Соломія Крушельницька: «чарівна Баттерфляй», яка врятувала Пуччіні і не врятувалася від “власті совєтов”
Вона завоювала кращі сцени світу, а помирала у приниженнях і злиднях
x
x
Чарівна Баттерфляй – так називав Соломію Крушельницьку один з найвідоміших композиторів – Джакомо Пуччіні, а співати на одній сцені з уродженкою маленького села на Тернопіллі вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Вона мала все – славу, родину, гастролі, достаток і одного дня все втратила – доля інколи така дивовижна…
Співачка з фамільним гербом короля
Соломія походила не просто зі шляхетного, а давнього роду: батько Амвросій – священник, мама Теодора Марія – донька священника і письменника Григорія Савчинського. Рід Крушельницьких мав свій герб і отримав шляхтицький титул ще у 1395 році від короля Володимира Ягайла.
Грати на фортепіано Соломія навчилася у 7 років, а її вчителькою була Євгенія Барвінська, мати українського композитора Василя Барвінського.
Музикою захоплювалися рідні брат та дві сестри Соломії, які теж згодом стали співачками, але найбільші здібності все ж мала Соломія. Вона навчалася в Тернопільській школі товариства «Приятелі музики» і у 19 років вмовила батьків дозволити їй вступити до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства.
Наречена-втікачка і роль фаворитки
Соломія втікла з-під вінця. До неї засватався поважний жених, була призначена дата весілля, розіслані запрошення, шлюб схвалювали батьки Соломії, а сама вона в останній момент скасувала весілля, тому що наречений заявив, що проти її співочої кар’єри.
У 20 років Соломія вперше вийшла на велику сцену Львівської консерваторії – виконала головну партію в ораторії Генделя «Месія». У 21 рік відбувся її перший оперний дебют: партія Леонори в опері «Фаворитка», а в 22 вона вже отримала запрошення на роботу від Львівського оперного театру, але обрала навчання оперному співу в Італії.
Знаменита викладачка оперного співу Фауста Креспі, яка підготувала не одну тодішню оперну зірку, вважала Соломію найздібнішою зі своїх учениць і захоплювалася її природнім лірико-драматичним сопрано.
Крушельницька знала вісім мов, якими вільно спілкувалася і співала
«Вагнерівська примадонна» XX століття
Оперну кар’єру Соломія почала у 23 роки, стрімко завойовуючи всі головні європейські сцени від Італії до Австрії, гастролюючи навіть у Чилі, Єгипті, Аргентині. Вона виконала головні жіночі партії в усіх відомих операх: «Аїда», «Трубадур», «Фауст», «Страшний двір», «Африканка», «Чіо-Чіо-Сан», «Кармен», «Електра», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама». Найчастіше її приймали варшавські та краківські театри – вони обожнювали Соломію і називали «Вагнерівською примадонною» XX століття.
Майже щороку співачка приїздила з концертами до Львова, Тернополя, Чернівців, не гребувала виступами й в маленьких містечках – таких, як Бережани, Збараж.
Співачка вийшла заміж достатньо пізно за тодішніми мірками – у 38 років. Але дуже вдало: чоловік Соломії – італієць, відомий адвокат, мер міста В’яреджо Чезаре Річчоні був ерудитом і аристократом. Побралися вони в Буенос-Айресі, а оселилися на італійській віллі.
Італійську віллу чоловік назвав на честь дружини – «Саломеа»
Пісня на завершення
Соломія врятувала від провалу відомого композитора Джакомо Пуччіні і його тепер всесвітньо відому оперу «Мадам Баттерфляй». Першу прем’єру в 1904 році глядачі освистали і не зрозуміли, Пуччіні був у розпачі, друзі вмовили його переробити партії і запросити на головну роль Крушельницьку.
Друга прем’єра стала тріумфальною: 17 разів акторів і композитора викликали на біс. З тих пір Крушельницьку називали «чарівною Баттерфляй».
У 48 років співачка покинула велику оперну сцену і давала лише приватні концерти у Європі та Америці. Кожен свій виступ вона завершувала якоюсь українською піснею.
Крушельницька гастролювала аж до 66 років, і лише смерть чоловіка у 1938 році змусила її завершити всі турне
Совєцькі приниження
У серпні 1939 року співачка поїхала навідатися до рідних на Галичину. Але почалася Друга світова війна, Західну Україну захопила радянська влада – вона просто не випустила Соломію назад до Італії.
Крушельницька в радянській Галичині пережила не одне приниження і випробування. Її будинок націоналізували, відселивши всесвітньо відому співачку в квартиру. Вона дуже бідувала і, щоб прогодуватися, давала приватні уроки вокалу. Їй не давали громадянство СРСР і не дозволяли працювати, доки вона не переписала свою італійську віллу і все своє італійське майно радянській державі.
Після Другої світової війни і відданих владі маєтків Крушельницькій дозволили викладати у Львівській державній консерваторії ім. Лисенка і періодично виступати у Львівській філармонії. При цьому негідно принижували її під час «чищення кадрів від націоналістичних елементів» і дорікали начебто відсутністю консерваторського диплома, який згодом все ж визнали.
Крушельницька свого часу дружила з Франком, Кобилянською, Лисенком
Видатна українка
Соломія Амвросіївна померла від раку горла. За рік до смерті у 1951 році їй таки присвоїли звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР і звання професора.
Вона похована на Личаківському цвинтарі у Львові поруч з могилою свого друга Івана Франка. У колишній квартирі співачки у Львові зараз знаходиться її Музично-меморіальний музей.
Скульптурний портрет Крушельницької встановлено в залі театру «Ла Скала» поруч з іншими світовими оперними співаками.
Іменем Соломії Крушельницької названі Львівський оперний театр, безліч вулиць, музичних шкіл по всій Україні, її життю присвячено багато історико-біографічних і документальних фільмів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
