7 фільмів українських режисерок, які треба подивитися на ОМКФ
Серед них – документальні фільми національного конкурсу і музичні фільми спецпрограми
Серед них – документальні фільми національного конкурсу і музичні фільми спецпрограми
У Києві 12 липня розпочинається 15-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Він триватиме вісім днів – до 20 липня і знову передбачає насичену програму, десятки показів, кіноподій, лекцій та творчих зустрічей, які з нетерпінням чекають усі українські кіномани.
Ми, як жіноче медіа, чекаємо Одеський кінофестиваль, щоб подивитися ще й кінороботи, створені жінками – нашими режисерками. Цьогоріч, на ювілейному кінофестивалі, вони теж представлені – не лише ігрові, а й документальні фільми як у конкурсній, так і в ретроспективній програмі.
Олександр Глядєлов — український майстер документальної чорно-білої фотографії.Фільм-спостереження запрошує у мандрівку разом з фотографом від Києва і Бучі до Харкова, Одеси та Іловайська, від 1990-х до 2022, від безпритульних вуличних дітей до страшних воєн, розв’язаних росією.
Стрічка розповідає про ситуацію, в якій опинилася родина Любих. Коли російські війська почали наступ на Київ, всі члени родини, крім Романа, перебували у будинку в Ірпені, що дуже швидко опинився на межі окупації. Не маючи змоги потрапити в будинок і побачитись з рідними, Роман близько місяця щодня працював на ірпінському напрямку аеророзвідником. Перебуваючи на відстані в межах кілометру від рідних, він спостерігав переміщення ворога і нерідко пролітав над їхнім будинком.
Немісцевому легко загубитися серед гір. Тут ніби зупиняється годинник, і кожна дрібниця набуває нового змісту. Розмірений ритм повсякдення родини Малковичів демонструє загальнолюдський досвід безперервності буття. Вони існують у згоді з середовищем, і головне – у гармонії з собою.
Спеціальна фестивальна програма «Співає Україна» повністю складається із стрічок українських режисерок. В ній представлені українські музичні фільми, що вже були відзначені на кінофестивалях та глядачами. Це знакові стрічки, зняті в останнє десятиліття, різні за сенсами, але зі спільною рисою – вони показують наскільки талановита наша нація. До програми “Співає Україна” увійшли такі фільми:
За основу літературного сценарію фільму взято лібрето однойменної оперети Ярослава Барнича. 1938 рік. У карпатське селище Ворохта, в якому проживає найкрасивіша гуцулка Ксеня, прибувають колишні односельці, а нині – американські емігранти, для того, щоб знайти наречену для молодого Яро. Він отримає свій мільйонний спадок за умови, що одружиться зі свідомою українкою. До анексії Західної України залишається два тижні…
Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франківськтеплокомуненерго. Його opus magnum – профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Голова профспілки пишається творчими здобутками комунальників, але керується принципом «спочатку людям тепло – а вже потім співати». Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?
Одного разу в гримерці відомого київського театру “Дах” сім акторок придумали проєкт Dakh Daughters. На першому сольному шоу “Рози” вони представили світові сучасну інтерпретацію мистецтва кабаре, яке у своїй абсолютній карнавальній свободі вміє розважати публіку найсерйознішими темами. Разом з тим Україна опинилась на порозі значних змін не тільки в суспільстві, але й у свідомості тисяч людей. Революція гідності та війна на Сході розкривають героїнь у тонкощах характерів, світоглядів, творчих рефлексій.
Знятий за мотивами однойменної повісті Кузьми Скрябіна “Я, “Побєда” і Берлін” фільм зібрав рекордний бокс-офіс у 2024 році – майже 45 млн грн. У центрі історії – український музикант-початківець Кузьма разом з другом Бардом їде до Берліна на іржавій “Побєді”, де хоче обміняти її у німецького колекціонера на шестисотий “Мерседес”, щоб вразити цим свою кохану дівчину Барбару. Але бурхливе нічне життя німецької столиці приносить герою карколомні пригоди, що змінюють його мету, гартують характер та допомагають віднайти своє справжнє “я”.
У програмі 15-го Одеського кінофестивалю відбудеться показ ще одного фільму, знятого жінкою Аґнєшкою Голланд. Вона польська, а не українська режисерка, але її стрічку «Ціна правди» потрібно подивится теж. І задля жіночої солідарності, і задля розуміння історії.