Анжеліка Нікітенко – хороший приклад того, що унікальна ідея завжди матиме успіх і що бажанню займатися улюбленою справою не завадять ні вік, ні відсутність досвіду чи грошей.

Анжеліка створила власний бренд взуття маленьких розмірів Angie Lee лише рік тому, а в неї вже сотні вдячних покупчинь і 21 модель балеток, босоніжок, човників, туфель у колекції. І все це – власними силами, без “мільйонних” інвестицій і “грандіозних” бізнес-стратегій. Вона самотужки взялася створювати те, чого потребувала сама та інші жінки – красиве, зручне взуття для маленьких розмірів ноги – 33, 33.5, 34, 34.5 та 35. Як втілювала унікальну ідею, яку на ринку ще ніхто не пропонує, як почала власну справу з нуля – лише на свою зарплатню, як сама розробляє колодки і займається продажами, як все встигає і не здається у форс-мажорах – про це Анжеліка Нікітенко розповіла в інтерв’ю журналу «Українки».

Анжеліко, то як ви наважилися взятися за власну справу та ще й у незнайомій вам сфері?
За освітою я менеджер зовнішньоекономічної діяльності і ще рік тому не мала жодного стосунку до взуттєвої справи, але завжди мала клопіт з взуттям. У мене 34 розмір ноги, і підібрати щось красиве та зручне було важко. Якось натрапила у «рай»: магазин у Мілані – на вітрині стояло півсотні пар, і всі починалися з 33 розміру!

Хотілося скупити всі, але ціна зупиняла: пара – від 300 євро, а ті, що найбільше мені сподобалися, взагалі 700! Завелика для мене сума. Саме тоді я вирішила, що носитиму лише те взуття, яке мені подобається, і створюватиму його сама. Як кажуть, одного разу спробувавши ідеальне, вже не погодишся на менше.

Втім, мені здавалося, що взятися за виробництво взуття маленьких розмірів зможу лише через кілька років – потрібен час, досвід, істотні гроші. Але я так часто обмірковувала цю ідею, що одного дня зрозуміла: треба вже взяти і зробити в реальності, а не подумки.

Створила папку в google.doc «Моє чудове взуття, 18.05.19» і почала шукати варіанти реалізації свого задуму

З чого почали? Як, де, у кого вчилися цій справі, як шукали майстрів, шкіру, підошви, швейні цехи – це ж інший світ?
Як сліпе кошеня починала:) Гуглила, переглянула десятки відео, щоб отримати уявлення, з яких етапів взагалі складається виробничий процес. Потім формувала для себе перелік питань, на які хотіла отримати відповідь (їх було понад 100!), і шукала фахівців, яким ці питання поставити. Шукала довго. В інтернеті, в соцмережах. Згодом обрала для себе кількох підрядників і працювала з ними паралельно. Спочатку просто довіряла, бо не мала іншого способу перевірити. Але в процесі співпраці отримувала відповіді на свої запитання і таким чином вчилася. Вже з часом з’явилося розуміння, де і що краще замовляти, з ким працювати, бо мала з чим порівнювати. Звісно, встигла набити гулі, втратити трохи грошей. Але як без цього?

До речі, де взяли кошти для старту?
Частину коштів відкладала із зарплати: до грудня 2019 року працювала. Також було трохи особистих заощаджень. Цього вистачило, щоб почати. До того ж, спершу приймала замовлення за передплатою і шила взуття під клієнта. Потім усі кошти реінвестувала і таким чином продовжувала розширяти асортимент.

Я все одно б почала з мінімальної суми, навіть якби мала більшу, тому що хотіла передусім протестувати ідею

Як з’явилася назва Angie Lee? Це обігране ваше імя?
Вибір назви був довгим:) Перебирала варіанти місяці чотири. Хотілося придумати щось особливе, аби назва відображала суть бренду і асоціювалася з чимось мініатюрним та тендітним. Але ідеальний варіант я так і не знайшла. Рішення приймала в останній момент, коли потрібно було терміново замовляти кліше на устілки – логотип, який ставиться на взутті.

Логіка була наступна: мені подобалося, що знайомі часто звертаються до мене коротко Енжи. Далі хотіла додати гарне закінчення: спочатку вставила Li, від слова little. Але візуально буква “і” вкінці мені не сподобалася, тому замінила її на дві «ee». Так і вийшло Angie Lee – «Енжилі».

