скачки
Фото з відкритих джерел

Одна з революцій моди відбулася 10 травня 1908 року на іподромі Лоншамп у Франції під час перегонів Prix du Prince de Galles. Три молоді жінки з’явилися на публіці у нових сукнях із вузьким, облягаючим силуетом і без спіднього корсету, обов’язкового для кожної пристойної пані того часу. Гостям скачок здавалося, що жінки вийшли ледь не «оголеними»: сукні настільки підкреслювали жіночі форми, що матері закривали очі своїм синам, а подекуди навіть виводили з іподрому своїх чоловіків.

Уже того ж дня сукні стали сенсацією: скандал потрапив на першу шпальту L’Illustration, а нову моду преса охрестила “сукнею в стилі Директорії”. Трьох моделей назвали Les Nouvelles Merveilleuses — на честь напівоголених красунь епохи Французької революції. Найвродливішу з них, la belle Möina (ліворуч на фотографії), негайно запросив на контракт директор Мулен Руж.

Про інцидент писали й The New York Times: «Фотографії молодих жінок, які демонстрували свої чарівні тіла у так званих сукнях “Директорії”, друкуються в обох столицях — Лондоні й Парижі. А художники, моралісти, світські чоловіки, поліцейські й модельєри дають інтерв’ю у неймовірній кількості».

У 1908 році на хвилі розголосу було знято німий короткометражний фільм The Directoire Gown режисера Гілберта М. «Брончо Біллі» Андерсона. У фільмі показано, як жінки в таких самих “напівоголених” сукнях спричиняють хаос на вулицях — усі забувають про свої справи й зупиняються, щоб лише подивитися на них.

Новий стиль одразу підхопили знаменитості, зокрема акторка Ліллі Ленгтрі, яка з’явилася в подібній сукні на перегонах у Честері

скачки
Ліллі Ленгтрі у виставі «Як у задзеркаллі». Фото: Вікіпедія

ЖАННА МАРГЕН-ЛАКРУА:
ВИНУВАТИЦЯ МОДНОГО ПЕРЕВОРОТУ

Революційні сукні створила Жанна Марген-Лакруа, паризька кравчиня, яка випередила свій час. Вона тісно співпрацювала з виробниками, розробляючи модернізовану білизну з м’якого трикотажу та переднім шнуруванням, що забезпечувало жінкам більшу свободу рухів. Жанна прагнула, щоб жінки виглядали природно, тому відмовилась від традиційних жорстких корсетів на користь м’якої білизни, яка не приховувала тіло, а натомість підкреслювала його природні лінії.

Серед її винаходів — еластичний подовжений корсет “Сільфіда”, який створював модний на той час S-подібний силует. Жанна також першою використала у сукнях шовкове джерсі — тканину, що красиво лягала складками, добре драпувалась і тягнулася.

Та ключовим був фірмовий крій: тканина обгортала талію і переходила у витончений шлейф або спідницю. У поєднанні з корсетом м’якої утяжки це створювало ефект ідеальної фігури з тонкою талією — навіть у тих жінок, які не могли похизуватися стрункістю.

«Жінки прагнуть гнучкості, бо лише вона створює справжню лінію. Жорсткі, тверді пояси не відповідають їхнім бажанням», — казала Жанна Марген-Лакруа

І це ще не все: у 1910 році Марген-Лакруа представила широкі жіночі штани, випередивши Поля Пуаре, який пізніше приписав собі це нововведення.

Попри всі досягнення, модний дім Margaine-Lacroix зник – його витіснив той самий Пуаре. Та сьогодні ім’я Жанни Марген-Лакруа повертається в історію: дедалі більше дослідників визнають її вплив на формування високої моди на початку ХХ століття.


Якщо ви хочете поділитися своєю історією, порадами чи успіхами, пишіть на редакційну адресу ukrainkycomua@ukr.net. Також читайте нас в інстаграмі і телеграмі.