Жіночі ритуали в ніч на Івана Купала: що треба робити
Про квітку щастя, магічні купання, захист від упирів і ніж під порогом
Про квітку щастя, магічні купання, захист від упирів і ніж під порогом
За церковним календарем свято Івана Купала є днем народження Івана Хрестителя. А в прадавніх язичницьких віруваннях – символом завершення літнього сонячного циклу, днем бога Купала. З поширенням християнства ці два свята, вважаймо, «об’єднали»: до Купала додали Івана 🙂
Наші предки відзначали Купала трошки раніше – 20-22 червня у літнє сонцестояння. В цей день сонце підіймалося до зеніту і перебувало наче в куполі – найвищій небесній точці. Рослинний і тваринний світ у цей час отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Тому Купала вважали богом плодючості й зображали з відповідною чоловічою ознакою – з великим прутнем 🙂
Головними персонажами свята були Купала та Марена – чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Їх на гуляннях у цей день обирали між собою хлопці й дівчата. Обов’язково брали гілки верби – купайлиці, що символізували поєднання чоловічої і жіночої стихій.
Взагалі, традицій і ритуалів було безліч, багато з них дійшли й до наших часів.
Чудова розвага для тих, хто відпочиває на дачі чи живе у маленьких містечках або селах. Вінок треба сплести, піти до річки чи озера, пустити по воді та змусити чоловіка його піймати! Колись вважалося: дівчина, чий вінок дістав хлопець, повинна його поцілувати й бути з ним у парі на це свято. Вибір завчасно можна узгодити 🙂
Можна спершу насмажити шашликів, а потім за руку з судженим (тим, що піймав вінок) позмагатися з іншими парами, хто вище стрибне через вогнище. Предки запевняли, що згодом хлопець з дівчиною обов’язково поберуться. А одружені можуть просто пристрасно кохатися потім всю ніч 🙂 Головне, добре загасити сам вогонь.
Веселим гуртом можна пошукати чарівну папороть – кочедижник, яка, за повір’ями, зацвітає лише у Купальську ніч і дарує вічне щастя і кохання тому, хто її знайде. Свідчень того, що її бодай раз знайшли нема. Але казали старі люди, що коли вона розкривається, чується наче постріл, наче грім, ліс враз зашумить і осяється світлом від чарівного вогню цієї квітки і її пахощі підуть по всьому лісу. Зривати її міг тільки чоловік, до речі.
У Купальську ніч прокидалися темні сили, тому господині попід стріху всовували лопухи, яких боїться лиха сила, на порозі клали ніж, щоб відьма не переступила, і весь день носили часник за поясом.
До світанку дівчата мали скупатися у водоймі або набрати в криниці чарівну купальську воду. З неї та зібраних у купальську ніч трав потім робили собі «купіль краси» – замість сучасних СПА 🙂 Те що треба після робочого дня, на який випадає цьогоріч Івана Купала.