Україна отримала від ЄС підтримку в інтеграції до європейської системи інтелектуальної власності

Такими є підсумки заходу «Як інтелектуальна власність допоможе Україні зі вступом до ЄС», що відбувся в Києві 23-24 жовтня. Участь у ньому взяли представники EUIPO (Відомство з питань інтелектуальної власності ЄС), Міністерства економіки України, Українського офісу інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс / УКРНОІВІ), європейських ІР офісів (Intellectual Property), Представництва ЄС в Україні та стейкхолдери галузі інтелектуальної власності «Створення сьогодні стійкої IP платформи для завтрашнього дня». Метою зустрічі було зміцнення співпраці між EUIPO, національними IP офісами країн ЄС, AGEPI та УКРНОІВІ, а також обмін думками щодо сприяння ініціативам УКРНОІВІ та української IP спільноти з метою наближення України до вступу в ЄС та приєднання до Мережі інтелектуальної власності Європейського Союзу.

Спеціальні програми ЄС: фінансування складає 4 млн євро

Україна разом з Молдовою та Грузією долучилась до регіональної програми ЄС з підтримки сфери інтелектуальної власності. Мета програми – наближення до ЄС у сфері прав інтелектуальної власності. Вона розрахована на 4 роки, а її фінансування складає 4 млн євро. Зокрема, така підтримка передбачає низку ініціатив, які наближають українське законодавство до європейського, навчання, тренінги та грантову підтримку.

«На сьогодні будь-який малий чи середній підприємець може скористатись можливостями SME Fund. Ми плануємо більшу підтримку українському бізнесу, коли вони потребуватимуть захисту своїх IP-прав в Україні, ЄС і на глобальних ринках. Ця програма має на меті підтримати Україну у наближенні до ЄС у сфері прав інтелектуальної власності. Вона розрахована на 4 роки і складає 4 млн євро. І в нас буде декілька ініціатив у цій сфері, які стосуються наближення українського законодавства та практик до європейських», – наголосив виконавчий директор EUIPO Жоао Неграо.

Готовність української системи інтелектуальної власності до переговорів про вступ до ЄС

Попри виклики повномасштабної війни, за останній рік Україна змогла завершити реформу у сфері інтелектуальної власності. «Це важливо як для євроінтеграції України, так і для інноваційного розвитку та інвестиційної привабливості нашої держави, – відзначила Юлія Свириденко, Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України. – Інтелектуальна власність та інновації в контексті набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС мають визначальну роль. Гармонізуючи правила та процедури у цих сферах, ми не лише відкриваємо Україну світові, як інноваційну та креативну націю, а й істотно покращуємо її інвестиційну привабливість. І від того, наскільки ми будемо у цьому ефективними, великою мірою залежатиме інноваційна повоєнна відбудова України. Особливо цінно, що свій перший закордонний візит на новій посаді виконавчий директор EUIPO Жоао Неграу здійснив саме в Україну. Це показує високий рівень підтримки України нашими партнерами».

Прогрес України відзначив заступник голови представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло. Зокрема, конкретні кроки, зроблені у сфері інтелектуальної власності. Розділ щодо цього буде включений до спеціального звіту Європейської Комісії, який очікується на початку листопада.

«Посилення захисту інтелектуальної власності є важливим не лише в контексті вступу України до ЄС, але й для більш нагальних потреб відновлення: без потужної екосистеми інтелектуальної власності іноземні інвестори просто не прийдуть у достатній кількості. Важливо захищати інвестиції, сприяти інноваціям, стимулювати економічне зростання та створювати робочі місця. Те, про що ми домовилися сьогодні, свідчить про нашу відданість підтримці України на шляху до вступу в ЄС та сприяння її  становленню в якості країни з сучасною та процвітаючою економікою», – зазначив Ремі Дюфло.

Відбудова України та майбутній розвиток неможливі без якісної сфери інтелектуальної власності, – наголосила директорка українського ІР офісу Олена Орлюк: «Сьогодні на порядку денному не лише поточні виклики, а й формування візії спільного майбутнього, вирішальну роль у якому відіграватиме інтелектуальна власність та інновації. Запорукою стійкості економічної інфраструктури та конкурентоспроможної України є ефективна охорона і захист ІР та інновацій. Рішення та документи сьогоднішніх зустрічей ефективно цьому сприятимуть. Ми дуже цінуємо допомогу наших надійних партнерів на цьому непростому, але незворотному шляху».

Готовність української сфери ІВ до початку переговорів про вступ України до ЄС відзначив Жоао Неграо, виконавчий директор EUIPO: «Україна вже досить добре підготовлена у сфері інтелектуальної власності,  аби вже починати переговори щодо вступу в ЄС. Наразі за останній рік Україна зробила багато роботи у цій сфері щодо наближення до ЄС, зокрема завдяки імплементації Угоди про Асоціацію. Під час подальшої співпраці з Україною ми будемо раді дізнатися, що розробила Україна, і перейняти цей досвід».

Подальша співпраця і розвиток української сфери ІВ

Співпраця між Європейським  відомством з інтелектуальної власності (EUIPO) та українським ІР офісом (УКРНОІВІ) оформлена у вигляді Робочого плану на 2024 та 2025 роки на виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо двостороннього співробітництва між українським ІР офісом та EUIPO, підписаного в Женеві у липні 2023 року.

Робочий план на 2024-2025 роки дозволить українському ІР офісу (УКРНОІВІ) скористатися підтримкою ЄС у сферах, пов’язаних з управлінням правами інтелектуальної власності: інструменти для цілей експертизи, підтримка у гармонізації практики реєстрації та експертизи заявок на торговельні марки й промислові зразки з практикою ЄС, можливості для навчання персоналу та співробітництво.

План також включає такі заходи, як взаємний обмін інформацією про дослідження, пов’язані з впливом інтелектуальної власності на економіку, а також правозастосування та боротьбу з шахрайством. Крім того, відкриває можливість до включення даних про українські торговельні марки та промислові зразки до баз даних EUIPO.

До підтримки кроків українського ІР офісу у напрямі євроінтеграції також долучаються його партнери –  ІР офіси Польщі, Естонії, Латвії та Литви.

Олена Орлюк, директорка українського ІР офісу: «Ми хочемо, щоб інтелектуальний капітал ідентифікувався в Україні і захищався в світі, бо інновації та креативні індустрії, як це є в усьому світі, дають доходи, робочі місця і розвиток саме завдяки механізмам інтелектуальної власності.

Сьогодні серед завдань Уряду і Ради з інтелектуальної власності при Кабінеті Міністрів буде стояти питання, як взагалі рахувати нематеріальні активи у ВВП України. Ми відпрацьовуємо відповідні моделі, щоби підвищити захист національної ІР і дозволити та допомогти національному інноватору, стартаперу, креатору захищати свої права тут, реєструвати тут – для того, щоб, виходячи на ті ж самі європейські ринки, ми могли показувати нашу українську ідентифікацію, отримували доходи тут за свою інтелектуальну власність й захищати ІР-права за кордоном».