Котики на службі в ЗСУ: історія сержантки Людмили та її бойового кота Ґріджьо
Жінка говорить, що котика, з яким вона несе службу на Сході, люблять всі, і кіт теж щасливий
x
x
Вже третій рік волинянка Людмила служить у 100 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ. Вона є начальницею господарчого відділення й відповідає за харчування у їдальні. Разом із нею щодня на службі – бойовий кіт Ґріджьо. Історію бійчині розповіли у пресцентрі ОМБр.
До лав ЗСУ Людмила мобілізувалася у 2022 році. Про те, що в бригади є потреба в кухарях, вона дізналася від чоловіка своєї сестри, а така робота була їй близька, оскільки до повномасштабного вторгнення Людмила була власницею кафе.
У перші дні війни разом з дітьми сестри жінка виїхала на кілька місяців в Італію, а після повернення додому виявила, що до її будинку прибився кіт. Через те, що він мав шерсть сірого кольору, вона вирішила його назвати «ґріджьо» – grigio з італійської перекладається як «сірий».
«Ґріджьо не було з ким лишити вдома. Тож я прийшла в ТЦК і сказала, що йду в армію, але в мене кіт вдома, то я з котом. Там посміялися, сприйняли за жарт, але пізніше так і вийшло», – розповідає Людмила
Спершу вона з Ґріджьо служила на Волині, а тепер уже другу ротацію на сході. Бойового кота Людмила завжди бере з собою на службу: «Він мені допомагає морально. Його всі побратими люблять і питають, чи є Ґріджьо на службі сьогодні, чи ні? Чи щасливий Ґріджьо? Я думаю, що так. І переїзди, і нові люди, і любов моя та побратимів… Думаю, як коту йому повезло, а мені з ним», – каже сержантка.
Єдність та братерство додають віри у перемогу України, певна Людмила. І додає: «Перемогу відсвяткуємо разом з Ґріджьо!».
