спецпроєкт

Ч А С
Ж І Н О К

історії українок,
які започаткували і втілюють
важливі у війні
справи та ініціативи

Текст: Вікторія Шапаренко

ІРИНА НИКОРАК ТА ЇЇ ІНІЦІАТИВА СТВОРЕННЯ ФОРМИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВИЦЬ

проєкт: ArmWomenNow,
розробка та пошиття військової форми для жінок

діяльність: громадська діячка, депутатка Київської міської ради від Оболонського району

Багато років Ірина займалася громадською роботою. Війну зустріла в столиці і з перших днів поринула у волонтерство. Допомагала, чим могла: облаштуванням оборонних споруд в Києві, пошуками амуніції, координацією гуманітарних вантажів, харчуванням для тероборони тощо. Також відправляла військову форму хлопцям на передову. Одного разу вони попросили купити чоловічу форму найменшого розміру – для дівчини.

Увечері напередодні 23 лютого Ірині було тривожно на душі: все ще не вірилось, що повномасштабна війна з масовими ракетними обстрілами мирних українських міст взагалі можлива. Однак ранок показав: на жаль, можлива… Як і мільйони українців, Ірина цілодобово волонтерила. Разом з командою почала розвозити тонни різної допомоги (їжа, дитяче харчування, теплий одяг, амуніція, медикаменти) в різні куточки України. Якось два дні поспіль вони не могли довезти свіжий хліб та дитяче харчування в Чернігів, бо практично вся область була в окупації, плюс постійні обстріли, знищений міст через Десну. І все ж, ризикуючи життям, все довезли. Також відвозили продукти у звільнені села та міста й були просто шоковані побаченим та почутим… Як і увесь світ.

А потім народився проєкт ArmWomenNow. Ідея його виникла в один момент і виявилась дуже нагальною, адже жіночої форми в Україні не було: жодне виробництво, яке відшиває військові форми, навіть лекал не має для того, аби пошити жіночий варіант.

Крім того, жіноча польова уніформа не затверджена на законодавчому рівні. Але українкам дуже потрібен однострій, створений саме для них. Вони масово питали: де і як його придбати? Спершу Ірина почала шукати жіночу форму через знайомих з США, Ізраїлю, Канади.

Водночас почали відміряти-приміряти, розробляти лекала самостійно. Відшили першу форму (на фото Ірина саме в ній). Закупили дуже якісний піксель в Польщі, привезли його в Україну. І зараз вже відшивають першу партію жіночої форми з 42 по 54 розміри. «Хочу передати її дівчатам, які на нулі, протестувати на зручність, отримати зворотний зв’язок і максимально покращити. Хоча, зізнаюся, ця форма і в першому екземплярі ну дуууже зручна», – радіє Ірина. Про неї та інші здобутки ArmWomenNow ми й поспілкувалися у рамках проєкту «Час жінок».

Ірино, у чому ідея ArmWomenNow?

ArmWomenNow – це в першу чергу про важливість потреб жінок нарівні з чоловіками. Це про повагу до українок, які боронять зараз нашу країну. В ЗСУ служать понад 57 тисяч жінок, а загалом, якщо взяти Нацгвардію, Нацполіцію, ДСНС, Тероборону, то орієнтовно 1/5 складають жінки. І вони виконують такі ж бойові завдання в українській армії, як чоловіки. Серед жінок на передовій знаю багатьох дівчат снайперок, артилеристок, танкісток, розвідниць тощо. Багато з них до 24 лютого нічого спільного з армією не мали. Але так склалося, що життя мільйонів українців кардинально змінилось. І тисячі жінок добровільно пішли воювати, а десятки тисяч вже це робили з 2014 року.

З чого почали роботу над жіночою формою?

Почали, звісно, з вивчення міжнародного досвіду інших армій світу. В США вона, мабуть, найпрогресивніша з усіх, їхні форми увесь час вдосконалювались, навіть є форми для військових вагітних та жінок які годують немовлят! І ми до цього ще повернемось: я вже отримала екземпляр такої форми 🙂 Загалом, з усіх можливих куточків світу мені й досі передають різні однострої. Тож скоро зможу цілу експозицію відкрити та показати ці форми!

Найскладніше – це, звісно, лекала. Ми близько двох місяців їх розробляли, відшивали тестові екземпляри, вносили зміни, враховували рекомендації від ЗСУ та збирали побажання від дівчат з передової. Зараз можу з полегшенням видихнути, бо дівчата вже отримують ці форми та пишуть нам, що мега-задоволені якістю матеріалу й функціональністю моделі. А це означає, що лекала справді хороші, бо за основу ми брали стандарти НАТО.

