Гра за новими правилами: як жінки змінюють світовий спорт

Щороку навесні світ відзначає дві символічні дати: 8 березня — Міжнародний жіночий день, 26 квітня — Всесвітній день інтелектуальної власності (World IP Day). На перший погляд, вони належать до різних сфер: одна — про права жінок і гендерну рівність, інша — про інтелектуальну власність, інновації та творчість. Але насправді між цими датами існує глибокий зв’язок. Адже кожна важлива зміна починається з ідеї — і з людини, яка наважується її втілити.

Тема цьогорічного World IP Day звучить як «IP and Sports: Ready, Set, Innovate» (IP та спорт: на старт, увага, інновації). Вона покликана нагадати: світовий спорт — це не лише чемпіонати, рекорди й медалі. Це також передові технології, нові моделі управління, правові рішення і сміливі кроки, що змінюють правила гри для майбутніх поколінь.

Історія спорту знає чимало прикладів, коли саме жінки давали імпульс таким трансформаціям. Вони не просто брали участь у змаганнях та вигравали — вони відкривали нові шляхи й можливості для інших…

Нова сторінка в історії марафону

У 1967 році 20-річна американська студентка-журналістка Кетрін Швітцер (Kathrine Switzer) зареєструвалася для участі в Бостонському марафоні — найстарішому та одному з найпрестижніших у світі щорічному забігу — під ініціалами K.V. Switzer.

На той момент жінки не мали права брати участь у марафонах. Вважалося, що дистанція довжиною 42 кілометри «шкідлива» для їхнього здоров’я. Попри це, Швітцер вийшла на старт. Під час забігу директор марафону Джок Семпл (John Duncan “Jock” Semple) кинувся на жінку, намагаючись виштовхнути її з траси. Світлини, що зафіксували цю абсурдну ситуацію, облетіли весь світ і стали символом боротьби за право жінок бути присутніми у традиційно «чоловічому» спорті.

Швітцер завершила марафон. І це стало переломним моментом. Уже в 1972 році Бостонський марафон почав приймати жінок-бігунів. Те, що колись вважалося нахабним порушенням правил, стало новою нормою.

Читайте також: Софія Русова: перша жінка, яка стала “міністром” освіти України в Центральній Раді

Матч, що став кроком до рівності

Ще однією ініціаторкою епохальних змін у спорті стала американська тенісистка Біллі Джин Кінг (Billie Jean King). У 1973 році вона вийшла на корт проти чемпіона 40-х років Боббі Ріґґза (Bobby Riggs) у легендарному матчі, що увійшов в історію як «Битва статей» (Battle of the Sexes).

Її суперник прославився не лише спортивними досягненнями. Він регулярно робив шовіністичні заяви — на кшталт того, що жінки грають «на 25% так само добре, як чоловіки, тому повинні отримувати 25% від призових, які отримують чоловіки» (до слова, приблизно стільки вони й отримували на той час). Тож для Кінг, яка працювала над системними змінами та разом із вісьмома іншими тенісистками заснувала Жіночу тенісну асоціацію (WTA), матч із колишньою зіркою був справою честі.

Впевнена перемога Кінг стала справжньою сенсацією — адже за цією видовищною грою спостерігали близько 90 мільйонів глядачів у всьому світі. Тенісистка довела, що жіночий спорт може бути таким само конкурентним, а жінки достойні такої самої винагороди, як і чоловіки.

Того ж 1973 року — після погрози бойкоту, ініційованої Кінг — US Open став першим великим тенісним турніром із рівними призовими ($25 тис.) для обох статей. Сьогодні це звичайна практика для всіх престижних тенісних змагань. Ба більше, після завершення професійної кар’єри Кінг продовжує активно підтримувати жінок у різних видах спорту.

Право на материнство — невіддільне

Сучасний спорт продовжує еволюціонувати, і жінки знову опиняються в центрі цих змін. Американська легкоатлетка Еллісон Фелікс (Allyson Felix) — найтитулованіша спринтерка в історії Олімпійських ігор — також стала символом боротьби за справедливість у професійному спорті.

У 2019 році вона публічно заявила, що її спонсорський контракт із компанією Nike передбачав скорочення виплат на 70% після народження дитини. Фелікс відмовилася підписувати нову угоду на гірших умовах і винесла це питання на розсуд громадськості, наголосивши, що у спорті «правила все ще встановлюються чоловіками та для чоловіків».

Це стало прецедентом для всієї індустрії. Після суспільного резонансу великі спортивні бренди змушені були переглянути свої контракти зі спортсменками, забезпечивши гідні виплати й бонуси під час вагітності та материнства.

Фактично завдяки Фелікс питання материнства вперше було закріплено в спортивних контрактах як гарантоване право, а не як серйозний ризик для кар’єри та нагода для фінансового «покарання».

Читайте також: Чізуко Кімура — перша жінка-сушішеф, яка отримала зірку Мішлен

Український голос, який почули у світі

Історію спорту змінюють і українки. Зокрема — Ольга Харлан, яка у 2023 році опинилася в центрі скандалу на чемпіонаті світу з фехтування.

Ольга стала першою українкою, яка змагалася з «нейтральною» росіянкою з початку повномасштабного вторгнення. Вона перемогла. А після поєдинку відмовилася дотримуватися правил та потиснути суперниці руку, запропонувавши натомість «стукнутися» зброєю. Адже хіба може йтися про повагу, яку символізує рукостискання, коли росія щодня вбиває мирних українців, цілеспрямовано руйнуючи наші міста й села?

За цю принципову позицію Ольга отримала дискваліфікацію від Міжнародної федерації фехтування (FIE). Однак уже наступного дня представники Міжнародного олімпійського комітету (МОК) зробили «унікальний виняток», надавши лідерці збірної України автоматичну кваліфікацію на Олімпіаду-2024.

Цей крок викликав глобальну дискусію: чи може спорт залишатися «поза політикою», як стверджують представники країни-агресора, що ховаються за фіктивним нейтральним статусом? Ситуація спонукала міжнародні спортивні організації переглянути свої протоколи та правила: зокрема після заклику МОК «виявляти чутливість у змаганнях між українськими спортсменами та росіянами», FIE прийняла рішення замінити традиційне рукостискання на привітання на відстані.

Читайте також: Енне Бурда: домогосподарка, яка на зраді чоловіка створила найвідоміший модний журнал

У світі, де інновації стають головною рушійною силою розвитку, особливо важливо підтримувати тих, хто не боїться мислити інакше. Історії жінок, які ризикнули діяти всупереч обставинам, демонструють: справжній прогрес починається там, де з’являється сміливість поставити запитання — чи справедливими є усталені норми та правила? Саме так народжуються зміни, які згодом стають новими стандартами.

У цьому сенсі спорт є своєрідним символом здатності рухати світ уперед. І коли тут звучить сильний голос жінок, які відстоюють свої права, то виграє не лише спорт — виграє все суспільство, яке стає на крок ближчим до ідеалів рівності.