Українські міста, містечка та селища дуже постраждали внаслідок бойових дій. Наразі 71% інфраструктури в Ірпені (Київська область) зруйновано. У Горенці (Київська область) – 77%, у Гостомелі (Київська область) – 58%. Маріуполь (Донецька область) зруйновано на 95-98%. Україна вже має планувати, як відбудовувати свої міста, і робити це, враховуючи також і гендерні аспекти. Не секрет, що сучасне урбаністичне планування мало підлаштоване під потреби жінок. Так, наприклад, Комісія зі становища жінок при Економічній і соціальній раді ООН виявила перевагу на користь чоловіків у транспортному плануванні. Тобто жінки мають адаптуватися під транспортний режим, що підлаштований саме під потреби чоловіків. І це стосується не лише транспорту, а й безпеки, сервісів, планування.

Жінки, як в Україні, так і у світі загалом мало залучені в урбаністичну галузь. Зокрема, станом на 2020 рік, жінки складали лише 17% від всіх ліцензованих архітекторів. Хоча відсоток дівчат і хлопців, що вступають на архітектурні спеціальності майже рівний – 49% до 51%, відповідно.

Щоб врахувати досвід дівчат та жінок під час планування відбудови українських міст і підняти рівень освіченості жінок в галузі містобудівництва, громадська організація STEM is FEM запустила безкоштовний освітній онлайн-курс з урбаністики.

З жовтня 2022 року по січень 2023 року 50 учасниць віком від 15 до 22 років отримають практичні та теоретичні знання з планування та розвитку міських територій. Зокрема, дівчата розроблять містобудівні проєкти для зруйнованих українських міст. Експерти з містобудування відберуть 10 найкращих робіт, їх доопрацюють кваліфіковані архітектори, урбаністи та інші фахівці, щоб потім втілити у життя.

З цієї нагоди та з нагоди Всесвітнього дня містобудування ми розпитали експерток онлайн-курсу – відомих українських архітекторок і урбаністок, що обов’язково вони б забезпечили у наших містах, щоб зробити їх зручнішими для жінок?

Єфименко Ангеліна

артдиректорка Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова Вежа» у Львові

Ми вже стільки часу говоримо про комфортність наших міст, про комфортність наших громадських просторів, про доступність, інклюзивність, але досі чомусь у громадських місцях не облаштовані нормальні вбиральні не лише для чоловіків, а й для жінок. Було б набагато приємніше, якби такі вбиральні були і передбачали засоби гігієни, необхідні для нас у непередбачувані моменти.

Багато молодих мам, гуляючи зі своїми дітками в парках, до прикладу, не мають місця, де можна переодягнути дитину, і змушені це робити на вулиці. Також було б класно, якби існували якісь доріжки або спеціальні безпечні маршрути для дитячих візків. Інколи у велелюдних місцях велосипедист або людина на електроскутері просто може врізатися у візок або навпаки – людина з візком може некоректно зупинитися та зачепити перехожого. А в багатоповерхівках можна виділяти спеціальні приміщення для зберігання візків, щоб не підіймати їх нагору.

Колись в одному відео я почула опитування: що зробили б жінки, якби чоловіків на день не стало? Більшість відповіли: пішла б на нічну пробіжку в парк з навушниками і не боялася б. І дійсно: жінки повертаються ввечері додому завжди з пересторогою. Якби у наших містах було продумане освітлення, жінки почувалися б безпечніше. І певно останнє, чого бракує жінкам, особливо у Львові, де я мешкаю, – гарне мощення. Доволі багато жінок хотіли б похизуватися і одягти взуття на підборах, але не можуть у звичайній будній день через погані пішохідні дороги.

Щегольська Соломія

архітекторка, урбаністка, PhD, амбасадорка проєкту “Урбаністика” від STEM is FEM

Я прихильник думки, що міста повинні бути комфортними для усіх людей, незалежно від гендеру, віку чи способу життя. Ментальне здоров’я, психологічний комфорт, рівність повинні бути нормою для справедливого міста.

Втім, війна в Україні спровокувала нові виклики для міст саме в контексті гендерно чутливого середовища. Найперше, створення умов проживання та адаптація на нових місцях вимушено переселених українців, значний відсоток серед яких – жінки та діти. Забезпечення цих соціальних потреб, розвиток соціальної інфраструктури, нова якість житла, безпека просторів повинні лягти у нову житлову політику в Україні».

Палій Анастасія

партнерка та проджект-лідерка Urban reform, амбасадорка проєкту «Урбаністика» від STEM is FEM

В ідеалі наші міста та простори повинні бути насамперед комфортними, безпечними та мати необхідні сервіси для всіх верств населення та кожних потреб. Коли ми навчимося звертати увагу на деталі, зручність користування та технологічність рішень, тоді наші міста будуть пристосовані й для жінок зокрема. Це стосується інклюзивності, сервісів, безпеки.

Сьогодні я також наголошую на аспектах екології та ландшафту. Війна нещадно впливає на це, і наше завдання – повернути здоров’я містам та містянам. Непросте завдання. Нам потрібно багацько навчатися, досліджувати та переймати досвід. І всі урбаністи мають поставити собі за мету залучати в Україну вдалий іноземний досвід та робити нашу країну здоровою, ландшафт розумним, а відбудову екологічною.

Нарижна Олександра

керівниця громадської організації та офісу розвитку міст Urban Reform, амбасадорка проєкту «Урбаністика» від STEM is FEM

У нашому суспільстві склалася традиція делегування чоловікам нагальних і особливо господарських питань. Більшість посадовців – чоловіки, які займаються захистом і підтримкою життєдіяльності наших міст. В перегонах за забезпечення базових умов життя ми забули про майбутнє – не про майбутні вибори, а про нашу екологію, про ті міста, які ми залишимо наступним поколінням, про здоровʼя людей та суспільства в цілому. Мабуть, вектор здорового майбутнього і стане відповідальністю жінок України.

Цимбалюк Олена

головна архітекторка інноваційного міста Unit.city, амбасадорка ГО STEM is FEM

Місто – складна система, організм, що працює над потребами кожного, хто взаємодіє з ним. Жінки – окрема категорія мешканців, які, як на мене, потребують основного в такому багатолюдному поселенні – безпеки! Я б сфокусувалася на забезпеченні саме цього аспекту. Є багато різних ідей для запровадження: вулиці з освітленням, panic-button у публічних просторах – кнопки зв’язку з диспетчером надзвичайних служб, тренінги розпізнавання та запобігання нав’язливому спілкуванню, поведінки потенційного насильника, курси самооборони для жінок тощо.

До речі, гендерні питання віднедавна в нашій країні набули державного значення – Україна доєдналася до Стамбульської конвенції: 8 гарантій і прав, які відтепер мають українки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: