Єдина жінка-водійка сміттєвоза – Анастасія Подужайло на Франківщині

Після повномасштабного вторгнення росіян в Україну Анастасія Подужайло з двома донями виїхала із Запоріжжя до Києва, а звідти — в село Братківці Івано-Франківської громади. Зараз вона з дітьми, з трьома кішками, собакою та шиншилою мешкає в орендованій оселі. Як кожна українка, Анастасія роботи не боїться, і щоб забезпечити дітей, яких виховує сама, працює на двох роботах – зокрема, й водійкою сміттєвоза. І це настільки нетипово для нашої країни, що про пані Анастасію розповіли і місцеві медіа, і центральні телеканали. Звісно, ми ділимося. Жінка виховує дівчат сама. 

“Я ГОТОВА ДО БУДЬ-ЯКОЇ РОБОТИ”

В інтерв’ю “Суспільне Франківськ” вона розповіла, що у Запоріжжі працювала на заводі “Мотор Січ”. Також була фотографинею, адміністраторкою, декораторкою вітрин, вивчала англійську філологію. В Івано-Франківську область жінку запросили друзі. Тут Анастасія планувала пожити місяць-два та повернутися в Запоріжжя. Тепер каже: «Я навіть не знаю, де мені рідніше: там чи тут, якщо чесно. Не знаю, чи хотіла б я повертатися. В Запоріжжі залишилися родичі. Там постійно обстрілюють. Якби не діти, то я, напевно, не переїхала б, бо я того не дуже боюся, але більше хвилювалася за доньок. Бо це страшно, коли вони плачуть. Якось діти мене питають: “Мамо, ми не помремо? Бо ми у своєму житті не все бачили”. І ти не знаєш, як правду сказати, бо не знаєш, куди наступний раз “прилетить”, і чи зможеш зберегти свою дитину».

У Франківськ, пригадує Анастасія Подужайло, приїхала з однією валізою і певний час була без роботи, але й не думала, що кермуватиме сміттєвозом: “Я потрошки на КамАЗі пробувала їздити. Теж цікаво. І на тракторі пробувала. Поки що сміттєвоз — то таки моє, мені подобається. Всі дивувалися: як дівчина на вивантаження поїхала. Там же ж смердить, а ти з міста приїхала вся така причепурена, і тут на таку машину сісти. А я кажу: гроші не пахнуть”, — пояснює водійка в інтерв’ю “Суспільному”. 

“БУВАЛО, ЩО Й БАКИ ЗІ СМІТТЯМ ВИВАНТАЖУВАЛА”

“Наразі я — єдина жінка, яка їздить на сміттєвозі в Івано-Франківській області. Сподіваюся, що деякі жінки переосмислять, що робота є не тільки в салонах, кафе чи ще десь, але сміттєвоз — теж не поганий. Люди, які переїхали сюди, нехай пробують усю роботу, яка є. Насправді я ніколи в житті не їздила на сміттєвозі, але мені це сподобалося. І мені здається, я б їздила постійно. Якби мені в Запоріжжі сказали, що я приїду сюди й буду їздити на сміттєвозі, я б, звісно, посміялася з цього. Але зараз розумію, мені не смердить — звикла”, — говорить водійка.

За кермом великогабаритного транспорту Анастасія Подужайло їздить понад два роки, на сміттєвозі працює у селах Івано-Франківської громади. За зміну збирає від 2 до 10 тонн сміття. Найдовший маршрут, який вона проїхала на сміттєвозі, — дорога до Ужгорода та назад. 

Бувало, що не лише кермувала, але й баки зі сміттям вивантажувала: “У нас траплялися такі випадки, коли не було хлопців. Мені тоді плакати хотілося. Були такі важкі баки, що я перевертала, відчувала, як хочу просто плакати, бо в мене болить спина. Я не можу, то важко“, — пригадує жінка.

За її словами, у кабіні вантажівки неприємних запахів майже немає. Сильний сморід відчутно вже на полігоні. 

“НЕ КОЖНА ЛЮДИНА ГОТОВА ВЗЯТИ ЖІНКУ НА ТАКУ РОБОТУ”

“У деяких селах такі вузькі вулиці, що коли я їх вперше побачила, то думала, що там тільки люди ходять, якщо чесно. Тепер здається, що ця машина не така вже й велика. Перед тим як почати їздити й працювати на цій роботі, я проїхалася один раз зі своїм керівником. Він оцінив мою роботу і дозволив тут працювати. Не кожна людина готова взяти жінку до себе на роботу, особливо на такі великі машини”, — розповідає Анастасія Подужайло.

Наразі Анастасія Подужайло навчає кермувати сміттєвозом свою багатодітну куму. Також жінка нагадує, як важливо бути надійним тилом та підтримувати українських військових.

“Мій начальник воює, а ми намагаємося не загубити те, що він сам збудував, — свій бізнес, всю роботу. Мій напарник — теж зі статусом ВПО і колишній військовослужбовець. Треба донатити хлопцям і взагалі, хто чим може, допомагати. Ми іноді скаржимося, що у нас гарячої води немає, ще чогось. А я собі уявляю, як їм в окопах там”, — розповідає Анастасія в інтерв’ю “Суспільному”.

Окрім роботи на сміттєвозі, жінка працює в ресторані в сусідньому селі. Хотіла б створити й свою справу — відкрити автошколу і мріє про власний легковий автомобіль. “Загалом мені все подобається. Можу бути сьогодні на сміттєвозі, завтра — в ресторані чи навпаки. Я ціную життя, кожен Божий день. На роботу треба ходити з настроєм”, — додає Анастасія Подужайло.

ПОВАГА ДО ПРАЦІ – ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО

В інтерв’ю versii.if.ua Анастасія наголосила, що будь-яку роботу потрібно цінувати, а комунальників — особливо поважати. «Кожен має своє завдання. Є водій, є вантажник, є прибиральник. Але ми всі — частина однієї системи. Без нас місто не зможе існувати», — підсумовує вона. 

Попри важливість роботи, комунальники часто стикаються з нерозумінням і зневагою з боку мешканців. Люди неправильно паркують авто, перекриваючи доступ до баків, або викидають відходи просто біля контейнерів. «Я завжди кажу: ми не двірники. Наш обов’язок — забрати баки, а не прибирати навколо. Але доводиться, бо інакше не виїдеш», — каже Анастасія. 

За словами водійки, одна з головних проблем — не сортування відходів. Попри наявність різних контейнерів, більшість людей скидає все до одного бака. Це створює небезпеку під час зберігання: пластик і дерево горять, викликаючи постійні займання на полігоні. 

Попри всі труднощі, Анастасія вважає свою роботу важливою не лише для міста, а й для себе особисто. Вона каже, що керування сміттєвозом дає відчуття незалежності та відповідальності, а також можливість показати, що жінка може успішно працювати в будь-якій сфері. «Я хочу довести, що професія не має статі. Якщо ти готовий працювати та вчитися, ти можеш усе», — ділиться Анастасія.