У Луцьку відкрилася виставка про першу українку у сенаті Польщі Олену Левчанівську

Олена Левчанівська – перша українка-сенаторка у сеймі Польщі, її історію ми розповідали тут. Коаліція «Волинь 1325» – громадське об’єднання, зосереджене на реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», ініціювало створення у Луцьку тематичної фотовиставки про цю видатну жінку. Вона дещо незвична: за прозорим кубом розміщені плакати з фото та фактами з біографії Олени Левчанівської. Виставка триватиме у міському Палаці культури до кінця жовтня.

Як розповідає Район.Луцьк, виставка поєднує два світи – сучасність і історію: досвід феміністки, борчині за права жінок, політикині Олени Левчанівської та сучасний порядок денний, закріплений у Резолюції Ради Безпеки ООН 1325». Експозиція показує актуальність історичного досвіду для сучасних викликів в умовах війни, зокрема щодо участі жінок у процесах безпеки та відновлення.

«Місією Олени Левчанівської було відстоювання прав українців і прав жінок. Про це йдеться і в резолюції, яка наголошує на тому, щоб долучати жінок до прийняття рішень, особливо в тих країнах, в яких йде війна. Сьогодні на виставку прийшли люди, які дотичні до того, щоб виконувати завдання резолюції, і ті, кого цікавить Олена Левчанівська», – розповіла співголова секретаріату Коаліція «Волинь 1325» Алла Доманська.

Присутні на відкритті виставки могли послухати публічне інтерв’ю «Олена Левчанівська: політичне лідерство як інфраструктура безпеки» історикині, координаторки представництва ГО «Інсайт» у Луцьку Яни Лис та радниці голови Волинської ОВА на громадських засадах з питань гендерної рівності Наталії Рябушенко. Вона розповіла, що Олена Левчанівська була була людиною неймовірної сили і доброти, допомагала людям, давала кошти на навчання. У її будинку в Луцьку жили гімназисти, у батьків яких не було грошей, щоб оплатити оренду житла.

Наразі в Луцьку немає пам’ятника цій видатній жінці, хоча декілька років тому його планували встановити у сквері «Зоряний».

«Жіноча історія в Україні довгий час була непошанованою, жінки «затиралися», ніби їх не було. Це сталося з Ганною Борзобагатою, Міленою Рудницькою, Харитею Кононенко. Ці імена треба повертати», – додала Яна Лис.