Від постійного «ма, сидіть вдома», «мам, я добре мию руки, мені 40 років!», «ма, нащо тобі 5 кг гречки?» вже голова обертом і хочеться усім рідним старшого віку вколоти антипанічну вакцину 🙂 Але її поки не винайшли, зате розробили правила спілкування з емоційними людьми в кризових умовах – розробили психологи і соціологи, а ми адаптували під себе.

Правило номер 1. Парадоксальне. Не реагуйте на причитання, зітхання, зойкування старшого покоління, назвемо їх так, хоча вони зараз, швидше, як діти. Замість закипати раціонально аналізуйте: що насправді за їхніми повчаннями і панікою стоїть? Передусім потреба в близькості й турботі, в сім”ї, в безпеці, потреба бути потрібними. Це і задовольніть! От тільки не треба зараз закочувати очі «чому я? в мене свого клопоту достатньо». Батьки, діти, рідні – теж ваш клопіт, і за нинішніх обставин головний. Тому «відкочуємо назад» очі і в разі підвищеної паніки і неадеквату старших діємо за наступними правилами.

Правило номер 2. Трудотерапевтичне

Просіть батьків щось для вас зробити: наліпити вареників на всю сім’ю, спекти пиріг – підсолодити внукам вихідні, знайти ваші старі фотографії, плести сітки – придумайте усім завдання, щоб вони відчули свою значимість і свій внесок у полегшення життя в воєнних умовах.

Правило номер 3. Зв’язкове

Телефонуйте до них першими – хоча б раз у день. Можна за графіком в певний час – стабільність заспокоює старших. А краще телефонувати після вечірніх новин – щоб «вбити всіх зайців»: обговорити, відзвітувати, проконтролювати, заспокоїти – все разом. Виділіть півгодини. Вважайте, це ваш «хрест».

Правило номер 4. «Звітно-виборче»

Розкажіть самі, що зробили, зварили, купили – дайте батькам зрозуміти, що потурбувалися про себе і турбуєтеся про них. Але не повчально-депресивно. Вибирайте хороші приклади. Замість десятої інструкції про дві стіни під час тривог надішліть чи розкажіть їм про ваші офісні будні, замість вчительського «сидіть вдома» – завантажте для них 100 серіалів чи подкасти цікавинок. Замість гречки завезіть їм тістечок. Додайте їм хорошого настрою.

Психологи запевняють, що ці правила ефективні не лише зараз – добре діють навіть на дуже емоційних батьків-бабусь-дідусів і у спокійний час. І взагалі добре зробити турботу про старших нормою – по життю, а не лише під час важчих воєнних часів.