ЯК УКРАЇНКИ В БДСМ-КЛУБІ ПОБУВАЛИ: НЕПРИСТОЙНИЙ ФОТОРЕПОРТАЖ
Перший в Україні BiBar пропонує «шалене меню» спокус, еротичні шоу і повну безпеку
От тільки не треба осудливо крутити носом і кидати «розпуста!», «українки – берегині, а не збоченки!» 🙂 До речі, на думку психологів, той, хто найгучніше засуджує – і є справжній збоченець, латентний, який боїться собі зізнатися. А БДСМ – лише одна з найбільш популярних секс-субкультур. Згадаймо улюблені образи на новорічних чи гелловінських корпоративах: латекс, батіг і маска кішечки 🙂
Згідно з даними Pornhub, у 2020 році Україна за інтересом до БДСМ-контенту увійшла до топ-15 країн. І якщо відкинути стереотипи, нав’язані, зокрема, тими ж порносайтами, то в класичному БДСМ нема нічого «аж такого». Принаймні у сприйнятті сучасних, розумних українок, якими є і наші читачки, і ми.
Тому без усілякого осуду чи крутіння носом прийняли запрошення відвідати – по-модному – opening party, а простими словами – відкриття першого в Україні закритого БДСМ-клубу.
Трошки секс-освіти
БДСМ з англійської (BDSM) перекладається як бандаж, домінування, підпорядкування, садомазохізм. Це психосексуальна субкультура, в основі якої – обмін владою під час еротичних рольових ігор.
Ролі в БДСМ розподіляються як верхні і нижні: ті, хто домінує, і ті, хто підпорядковується, відповідно. Тих, кому подобається і підкорятися, і підкоряти, називають світчами, від англійського switch або «міняти».
Американська психіатрична асоціація давно пояснює, що БДСМ – це не збочення. На принципі «домінування-підпорядкування», зрештою, збудований увесь наш соціум: вихователь-учень, підлеглий-начальник, батьки-діти.
Правила БДСМ
Їх стовідсотково знають усі, хто «в темі», а нас – гостей вечірки – проінструктували в запрошенні. Дуже вишуканому, до речі: чорна картка, золоті літери, кішечка у масці.
Так от, у БДСМ-клубі діє вікове обмеження 21+. Прийти сюди можуть як шанувальники БДСМ-культури – відкриті або латентні, так і далекі від цього, як от ми – журналісти та запрошені на відкриття відомі в Україні люди.
Візит – лише за попереднім записом. І, головне, візит, як і загалом в БДСМ-сеанси, добровільний, з власної згоди. «Ми створили місце для охочих долучитися до БДСМ-культури правильно і безпечно», – зазначив, вітаючи гостей, власник клубу Олег Соколов.
Не пропаганда і не агітація
Перше, що я спитала в Олега Соколова під час знайомства: як він наважився відкрити в Україні БДСМ-клуб? Адже це безліч перепон і упереджень. Цей високий, статний чоловік у розквіті сил багатозначно усміхнувся, пообіцяв відверто розповісти в окремому інтерв’ю (саме готуємо!) і щиро додав: «Ми нікого не розбещуємо, нічого не афішуємо і нікого не агітуємо».
Саме тому BiBar, хоч і знаходиться у самому середмісті, але майже прихований від сторонніх очей. З вулиці просто так і не помітиш: нема яскравих вивісок чи нав’язливих «закликань» – жодної пропаганди.
Повний конфіденс
«Все, що відбувається в BiBar, залишається у BiBar», – принцип, якого тут неухильно дотримуються. Адже це місце, куди приходять розслабитися і втілити найпотаємніші бажання, і воно має бути абсолютно безпечним.
Гостей разом з «кішечками» – вродливими, “соковитими” дівчатами у корсетах і панчохах – зустрічає ввічливий, але “непробивний” охоронець. Галантно попереджає, що знімання – і фото, і відео – заборонене. Телефон не забирають, але кладуть у спеціальну чорну торбинку з кліпсою-замком. Пронести його, напевно, можна, але все одно не скористаєшся: персонал одразу помітить і не потуратиме. Навіть нам, пресі й гостям, дозволили знімати лише кілька кадрів на вході, але не всередині клубу.
