Доріс Флейшман: перша жінка, яка не взяла прізвище чоловіка після заміжжя
Вона була дружиною знаменитого піарника і водночас виборювала права жінок
Вона була дружиною знаменитого піарника і водночас виборювала права жінок
У наш час жінка може вибирати не лише прізвище після заміжжя, а й вибирати будь-що. Чоловіків теж. У часи Доріс Флейшман – початок XX сторіччя – жінки тільки-но почали виборювати свої права, й кожен їхній самостійний крок сприймався як непристойність, свавілля, божевілля та зневажання суспільних правил. Можливість залишитися на своєму прізвищі взагалі не обговорювалася – це ж «неповага» до годувальника сім’ї. Але, на щастя, з’являлися сміливиці, які протистояли цим архаїчним нормам. І Доріс Флейшман – одна із них.
Вона народилася 18 липня 1891 року, другою з чотирьох дітей Гаррієт та Семюеля Флейшмана. Батько був нью-йоркським адвокатом, тому Доріс здобула хорошу освіту. Під час навчання у коледжі ще й отримала нагороди за ігри у баскетбол і теніс. Вона також навчалася музики і навіть думала про кар’єру співачки.
Забезпечення батьків дозволяло Доріс нічим не перейматися, окрім пошуку гідного для шлюбу чоловіка. Але освічена й діяльна пані навіть не думала про це – вона прагнула працювати. Вона не просто вміла писати, а робила це дуже швидко й майстерно і самотужки влаштувалася на роботу в New York Tribune вести жіночу сторінку.
Кмітливість і вправність місис Флейшман швидко помітили й незабаром підвищили до помічника редактора. Згодом їй доручили висвітлювати політичні дебати – вона стала першою жінкою-репортеркою такого заходу. Щоправда, у супроводі батька – він побоюювався за безпеку доньки.
Читайте також: Перша бізнес-леді Галичини Климентина Авдикович: як вдова українського професора стала королевою шоколаду
У 1919 році до Доріс про допомогу з текстами звернувся знайомий її родини – молодий публіцист Едвард Бернейс, до речі, племінник Зигмунда Фрейда – син його рідної сестри Анни. Доріс погодилася співпрацювати й… залишилася з ним на 61 рік. До своєї смерті. Пара одружилася у 1922-му.
Едвард з роками «виріс» до авторитетного й відомого фахівця зі зв’язків із громадськістю – піарника, як зараз би його назвали. Вже під час знайомства з Доріс він працював з «Проктер енд Гембл», «Дженерал Моторс», «American Tobacco Company», «General Electric», допомагав з комунікаціями Елеонорі Рузвельт, Калвіну Квілиджу. Його вважали основоположником піару й пропаганди, він першим розробляв і втілював інформаційні та рекламні кампанії, які базувалися на поєднанні раціональних аргументів та маніпуляції підсвідомими почуттями. Журнал «Лайф» включив Бернейса в число найвпливовіших американців XX століття. Упродовж усієї успішної кар’єри поруч з ним була його дружина і соратниця – Доріс. Не менш успішна пані.
Вперше про Доріс публічно заговорили якраз після заміжжя – під час медового місяця. Реєструючись в готелі Waldorf Astoria, наречена підписалася своїм, а не чоловіковим прізвищем – Доріс Флейшман. Це прирівнювалося до непристойності: наче коханка оселилася в одному номері з чужим чоловіком. Законній дружині таке свавілля теж не робило честі і оцінювалося, як неповага й нехтування обранцем.
Читайте також: Амелія Ерхарт: піонерка авіації, пілотеса Елеонори Рузвельт і «аерошпигунка»
Через це подружжя запідозрили у змові: мовляв, свавілля заради самопіару, сучасною мовою. Утім, записом у готелі Доріс не обмежилася. Пара планувала подорожі за кордон, і місис Флейшман оформила паспорт на власне дівоче прізвище. На здивовані й осудливі погляди клерків написала пояснення: «Паспорт потрібен для встановлення особи. Припускаю, американський уряд не хоче, щоб я подорожувала під фальшивим іменем».
Упродовж 26 років місис Флейшман входила до Ліги Люсі Стоун – групи жінок, які відстоювали право американок залишати свої дівочі прізвища після одруження.
Попри свої феміністичні погляди, Доріс залишалася чудовою дружиною й господинею. «Місис стоїть праворуч від мене, а міс — ліворуч. Я десь посередині», – написала вона вже у зрілому віці у своїй статті «Нотатки феміністки на пенсії», опублікованій у журналі American Mercury.
Вона дуже активно працювала і при цьому народила двох доньок. Бізнес-партнерка чоловіка, вона написала більшість пресрелізів його фірми, промов і важливих листів. Писала й свої статті для національних видань, головним чином про жінок та їхню роботу вдома та поза ним. У 1955 році опублікувала мемуари «Дружина — це багато жінок».
Флейшман була членкинею Theta Sigma Phi – національного жіночого товариства в сфері комунікацій і в 1972 році отримала нагороду Headliner Award. Вона вважала себе деїсткою (деїзм – це релігійно-філософське вчення, згідно з яким світ створений Богом-творцем, але цей Бог ні на що не впливає).
У 1962 році Дорсі Флейшман з чоловіком переїхали в Кембридж, де жили їхні дві дочки. Доріс Флейшман померла там від інсульту 10 липня 1980 року.