Паралельно ми розробляємо модель нижньої тактичної білизни, бо жінкам досі видають комплект чоловічої польової форми та чоловічої спідньої білизни. Вже за кілька днів отримаємо тестовий відшитий зразок, і якщо все ок, плануємо відшивати першу партію для тестування.

Хто вам допомагає – чи велика команда?

Ви знаєте, наша команда – це включно зі мною троє дівчат. І, як я люблю казати, ми «і швець, і жнець, і на дуді гравець». Але коли бачимо захват та чуємо слова подяки від дівчат, то продовжуємо долати, здавалося б, неможливі перешкоди. Я думаю, нам це вдається.

Окрім війсковослужбовиць, хто оцінив і підтримав ініціативу ArmWomenNow?

Нас дуже підтримали майже всі українські ЗМІ. Деякі телеканали двічі-тричі знімали сюжети про проєкт, брали інтерв’ю, влаштовували прямі трансляції. Навіть іноземні ЗМІ, такі як ВВС, німецьке державне видання Deutsche Welle писали про ArmWomenNow. Зараз готуємося до зйомок для телебачення Італії, Франції та Казахстану.

Українські зірки також нам дуже допомогли, надавши свої лоти. Я розігрувала їх в інстаграмі, залучаючи кошти, на які ми закупили матеріал та відшиваємо форму.

Соціально відповідальний бізнес надав свої рекламні платформи в Києві на безоплатній основі, щоб популяризувати проєкт. Відомі блогери в інстаграмі так само інформаційно увесь час нас підтримують. І я дуже їм за це вдячна.

Крім того, ми нещодавно запустили наш сайт www.armwomennow.com для того, щоб англомовна аудиторія також дізнавалась про цю важливу для українських жінок ініціативу й допомагала нам інформаційно та донатами.

Що найважче у роботі над ArmWomenNow і що найприємніше? Що вас особисто надихає?

Мене надихає кожна історія від дівчат з фронту: як вони взагалі там опинилися, ким вони були та де працювали до 24 лютого, як вони витримують ці важкі випробування. Я захоплююсь кожною з них: на передовій чи в тилу. Тому, коли отримую фото від них в новенькій зручній та функціональній формі, і це, мабуть, найприємніше.

Недавно одна дівчина написала: «У мирні часи я так Jimmy Choo не чекала, як цю форму» 🙂 І, звісно, слова неймовірної подяки дуже надихають. Настільки, що хочеться за найближчий рік одягнути усі 57 тисяч жінок. Для цього нам потрібне фінансування, чим ми, власне, й займаємося: ведемо переговори та презентуємо проєкт міжнародним гранатовим організаціям і сподіваємось на їхню підтримку.

Як плануєте далі розвивати ArmWomenNow? Дасть Бог, війна швидко закінчиться – чи думали, як цей проєкт трансформуватиметься потім?

Основна мета ArmWomenNow – прищепити культуру того, що в жінок є свої потреби, й вони відрізняються від чоловічих. Жіноча антропометрія тіла інша: вужчі плечі, наявність грудей, тонша талія та ширші стегна. Тому я дуже хочу, щоб усі швейні фабрики України відшивали військовий одяг, враховуючи фізіологію жінок. Щоб це в Україні стало нормою, і щоб кожна жінка-військовослужбовець могла підібрати собі зручний та функціональний одяг. Бо при виконанні бойових завдань жінки не мають думати про те, що штани спадають або рукава кітеля задовгі.

Як суміщаєте кураторство цього проєкту й інших справ?

Я звикла до шаленого ритму життя, до багатофункціональності своєї роботи, до режиму нон-стоп. Тому загалом навчилась балансувати, але часу для сну явно не вистачає.

Що першим ділом зробите після нашої перемоги?

Вимкну телефон та висплюся. А потім буду танцювати 🙂

Перемога неодмінно буде. Зокрема, й завдяки таким діяльним українкам, які своїми справами наближають нашу перемогу. Читайте про них на сторінці проєкту “Час жінок”, підтримуйте й діліться з нами цікавими, корисними, класними жіночими ідеями та ініціативами – надсилайте їхні історії на адресу: ukrainkycomua@ukr.net. Розповімо про кожну!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Час жінок: Марія Банько та її “рецепти війни” War Cookbook
• «Продаю для ЗСУ»: молоді українські актори ініціювали благодійний аукціон
• Фото війни: українські жінки у 16 проникливих кадрах