Сексуальні домагання: як себе захистити і покарати гульвісу за харасмент

Ледь не кожна третя українка хоч раз відчувала на собі таку увагу від колеги, боса, викладача, однокурсника чи навіть сусіда по купе. І мовчки терпіла цей харасмент. Дарма.

Наша авторка Тетяна Вечера якраз такі домагання не стерпіла і, можливо, завдяки цьому уникнула значно серйозніших проблем: від найменшої – зіпсованого настрою і репутації до більшої – переслідування, перешкода кар’єрі, знущання, постійний стрес. Дуже багато жінок, на жаль, сподіваються, що розпусник сам «охолоне», віджартовуються, уникають зустрічі і прямої розмови. Частина ще й боїться звинувачень «сама винна, бо крутила задом». Усе це, запевнили Тетяну Вечеру психологи і юристи, – велика помилка. Тільки-но ви відчули перші ознаки домагань – не мовчіть, дійте! Як – слово Тетяні…

МІЙ ПЕРШИЙ ХАРАСМЕНТ

Після закінчення університету я шукала роботу. Знайома, яка на той час працювала менеджером в одній компанії, запропонувала замовити за мене слівце – в них якраз була вакансія. О, круто, подумала я, коли є хтось свій, не так боязко влаштовуватись на першу роботу.

За кілька днів приїхала до її офісу. Знайома завела в кабінет директора і пішла у своїх справах. Переді мною сидів молодий, високий чолов’яга приємної зовнішності. Ввічливо запропонував сісти. Спершу розпитував стандартне: «Розкажіть трохи про себе», «Ким ви себе бачите через 5 років?» і насамкінець про те, що я добре запам’ятала: «На що ТИ (а не «ВИ», сказав він) готова піти, якщо я дам тобі тисячу доларів?» – і багатозначно усміхнувся, як чеширський кіт. Я трохи зніяковіла і нічого не відповіла.

Потенційний бос, як ні в чому не бувало, запропонував вже завтра розпочати стажування. А позаяк виявилось, що живемо ми з ним в одному мікрорайоні, він може щоранку забирати мене від дому на авто і підвозити на роботу, заразом ближче познайомитись. Я чемно подякувала – мовляв, подумаю – і кулею вилетіла з кабінету.

Наступного дня він таки зателефонував, і я повідомила, що відмовляюся і від роботи, і від пропозиції підвезти. Звісно, пояснила справжню причину знайомій, на що та спокійно відповіла: «Та він з усіма такий, любить пожартувати і поморгати. Ми не сприймаємо його «жартики» серйозно». Ага, кажу, зрозуміло, ну тоді нам тим паче не по дорозі: у мене погане почуття гумору.

ЩО Ж ТАКЕ ЦЕЙ ХАРАСМЕНТ?

Ще кілька років тому в нашій країні ніхто ні сном, ні духом не відав про такий «заморський» термін, як харасмент. Аж поки два роки тому не загримів скандал навколо голлівудського продюсера Гарві Вайнштейна, який оголив проблему сексуальних домагань. В США, до слова, харасмент став «популярним» ще з 1970-х, коли американським жінкам набридло бути домогосподарками і вони почали робити кар’єру. Саме тоді почали з’являтись перші судові справи про сексуальні домагання.

Власне, харасмент в перекладі з англійської і означає переслідування або домагання – будь-яку форму прояву небажаної сексуальної поведінки, яка є образливою, принизливою та лякає людину. Він може виявлятися і в усному, і в письмовому вигляді, в особистому спілкуванні, а в наш час і через соцмережі.

Сексуальних домагань передусім зазнають жінки та молоді дівчата: в громадських місцях, транспорті, університеті, але частіше – на роботі. Зазвичай зі сторони керівництва, проте й колеги, рівні за статусом, теж не рідко поводяться недвозначно.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ СЕКСУАЛЬНІ ДОМАГАННЯ І ЗВИЧАЙНІ ЗНАКИ УВАГИ

Звісно, серед колег бувають неформальні стосунки, коли цілунок в щоку є нормальним вітанням, а емоційні обійми – прояв радості чи підтримки. Можливі й жарти «про це» – з давно і добре знайомими людьми, з якими пройшла «воду, вогонь і мідні труби» і точно знаєш, що «нічого такого» щодо тебе не малось на увазі. Після масових звинувачень у харасменті багато чоловіків й вищеперелічене вже бояться проявляти.

