жіноча справа

---

ЖІНКИ
У КІНО

До Дня українського кіно разом з платформою “Київстар ТБ” розповідаємо про наших режисерок, акторок, операторок, постановниць, художниць з костюмів, якими ми пишаємося

текст:
Ірина Вдовиченко

Готовий фільм чи серіал – це результат титанічної і тривалої праці. Ми, глядачі, насолоджуємося сюжетом та грою акторів і не заглиблюємося, скільки професіоналів насправді створювали цю «магію кіно». А серед них ще й чимало жінок. Це і режисерки, і художниці-постановниці, художниці з костюмів, акторки дубляжу і навіть операторки. Усі вони здебільшого залишаються за кадром або позначені одним рядком у титрах, і це несправедливо.

День українського кіно, який відзначається 14 вересня, – чудова нагода відновити справедливість. Тому разом з платформою кіно та телебачення “Київстар ТБ“, де можна переглянути сотні вітчизняних фільмів, ми вирішили розповісти про талановитих жінок в українській кіноіндустрії.

До речі, на цій платформі за промокодом нашого медіа кожна з вас, наші читачки, може отримати з нагоди Дня українського кіно можливість упродовж 14 днів користуватися пакетом “Преміум HD” “Київстар ТБ” без додаткової плати! Докладну й покрокову інструкцію, як активувати промокод, читайте в кінці цієї статті.

Але спершу пропонуємо добірку про 13 кінематографісток, роботами яких захоплюються і глядачі платформи, і ми в редакції онлайн-медіа “Українки”.

НАТАЛКА ВОРОЖБИТ
режисерка

За фільм «Погані дороги», який є екранізацією однойменної п’єси, Наталка Ворожбит номінована на Шевченківську премію. У фільмі вона висвітлює гострі соціальні та політичні проблеми, серед яких – складні аспекти війни.

Стрічка потрапила до лонг-листа премії «Оскар» у 2021 році, а режисерку відзначили державною премією імені Олександра Довженка. До речі, за п’єсою «Погані дороги» було створено однойменну виставу, яку показали у європейських театрах, аби нагадувати світу про російсько-українську війну.

Наталка продовжує створювати картини: зокрема, працює над фільмом за мотивами твору Ольги Кобилянської «У неділю вранці зілля копала».

ІРИНА ЦІЛИК
режисерка

Фільм «Земля блакитна, ніби апельсин» – її режисерський дебют, який одразу став знаковою подією. Ірина отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка у 2023 році, премію імені Фелікса Соболєва за майстерність у неігровому кінематографі та премію Women in Arts у категорії «Кіно». А на престижному американському кінофестивалі Sundance Film Festival Ірину нагородили за найкращу режисуру в категорії світового документального кіно.

Режисерка ще й пише книги, переклади яких виходять закордоном. А її есе для колонок міжнародних видань входять до повноцінних літературних творів.

ЄЛИЗАВЕТА СМІТ
режисерка

Її ім’я стало відомим завдяки дебютному фільму «Школа №3» та залученості у створенні знакового для України кінотвору – «Зима у вогні: Боротьба України за свободу». Його прем’єра відбулася у 2015 році на платформі Netflix, і незабаром фільм став одним з найвпливовіших творів української документалістики, який правдиво розповідав про революційні для нашої держави часи. Крім номінації на «Оскар» у 2016 році в категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм» стрічка отримала Приз глядацької аудиторії на міжнародному кінофестивалі в Торонто.

Водночас із темою війни в України для Єлизавети важливими є гострі соціальні проблеми, як, наприклад, домашнє насилля. Так мисткиня надає глядачам можливість побачити й прожити життя реальних людей, які стикаються з подібними викликами щодня.

Читайте також: Знято в Україні: 10 місць, де знімали замениті фільми

НАТАЛЯ ПОЛОВИНКА
акторка

Вона зіграла провідну роль у фільмі «Мати апостолів», який приніс їй міжнародне визнання та п’ять престижних премій. Серед них – «Найкраща акторка», «Найкращий актор фестивалю», «Найкраща жіноча роль».