Чи важко було налагодити власне виробництво?
З ним і досі є деякі складнощі. Зокрема, з пошуком комплектуючих – колодки, підошви, підбори: їх просто не існує для розмірів 33-35. Для стандартного 38-ого, скажімо, весь набір базових комплектуючих (різні підошви та підбори) можна придбати одразу в комплекті. З маленькими розмірами такої розкоші немає. Це, зрозуміло, значно ускладнює виробничий процес: розпочати роботу над дизайном і пошиттям я можу лише за наявності вищезгаданих деталей… Це якщо загалом, а якщо копнути глибше, нюансів ще більше:)

Частину комплектуючих доводиться шукати в різних містах, навіть країнах, а частину взагалі створювати з нуля

Ви тепер – жінка в бізнесі. Які були повчальні уроки і ваша найбільша помилка?
Помилок, звісно ж, вистачало. Найбільша… Мабуть, коли взялася за розробку весільних босоніжок для нареченої, попередньо не переконавшись, що з моїми комплектуючими цю модель можна реалізувати. Впродовж чотирьох місяців ми робили ту пару, хоча планували пошити за місяць! Але мені дуже пощастило з клієнткою: вона до всього поставилася з розумінням.

Чи був момент, коли хотілося все покинути, і що стримало?
Думок покинути ніколи не виникало. Бува, моментами здається, що нічого не вийде. Але тільки-но отримую повідомлення від щасливих клієнток, то й ці думки швидко зникають.

А ось іще цікавий для вас матеріал про успішну та талановиту українку сучасності Наталію Бабенко.

Якою була перша створена вами пара чи колекція взуття?
Щодо першої колекції рішення було очевидне: потрібно починати з класики. Тому на старті зробила дві базові моделі – човники на підборах 8,5 см та 5,5 см у трьох кольорах: чорні, червоні та бежеві.

А ось з другою колекцією, літньою, було весело:) Першу пару, яку я задумала, реалізувати взагалі не вдалося. Працювали над розробкою пів року і безрезультатно. Зрозуміли, що під неї потрібно створювати іншу колодку.

Потім ще був ряд моделей, які з першого разу не вдалися. Спочатку вони вийшли надто широкі.

Довелося допрацьовувати колодки, а через це згодом і переробляти підошви. Думала, ми ніколи не завершимо пошив літньої колекції:)

Як взагалі створюється колекція і яка ваша роль у цьому процесі?
Спочатку є просто задум, ідея у вигляді ескізів. Далі потрібно перевірити, чи цю ідею можливо реалізувати. Як вже зазначала, для малих розмірів немає комплектуючих. Тому в плані дизайну в мене трохи зв’язані руки. Потрібно виходити з того, яку колодку і підошву можливо створити, позаяк саме колодка визначає форму носика і висоту підборів. Тобто якщо вона розрахована на висоту 8 см, то підбори на 5 чи 6 см на неї вже не поставиш. Для них потрібна колодка з відповідною вистою.

Після того, як завершили з колодкою, розробляємо підошву і шукаємо підбори. Цей процес не швидкий: в середньому може займати від 1,5 до 2-3 місяців. Далі знадобиться ще пару тижнів аби пошити першу тестову пару – семпл. Як правило, її доводиться допрацьовувати, тому процес може розтягнутися ще на місяць.

Чиє слово у запуску колекції вирішальне: ваше, технолога, дизайнера?
Не скажу, що є вирішальне слово. Радше є колективне обговорення. Я завжди прислуховуюся до думки дизайнера-констуктора і технологів. Кожен зі свого боку бачить свої нюанси.

Я, зрозуміло, перевіряю пару на зручність, за необхідності вношу корективи у дизайн. Також визначаю, яким буде колір, тип матеріалу, фурнітура

Як налаштовували збут? Пам’ятаєте першого покупця чи перший продаж?
Весь збут починався в режимі онлайн: Instagram, Facebook, оголошення на маркетплейсах. Перший клієнт, до речі, прийшов з olx. Це був знаковий для мене дзвінок. Телефонувала художниця, яка шукала човники під розпис для своєї клієнтки з Ізраїлю. На щастя, вони ідеально підійшли замовниці, на них нічого не малювали, тому що вони й без того їй сподобалися)

Який найприємніший комплімент отримували за ваше взуття?
Компліментів я отримую масу. Вони всі настільки теплі і щирі, що складно обрати найприємніший. Досить часто дівчата кажуть, що я здійснила їхню мрію мати красиве і зручне взуття. Дуже люблю своїх клієнток! Вони по справжньому надихають і дарують впевненість у тому, що я рухаюся в правильному напрямку!

Цікаво, що найбільше купують жінки з маленьким розміром ноги? Які фасони, кольори?
Як правило, це жінки невисокого зросту, тому найбільше замовлень на класичні човники на високих підборах. Не менш популярні і човники на підборах 5,5 см. Зазвичай купують одразу дві пари (вищі і нижчі).

