого руху в Україні. «Зміцнення українського жіночого руху – наша спільна справа, і вона залежить від кожної з нас», – сказала, закриваючи форум, перша секретарка Посольства України в Австрії Уляна Задворняк.
Окрім практичної складової – обговорення важливих питань та нагальних проблем, форум мав неабияке емоційне значення: він подарував неймовірне відчуття солідарності, натхнення, бажання діяти. Форум став ефективним майданчиком для нетворкінгу – учасниці під час кава-брейків ділилися ідеями, обговорювали можливі співпраці та планували робочі зустрічі вже для конкретних спільних дій. Онлайн-медіа «Українки» не стало виключенням: саме на форумі зародилися задумки для тематичних рубрик Алли Швець про видатних українок, Слави Світової про альманах «Перший Вінок», оновлене видання якого буде презентовано вже у січні 2025 року, Тетяни Ісаєвої про спецпроєкти Музею жіночої історії та багато цікавого.
«У Відні ми зробили все, що могли» – казали українські лідерки сто років тому. У Відні на Міжнародному форумі українки нашого часу не лише відновили справу своїх попередниць, а й взялися заповзято її розвивати, щоб нарешті “голос жінки був почутий”, як мріяла засновниця українського жіночого руху Наталя Кобринська.