Окрім кіно, Наталя захоплюється музикою. У її репертуарі й давні духовні наспіви, й українські народні пісні, й український класичний романс. Вона до того ж створила методологію роботи з голосом і викладає у провідних університетах світу.

МАРИНА КОШКІНА
акторка

Акторка почала свій професійний шлях із роботи у Київському академічному Молодому театрі. За свою ще відносно коротку кінокар’єру вона вже відзначилась у кількох знакових українських стрічках, серед яких «Кіборги», «Будинок “Слово», «Захар Беркут» та «Із зав’язаними очима». Втілені нею персонажі стали значущими для українського кінематографа, і її талант був визнаний через численні нагороди, включаючи «Золоту Дзиґу» за найкращу жіночу роль.

Читайте також: Хто така Рая Троянкер, яка зводила з розуму увесь «Будинок слово»

СЕСТРИ ОЧЕРЕДЬКО
художниці

Катерина та Тетяна Очередько — визначні постаті в українській анімації. Їхній внесок у фільми «З любов’ю, Вінсент» і «Кріпачка» став справжнім мистецьким подвигом.

Обидва проєкти реалізовані за допомогою неперевершеної техніки – ротоскопії. Ротоскопія передбачає, що кожен кадр попередньо відзнятого фільму художник вручну перемальовує олійними фарбами. Після цього ці картини фотографуються у спеціально створених умовах, причому для кожного кадру робиться кілька ідентичних знімків. Коли всі ці фотографії поєднуються в анімацію, картини буквально оживають на екрані в унікальному вигляді.

Кінострічка «Кріпачка» знята за мотивами роману польського письменника Владислава Реймонта «Селяни», за який він отримав Нобелівську премію. Це другий фільм, який був створений у техніці живопису після «З любов’ю, Вінсент». І хоча обидві стрічки є унікальними у своєму жанрі, сестри розповідали, що їм було важче працювати саме над «Кріпачкою».

До роботи над фільмом було залучено понад 100 художників з різних країн. Але саме українським художникам доручали надскладні сцени. Сестри Очередько, наприклад, займалися деталізацією ключових персонажів та динамічних сцен. Загалом робота на фільмом тривала три роки, було створено близько 80 тисяч кадрів. У такому ритмі і з такою кількістю картин малювання однієї сцени у Тетяни зайняло чотири місяці.

АНТОНІНА БЕЛІНСЬКА
художниця з костюмів

Саме вона «одягала» персонажів у відомих українських стрічках. Її талант був особливо помітний у таких проєктах, як «Захар Беркут»,  «Сторожова застава» та «Я, Побєда і Берлін».

Перш ніж взятися за образ, Антоніна заглиблюється у сценарій та детально вивчає історичні аспекти. Завдяки цій скрупульозності її костюми чудово відтворюють атмосферу XIII століття та створюють правдивий історичний контекст у фільмі «Захар Беркут». «Сторожова застава» також стала прикладом її вміння поєднувати традиційні мотиви з сучасним баченням, надаючи персонажам глибини та автентичності.

Антоніна зізнається, що їй було дещо простіше працювати над костюмами для фільму «Я, Побєда і Берлін», адже вона була підлітком у ті часи, які відтворюються у стрічці. Тому її реалістичне відображення 90-х тільки підкреслило ефективність роботи кастинг-менеджерів, бо відповідність головного героя до реального Кузьми Скрябіна була обумовлена не лише природною схожістю, а й старанною роботою Антоніни над образом. Саме її бачення сприяло природному та органічному вигляду героїв стрічки у контексті часу.

Костюми, створені Антоніною, можна побачити і в знаменитих кінокартинах. Так, українка відзначилась своєю роботою над образами актора Мадса Міккельсена у фільмах «Казино “Рояль”», «Доктор Стрендж» та «Ще по одній».

Однак талановита художниця вирішила не зупинятись на досягнутому та розширила свою діяльність, започаткувавши власний бренд одягу TONiA.