Кольори залежать від сезону: взимку користувалися популярністю чорні шкіряні і замшеві, влітку побив рекорди червоний колір

А яке у вас улюблене взуття? Скільки пар у вашій шафі?
Вірите, я чоботяр без чобіт! Під час карантину розпродувала все, що було в наявності, зокрема, й моделі, які відклала для себе. Щоразу казала: «Ну ось цю пару вже точно собі залишу», а потім телефонували клієнтки, яким вони були потрібніші:)

Встигла залишити собі поки чотири пари: човники на низьких підборах (в них можна гасати, як у кросівках), відкриті босоніжки і дві пари мюлів. Не скажу, що є улюблені. Тішуся і милуюся кожною парою.

Анжеліко, ви добре знаєте про помилки жінок при підборі та пошуку взуття маленьких розмірів. Що ви порадите ніколи не робити?
Для початку я би виділила два способи підбору взуття: вживу та онлайн. З першим значно простіше. Багато жінок вже навчені і знають основні правила вибору, які зрештою актуальні для будь-якого розміру ніжки.

Які саме правила ви б виділили?
Не варто міряти взуття, сидячи. Під час ходьби стопа змінюється. Тому обов’язково потрібно постояти та походити у взутті, прислухаючись до своїх відчуттів. Пальцям ніг повинно бути комфортно, має бути простір, аби вони легко ворушилися.

Важливо також звертати увагу на відповідність повноти. Стопа не повинна «їхати» вперед, а п’ята має добре фіксуватися у заднику. Нога повинна щільно прилягати по пучковій лінії без відчуття стиснення в цій зоні.

Практично в будь-якому взутті може бути зручно, якщо приміряти його на м’якій поверхні, наприклад, на килимі.

Потрібно обов’язково пройтися по твердій підлозі аби достеменно переконатися у зручності обраної пари

А щодо другого способу примірки взуття – онлайн? Які є нюанси?
Другий спосіб ще не всі для себе відкрили. Але мушу сказати, він не менш практичний. Якщо слідувати простим рекомендаціям, онлайн-покупка виявиться вдалою. Принаймі за нашою статистикою онлайн-замовлень 95% клієнтів з першої ж відправки отримують взуття, яке максимально відповідає розміру. Похибка у 5% пов’язана з індивідуальними особливостями ноги. Тому за другим відправленням ми надсилаємо або інший розмір, або ж шиємо пару під ніжку замовниці. Всі наші клієнти задоволені онлайн-покупкою. Про це свідчать чудові відгуки та відсутність повернень.

Як я допомагаю обирати взуття онлайн? Обов’язково відправляю покупцям відео-інструкцію, як знімати мірки – попередньо необхідно визначити довжину ніжки та обхват по пучкам пальців. Далі порівнюю заміри з нашими колодками і розумію, який розмір з великою ймовірністю підійде замовниці. До того ж, я веду статистику по кожній парі і фіксую, з якими мірками клієнтці підійшов той чи інший розмір конкретної моделі. Таким чином я абсолютно спокійна перед відправкою.

Якщо модель новенька і окрім мене її ще ніхто не приміряв, я відправляю одразу два розміри, аби клієнтка на місці обрала зручнішу пару

Читайте також: Одяг для файних пані: від розміру 46 до 60

Яке взуття категорично не можна купувати, якщо не хочеш мати потім проблеми з ногами?
Те, що надто тисне чи спадає. І не важливо, яка це модель – на підборах чи без них. Іноді дівчатам складніше ходити в балетках, ніж у туфлях. Тому дуже важливо враховувати індивідуальні особливості ноги. А при виборі опиратися на власні відчуття і уникати покупки, якщо помічаєте будь-який дискомфорт.

Взагалі, нормальна практика, якщо взуття трішки натирає. Це припустимо в перші дні носіння, коли воно сідає по формі ноги. Краще на наступний день взути звичну для стопи пару, щоб натерте місце встигло загоїтися. Ще краще, перш ніж «вигулювати» нове взуття, походити в ньому по дому. Якщо доводиться мучитися довго, то, швидше за все, ви прогадали з розміром. Є сенс повернути пару в магазин або ж скористатися спеціальними спреями, які допоможуть розтягнути матеріал.

В Angie Lee з цим значно простіше: якщо клієнтка відчуває, що туфлі тиснуть, ми відправляємо їх на виробництво і розширюємо в тій зоні, де відчувається дискомфорт.

Як правильно скласти взуттєвий гардероб? Часто стоїть купа взуття, воно або однотипне або неправильно підібране…
В цьому питанні бачу декілька підходів. Перше: потрібно подумки порахувати кількість образів, під які ви зможете взути бажану пару. Якщо нарахували хоча б три-п’ять щоденних нарядів, взуття точно не стоятиме без діла.

Друге: коли пара подобається до нестями, але не знаєте, з чим її носити, не кваптесь з вибором. Якщо плануєте найближчим часом придбати речі, що завершать образ, питань немає. Якщо ж навіть уяви не маєте, який одяг буде личити, є ризик, що взуття простоїть на полиці або «вийде в світ» лише пару разів.

Іноді дівчата приходять до мене вже з речами, під які потрібно підібрати взуття. Це теж дуже дієва практика.

Хоча я люблю робити навпаки: обирати речі, коли маю з собою взуття

Що ще любите робити?
Люблю спілкуватися з клієнтами, зустрічатися з ними на примірки. Одного разу до мене одночасно прийшли додому аж три клієнтки. Три години вони все міряли і обговорювали. То було наче маленьке свято для них: раділи як діти, і я разом з ними:)

А що не любите?
Не люблю рутину. Створювати однотипні рекламні об’яви для онлайн-оголошень, формувати xml каталоги для маркетплейсів, додавати товари на сайт тощо. Вирішувати якісь технічні моменти, розбиратися, як працює програма чи сервіс. Сподіваюся, скоро зможу комусь делегувати подібні задачі.

Як розподіляєте час між роботою і домом, родиною, особистим життям?
Не можу сказати, що я саме розподіляю час між роботою і домом – поки не виникає такої потреби, позаяк поки не маю власної родини, дітей.

З чого взагалі складається ваш робочий день?
По-різному. Я ніколи не ставлю для себе жорстких дедлайнів. Не можу працювати, якщо немає сил та енергії. Маю приблизний перелік завдань на місяць, приблизний на тиждень, але кожного дня лише вранці вирішую, що робитиму саме сьогодні, обираю за настроєм.

Єдине, що роблю завжди і в першу чергу, яка б не була втомлена, – це обробка замовлень клієнтів і відправлення – усе інше може почекати

Читайте також: Галичанка Кунгута, яка стала королевою Чехії і матір’ю польського короля

Найдорожча для вас річ в житті?
Якщо говорити про найдорожчу річ предметну, такої точно немає. Ніколи не прив’язувалася до речей. Навіть якщо маю з ними найприємніші спогади.

Якщо йдеться про найдорожчу річ в цілому… Помічаю, як з часом змінюються пріоритети, а з ними і цінності. Те, що мало величезне значення, наприклад, у студентські роки, вже перестало бути актуальним.

Не можу сказати, що зараз в моєму житті є якась одна найдорожча річ. Для мене всі аспекти життя мають важливе значення одночасно. Тому, коли бачу, що в якійсь сфері випадаю, приділяю їй більше уваги.

Якою бачите себе через років 5-10 і що побажали б своєму бренду?
Щасливою. Реалізованою як особистість, жінка, дружина, мама. З сяючими очима, повною сил та енергії. В оточенні «своїх» людей, з якими приємно розділити радість.

Як плануєте розвивати бренд і що б йому побажали?
Зараз укладаю угоди з маркетплейсами, вже з’явилася на «Розетці». Також хочу активно розвивати інстаграм. Паралельно планую виходити на міжнародний ринок. Неодноразово спілкувалася з клієнтами з Європи, які підтвердили актуальність проблеми. Тому однозначно є куди рухатися і рости.

Я б побажала якомога більше амбасадорів своєму бренду.

Хочеться, щоб взуття малих розмірів остаточно асоціювалося з Angie Lee і не лише в Україні:)

Читайте також: Як Євгенія Сагайдак зробила з прибирання успішний бізнес

За що ви любите свою справу?
За те, що маю змогу постійно знайомитися з цікавими людьми і розширювати коло спілкування. Це наповнює мій світогляд і надихає.

За можливість розвиватися у різних напрямках, як дизайнер, як керівник. Приваблює різноманітність моєї роботи. З одного боку це творчий процес, з іншого – потрібно думати про комерційну складову: продажі, інстаграм, реклама, співробітники. Треба тримати руку на пульсі і виконувати декілька функцій паралельно.

Мені подобається, що є відчуття азарту, коли хочеться експериментувати, ризикувати і постійно розвиватися в цьому напрямку.

Чому хороше зручне красиве взуття – це обов’язкова річ кожної жінки?
Я переконана, що кожна жінка має носити лише те взуття, яке подобається їй на всі 100. І тут не може бути компромісів. Тому що краса не потребує жертв, краса потребує палаючих очей від щастя!

З появою Angie Lee кожна україночка, яка має мініатюрну ніжку, може нарешті придбати взуття, яке їй сподобається на всі 100: балетки, босоніжки, туфлі, човники. Купити взуття маленьких розмірів можна просто онлайн: на фб-сторінці або через інстаграм-сторінку бренду.