90 % запитів киян до міської адміністрації стосуються встановлення памʼятних знаків на честь українських захисників та захисниць. Це в шість разів більше в порівнянні з 2021 роком, наголошує Марина Хонда, заступниця голови Київської міської державної адміністрації. Тому 24 червня у партнерстві з Департаментом суспільних комунікацій КМДА громадська організація STEM is FEM, яка обʼєднує організації, людей та ідеї, що взаємодіють для популяризації освіти та карʼєри в галузях науки, технології, інженерії та математики, провели захід «Як Київ пам’ятатиме про російсько-українську війну» під час якого обговорили проблеми збереження пам’яті про загиблих героїв.

«З одного боку, є запит суспільства на встановлення пам’ятників у звичному розумінні, з іншого — фахівці наголошують на їхньому ймовірному травматичному впливі на містян. Окрім цього, наразі, на перейменування об’єкту іменем загиблого героя чи героїні претендує по кілька родин, а створювати умови конкуренції між родинами — неприпустимо», — пояснює Марина Хонда.

Заступниця голови КМДА також зазначила, що з 2014 року на честь захисників та захисниць в столиці найменовано 60 вулиць, провулків, скверів тощо

Марина Хонда

Утім, сьогодні кількість героїв перевищує кількість обʼєктів, які можна було б перейменувати. Для пошуку рішень у питаннях вшанування памʼяті українських героїв, на заході ініціювали роботу фокус-груп, до яких долучилися понад 50 учасників та учасниць. Серед них — експертки з урбаністики та роботи з памʼяттю, представники/-ці профільних структурних підрозділів КМДА, зокрема департаментів містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, соціальної та ветеранської політики, а також представники громадських організацій, родин військовослужбовців та благодійних фондів, що працюють із родинами загиблих військовослужбовців.

Вікторія Тітова, СЕО урбан-бюро Big City Lab та координаторка проєкту «М86. Літопис оборони Маріуполя» поділилась власним досвідом роботи з памʼяттю: «Для чого нам необхідне вшанування героїв російсько-української війни? Аби майбутні покоління памʼятали про ці події, про захисників і захисниць, які виборювали наше право на незалежність ціною власного життя».

Команда Вікторії створила проєкт «М86. Літопис оборони Маріуполя» про події перших місяців повномасштабного вторгення на півдненному сході України. Проєкт створений у вигляді вебплатформи, що дозволяє не лише зберігати хронологію подій оборони міста, а й повсякчас доповнювати її новими фактами вже після оприлюднення.

Проєкт «М86. Літопис оборони Маріуполя» сьогодні є наймасштабніший прикладом роботи з памʼяттю про героїв

Вікторія Тітова та Єлизавета Фещенко

Про урбаністичні форми меморіалізації говорила й архітекторка Єлизавета Фещенко. За її словами, чим простіше передана загальна ідея подій, які потрібно зберегти у вигляді фізичних памʼяток, тим легше транслювати ці події від покоління до покоління. Створення таких меморіалів і є основною задачею архітекторів.

Упродовж наступних місяців експертні групи шукатимуть рішення для проблем, визначених під час заходу, і створюватимуть єдиний алгоритм збереження памʼяті російсько-української війни для Києва.