Щоб справа не доходила до маразму і безпідставних звинувачень, варто усім чітко розуміти, що рахується сексуальним домаганням:

• торкання, хапання та інші фізичні контакти без вашої згоди;
• коментарі сексуального характеру стосовно вашого зовнішнього вигляду;
• настирливі погляди у ваш бік або витріщання;
• відпускання сексуальних жартиків та коментарів у вашій присутності;
• запитання про ваше інтимне життя;
• трансляція зображення або відео порнографічного характеру;
• непристойні телефонні розмови;
• сороміцькі жести та рухи тілом.

Домаганням можна вважати будь-які вербальні та невербальні засоби спілкування, які мають сексуальний підтекст. Але його головна особливість – дискомфорт для об’єкту, тобто для жінки, і не важливо де: на робочому місці, у діловій поїздці чи в бізнес-листуванні, в звичайному транспорті, на курортній дискотеці або дружній вечірці. Прикладом харасменту можуть бути також небажані пропозиції, натяки, жести, погляди, слова, повідомлення чи жарти.

Читайте також: Чому зраджують чоловіки: п’ять причин

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ТЕБЕ ДОМАГАЮТЬСЯ НА РОБОТІ

Кожна з нас, дівчата, заслуговує жити та працювати в середовищі, вільному від насилля, знущань, дискримінації й переслідувань. Яскравий макіяж, коротка спідниця чи блуза з глибоким декольте не можуть бути виправданням сексуального домагання хтивого директора чи приставучого колеги. Якщо ж вони вже це роблять, то психологи радять наступне:

• Поговорити відверто з кривдником. Якщо поведінка людини є для вас неприйнятною, скажіть їй про це прямо. Розставте усі крапки над «і». Можливо так званий «залицяльник» не розуміє, що перетинає межу.

• Фіксувати факт харасменту. З того моменту, як ви починаєте отримувати недвозначні знаки уваги, занотовуйте все, що відбувається: дату, час, імена людей, які були присутні при цьому. Це дасть вам змогу не забути про важливі деталі, до прикладу, якщо до цього дійде, в разі розгляду справи про сексуальні домагання.

• Розказати про домагання. Не робіть з цього таємницю. Ви не зробили нічого поганого. Якщо до вас пристають на роботі, ви можете звернутись до HR-менеджера або ж у службу безпеки організації, в якій працюєте. Але якщо ситуація зайшла в глухий кут, тоді є й серйозніші інстанції, на кшталт Національної гарячої лінії з попередження домашнього насилля, торгівлі людьми та гендерної дискримінації «Ла Страда», куди можна зателефонувати за коротким номером з мобільного 116 123 та розповісти про свою проблему.

• Зберігати докази. Це можуть бути електронні листи, скріншоти повідомлень, коментарів, аудіо-повідомлення, відеозаписи, загалом будь-що, що в майбутньому може стати підтвердженням неприпустимої поведінки.

Читайте також: Жіноча самооборона: куди і чим стукнути нападника

ЯК ДІЯТИ, КОЛИ ПРИСТАЮТЬ НА ВУЛИЦІ ЧИ В ТРАНСПОРТІ

Не існує правильної чи не правильної реакції на домагання в транспорті чи на вулиці. Психологи радять спершу звернутися до «домагача» спокійно, без лайки: можна сказати щось типу «не свистіть, це харасмент» чи «не торкайтесь мене, це сексуальне домагання». Так ви, по-перше, чітко дасте зрозуміти, що така поведінка вас обурює, по-друге, це однозначно зіб’є з пантелику вашого кривдника – він, скоріш за все, зніяковіє й відступить.

В цілому ж, любі дівчатка, не важливо ким є ваш кривдник, босом-розпусником, збоченцем в тролейбусі, на вулиці чи безсоромним колегою. Психологи вважають, що бажання домагатися закріплене в підсвідомості деяких людей (не всіх звичайно), які прагнуть домінувати, керувати та контролювати інших. Проте, є на них управа.

В Україні діє закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», за яким ваш кривдник нестиме відповідальність за свої діяння. Жінки мають можливість захистити себе на підставі цього закону, якщо стають об’єктами сексуальних домагань, і звернутися з відповідною заявою в правоохоронні органи.

Пам’ятайте: жодна людина немає права порушувати ваш особистий простір і переходити межі дозволеного! Ні кагарлицькі «полісмени», ні підстаркуваті викладачі вузів. Ні тим паче власний чоловік! Прочитайте самі і покажіть подружкам нашу статтю про Секс і закон: що в ліжку заборонено навіть подружжю.