БДСМ зсередини
BiBar дуже схожий на розкішний нічний клуб: оксамитові крісла, кришталеві люстри, приглушене світло, дерево, ліпнина. Тут три невеликі зали, у двох перших про БДСМ нагадують лише декоративні решітки і кована клітка для танцюристки.
Ані натяків на збочення чи відверте порно українки не побачили, хоча вперто шукали. По суті, вишукане місце відпочинку чи навіть тематичної вечері – є власна кухня, чудовий бар з різновидами віскі, коктейлів і відмінним піно гріджио.
Не гола правда
Уся «розпуста» відбувається у третьому – найвіддаленішому – залі. Тут обладнана мінісцена, пілон, БДСМ-аксесуари і простір для будь-яких тематичних фантазій з особливого Crazy menu.
З нагоди відкриття нам, гостям, представили максимум: від класичного «шоу кішечок» (суміш танцю, елементів стриптизу і БДСМ) до екзотичного шибарі – самозв’язування і підвішування на джутах.
Направду, все цілком естетично, хоч і спокусливо – але, скоріш, через розкішні дівочі панчохи з корсетами і через підтягнуті чоловічі торси. Голими ніхто не ходить (хтось скаже, на жаль 🙂 ) і сексом не займається, навіть в окремій VIP-кімнаті, яка в БДСМ-клубі теж є.
Меню спокус
На вибір у БДСМ Crazy menu пропонують такі шаленства:
- флагеляція – це коли тебе еротично шмагають батогом або флогером;
- шибарі – загадане вище мистецтво зв’язування;
- фут-фетиш – для тих, хто любить цілунки (і не лише цілунки) ніг;
- вокс-play – це коли тіло й ерогенні зони «балують» контрастними відчуттями: холодом льоду, гарячим воском і язиками вогню;
- пет-плей – гра з «кішечками» або в кішечок чи песиків, кому що подобається.
Запам’ятайте, дівчата, ці слова – хоча б для того, щоб вразити розкутістю свого чоловіка 🙂
Субкультура без стереотипів
В таких БДСМ-розвагах насправді нема нічого вульгарного чи безсоромного – охоче дивляться всі, навіть далекі від «теми». Серед гостей відкриття, скажімо, були дуже поважні «матрони сімейств» і один ну дуже відомий в Україні психолог – борець за сімейні цінності. Дуже уважно стежили за широкими шпагатами танцівниць і технікою флагеляції 🙂 І нічого! В пекло не потрапили 🙂 Ніхто їх не ґвалтував, не принижував.
Адекватні, розумні дорослі люди розуміють, що БДСМ – це про еротичні фантазії, рольові ігри і взаємну згоду, а не про біль, рани, тупе ляскання і масові оргії, як нав’язує порно-картинка.
БДСМ-тест
Особисто я точно ще повернуся в цей єдиний український БДСМ-клуб. Не тому що стала БДСМ-ницею і не мрію, щоб мене відлупцювали 🙂 Для мене це лише класна розвага: дівич-вечір, день народження, подарунок тим, у кого все є і кого важко здивувати, – чому б не БДСМ-клубом? Це хороший текст на почуття гумору і розкутість.
Ще раджу сходити в такий клуб усім «зразково сімейним» – урізноманітнити багаторічний подружній обов’язок. І обов’язково раджу відвідати «оазис розпусти» з нареченим. Як на мене, краще завчасно з’ясувати усі схильності і вподобання обранця, а заразом подивитися на його реакції і враження. Впевнена, виявиться багато чого прихованого.
Місце без табу
Ще один стереотип про БДСМ – ним цікавляться… «хворі люди», скажімо так. Я – з тих, хто не лише поцікавився, а й із задоволенням відвідав БДСМ-вечірку. А скільки ще моїх колег рвалися, але не змогли через карантинні обмеження! Це не робить нас «хворими».
Олег Соколов – пристойний чоловік: дружина, діти, бізнес. Хостес – дівчата-«кішечки», «хлопці з батогами» – нормальні молоді люди, які перевтілюються на певний час у близькі для них ролі та не бояться своїх бажань. Це здоровіше і гуманніше, аніж вічно себе приборкувати.
«Людина одужує, даючи волю своїй сексуальності», – цитує пан Олег Зигмунда Фрейда. А ще таким чином знімає стрес, пізнає себе, свого обранця, відривається і класно проводить час. Добре, що в Україні для цього з’явилося таке тематичне місце.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: