спецпроєкт
ВОНА. ВІЙНА

АЛІНА
БОГДАНОВИЧ

Історія героїні радіоподкасту «Вона. Війна», яка у Польщі створила унікальну моновиставу про українську історію через пісенність і повернулась в Україну, щоб розвивати культуру на Харківщині

Аліна Богданович — акторка, режисерка, культурна менеджерка й викладачка. З початку великої війни співпрацювала з багатьма міжнародними інституціями задля того, щоби привнести набутий досвід у рідний Харків. На початку війни Аліна виїхала до Польщі, але повернулась до рідного міста, щоб у 27 років стати викладачкою Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського. Зараз вона працює над культурною децентралізацією у громадах і стала героїнею нового випуска подкасту «Вона. Війна» на Радіо «Накипіло».

В радіоефірі Аліна розповіла, як у межах стипендії від міністерства культури Польщі створила унікальну моновиставу-путівник по українській історії через пісенність «Небо зорями». «Дитячий фольклор у родині ми почали повертати, коли народився мій молодший брат. Сталося це 2012 року, тоді мама почала свідоміше підходити до колискових, які звучали. У нас звучали Ніна Матвієнко й Росава. У моєму дитинстві мама жартома переспівувала гімн совєцького союзу. Тому, напевне, постмодернізм і деконструкція певних сенсів у мені з пелюшок. Українство всупереч усьому», — розповідає про свою родину акторка.

У різних країнах Аліна побачила різне сприйняття своєї творчості

Поляки добре розуміли, чому росія — ворог, але їм треба було пояснювати український контекст. Тому перші три місяці Аліна щотижня приходила й проводила історичний екскурс у відносини росії та України в контексті репресій у сфері культури.

Шведи так само розуміли контексти з росією. Але вони не могли ніяк зрозуміти, чому ми так сконцентровані на фольклорі. «Це дуже характерно для багатьох європейських країн. Середньовіччя і перехід до католицької, а згодом протестантської церкви відштовхнув європейські народи від язичництва й фольклору. Тому в них мало знають усну народну творчість. Загалом вони не вбачають у ній великого змісту», — переконана акторка. 

У 2023 році на Великдень Аліна Богданович на два тижні приїхала до Харкова. Вже тоді вона знала, що хоче повертатися додому. «Коли я виїжджала, то перебувала трохи не в адекватному стані, зокрема, через вигорання за попередні роки… Навесні 2023-го я відчула, що вже вичерпала все, що хотіла зробити. Я ніколи не хотіла розвиватися як мисткиня за межами України. Тому мені просто потрібен був привід, щоб повернутися додому», — згадує акторка. Цим приводом для Аліни стало запрошення викладати в Харківському національному університеті мистецтв імені І.П. Котляревського.

З червня 2023 року у складі відділу креативних індустрій культурного менеджменту Аліна Богданович відвідує громади Харківської області

Вона комунікує з місцевими працівниками сфери культури. «Коли ми приїжджаємо в громади, то часто стикаємося з тим, що люди думають, ніби тут культура не може бути високою. Насправді велика проблема нині полягає в тому, що в нас страшенно мало грантів для сфери культури. Крім того, донор зазвичай вибирає громадську організацію, яка знає контекст. Але, на жаль, більшість громадських організацій, що отримують гранти на реалізацію проєктів для розвитку громад, не розуміють, у якому контексті ці громади живуть. Цей контекст дуже складний — він різний», — ділиться власним досвідом культурна менеджерка. 

Повну версію розмови з Аліною Богданович про творчість, викладання, про роль фольклору у самоідентифікації українців можна послухати на радіо “Накипіло” за посиланням.