Читайте також: Варвара Каринська: українка, яка створила балетну пачку, працювала з Далі й отримала «Оскар»

ЛЮДМИЛА СЕМИКІНА
художниця

Закінчивши у повоєнні роки художнє училище в Одесі та художній інститут у Києві, вона розпочала свою творчу кар’єру, яка охоплювала різні мистецькі напрями, серед них був і кінематограф. Людмила занурилася у його знакову течію – в українське поетичне кіно і працювала над класикою цього жанру – фільмом «Захар Беркут» (1971). Саме вона створювала костюми для персонажів, які не лише передавали дух епохи, але й підкреслювали сюрреалістичну та етнографічну виразність.

Між іншим, Людмила Семикіна створила ще й мозаїчне панно для столичної станції метро «Почайна», яким милуються щодня тисячі містян.

НІНА ВАСИЛЕНКО
режисерка анімаційних фільмів

Вона одна з ключових фігур, які розвивали українську анімацію і вплинули на розвиток цього жанру. Ніна Василенко розпочала свою кар’єру в 1960-х роках на студії «Київнаукфільм», де стала однією з перших аніматорок, які створювали українські анімаційні фільми.

У переліку її робіт – «Сказання про Ігорів похід» (1972) та мультфільм за мотивами народного епосу «Маруся Богуславка». Ніна Василенко представляла анімацію на міжнародній арені, де здобула спеціальний приз і диплом п’ятого Міжнародного кінофестивалю документальних і короткометражних фільмів у Швейцарії за «Сказання про Ігорів похід».

Читайте також: «Ніч перед Різдвом»: 9 невідомих фактів про культовий фільм

КАТЕРИНА БРАЙКОВСЬКА
акторка дубляжу

Вона є офіційним українським голосом таких голлівудських зірок, як Айла Фішер, Єва Грі. У фільмі «Барбі» 2023 року акторка дублювала головну героїню Марго Роббі.

Вплив Катерини на індустрію не обмежується тільки роботою за мікрофоном. Вона є засновницею студії дубляжу «Скороукіно», що дозволяє їй безпосередньо впливати на якість і розвиток дубляжу в Україні.

Читайте також: Рут Хендлер: емігрантка, яка придумала Барбі, пережила рак і створила протези для грудей

ОЛЕНА ЧИЧЕНІНА
кінокритикиня

Її огляди на українські фільми та телесеріали завжди влучні й аргументовані. Водночас Олена Чиченіна робить антипропагандистські огляди на російський кінематограф. Так, аналізуючи новий анонсований серіал «Гудбай» про Джо Байдена, кінокритикиня вказує на викривлене уявлення російських медіа про президента США. В огляді на російський серіал «Операція “Карпати”» вона підмітила, що росіяни вже не зображають українців у традиційному амплуа «потішного хохла», а радше показують їх злими, підступними та примітивними людьми. Чиченіна саркастично зауважує, що навіть за умов воєнної пропаганди, такі серіали часто провалюються, оскільки їх знімають другорядні автори, а якість матеріалу є низькою.

МАЙЯ СТЕПАНОВА
кінооператорка

Операторська професія традиційно сприймається як виключно чоловіча через її фізичну складність, але Майя своїм прикладом довела, що мистецтво не має гендерних обмежень. Вона впевнено працювала як асистентка оператора над створенням українського поетичного кіно – фільмів «Білий птах з чорною ознакою», «Вечір на Івана Купала» та Польоти уві сні та наяву».

А тепер, любі читачки, підключайтеся до “Київстар ТБ” і дивіться фільми 14 днів без додаткової оплати. Як це зробити:

• завантажте додаток «Київстар ТБ» на свій пристрій (Smart TV, смартфон, ТВ-приставку) або відкрийте вебверсію у браузері за посиланням https://tv.kyivstar.ua/;
• пройдіть безоплатну авторизацію за номером телефону;
• у розділі «Профіль» оберіть опцію «Ввести промокод»;
• уведіть промокод UKRAINKY у відповідне поле та натисніть «Далі»;
• користуйтеся платформою кіно та телебачення 🙂

Важливо: скористатись промокодом можуть абоненти всіх мобільних операторів та інтернет-провайдерів до кінця осені. Промокод надає ознайомчий доступ до пакета «Преміум HD», а активувати його варто до 30 листопада 2024 року.