Фемінізм і боротьба за рівні права – не єдине, що зараз відбувається у жіночих спільнотах. Останнім часом західні медіа відзначили кілька цікавих і поширених явищ, з якими жінки зіштовхуються або до яких прагнуть самі. Розповідаємо про кожну.

Медична мізогінія: досить терпіти біль

Комітет із питань рівності й прав жінок при парламенті Великої Британії оприлюднив звіт про лікування хвороб жіночої репродуктивної системи, згідно з яким такі захворювання як ендометріоз, аденоміоз і рясні менструальні кровотечі є широко поширеними серед британських жінок, однак їхня діагностика й лікування часто тривають роками. Про це повідомляє BBC.

В документі йдеться про те, що жінки й дівчата, які звертаються по медичну допомогу, стикаються з тим, що їхній біль часто ігнорують або знецінюють, лікарі радять «змиритися» й «потерпіти». Водночас звіт виявив брак знань і розуміння жіночих репродуктивних станів серед лікарів первинної ланки, недостатнє фінансування досліджень й обмежену кількість фахівців та ефективних методів лікування. Такий підхід отримав назву «медичної мізогінії». Голова комітету Сара Оуен наголосила, що жінок із раннього віку «вчать» сприймати біль як норму, а їхні скарги часто не сприймаються серйозно, а ще зауважила, що цього «не сталося б, якби йшлося про чоловіків».

Розглянувши звіт, уряд Великої Британії назвав ситуацію неприйнятною й пообіцяв переглянути підходи до охорони здоров’я жінок та забезпечити їм належну підтримку.

Мʼякі дівчата: звільнятися й жити за гроші чоловіка

У Швеції, де завжди активно відстоювали гендерну рівність, дедалі більше молодих жінок підтримують тренд, який заохочує звільнення з роботи й життя за кошти чоловіка (бойфренда), пише ВВС https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cy7kk6xl1reo

Наприклад, 25-річна Вілма залишила роботу рік тому й наразі дуже щаслива. Її хлопець працює у фінансовій сфері й щомісяця виділяє їй «зарплату», а вона займається собою і побутом. «Моє життя стало мʼякішим. Я не живу у боротьбі й стресі», – говорить вона. Вілма використовує хештеги «hemmaflickvän» і «hemmafru» («дівчина, що залишається вдома» і «домогосподарка»)/

А також називає себе soft girl («мʼякою дівчиною»), тобто такою, що веде жіночний спосіб життя, не зосереджується на карʼєрі

Дослідження Ungdomsbarometern, опубліковане цьогоріч, показало, що цей тренд актуальний навіть серед школярок: 14% вважають себе «мʼякими дівчатами». Це не така велика частка, але загалом ця тема є головною для обговорення у Швеції наразі. Думки розділилися: хтось вважає це небезпечним явищем і кроком назад для гендерної рівності, а хтось ставиться до тенденції позитивно, адже це про можливість вибору – як карʼєри, так і більш традиційного способу життя. Водночас говорять про те, що це є відповіддю на обмеження новаторської політики гендерної рівності Швеції – тут найвища частка працюючих матерів в Європі, при цьому жінки в парах досі мають більше домашньої роботи. Тож тенденцію soft girl можна розглядати як раціональну реакцію на вимоги суспільства до молодих жінок.

Скорочений робочий тиждень: менше працювати, більше народжувати

У Токіо з 2025 року запровадять 4-денний робочий тиждень для працівниць та працівників державних установ. Мета такої ініціативи – підтримати матерів, які працюють. Губернаторка Токіо Юріко Коїке наголошує: «Ми переглянемо робочі формати, забезпечивши гнучкість, щоб ніхто не був змушений відмовлятися від кар’єри через життєві обставини, такі як народження дітей чи догляд за ними». Очікується, що це сприятиме підвищенню рівня народжуваності в Японії. Про це пише NBC News.

Також анонсована ще одна ініціатива, яка дозволить батькам, що мають дітей-учнів початкової школи, віддати частину своєї зарплати за можливість піти з роботи раніше.

Все це спрямовано на те, щоб жінки, що обирають між кар’єрою та родиною, робили ставку на родину. Таким чином уряд вживає заходів для боротьби з демографічною кризою. Минулоріч показник народжуваності впав до рекордно низького рівня, 1,2 дитини на одну жінку протягом життя, навіть попри зусилля уряду мотивувати молодь створювати сім’ї. Для стабільності населення цей рівень має бути не менше 2,1. Однією з причин такої ситуації може бути культура понаднормової роботи, типова для Японії. Хоча загалом гендерний розрив у зайнятості в Японії доволі високий: у 2022 році участь у робочій силі країни становила 55% для жінок і 72% для чоловіків.

Мама-соло: як хочеш дитину, навіщо чекати на чоловіка?

За останні десятиліття кількість самотніх жінок, які проходять ЕКЗ або штучне запліднення у Великій Британії, зросла більш ніж утричі. Цьому сприяє те, що все більше жінок відкладають народження дітей до старшого віку і при цьому не знаходять стабільного партнера, пише ВВС – https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c24n3ylyz7no

Наприклад, 39-річна Джина, батьком сина якої став анонімний донор сперми, говорить: «Мене влаштовувало робити це на власних умовах. Якщо у тебе в житті такий період, що ти хочеш мати дитину, і у тебе є любов та підтримка, навіщо чекати на чоловіка?». Її підтримувала родина – сестра була з нею на УЗД з визначення статі, мама – під час пологів. З нею згодна й 42-річна Мішель: «Народження дітей має часові обмеження, романтика – ні». Вона розійшлася з партнером, з яким мала тривалі стосунки через те, що він не захотів дітей, й скористалася банком сперми та ЕКЗ. Зараз у неї двоє дітей, син і дочка, зачатих і народжених таким чином.

Вона зазначає, що ростити дітей самотужки непросто, бо все на твоїх плечах, але водночас можна самостійно приймати усі рішення, які стосуються їхнього проживання чи виховання

А 46-річна Софі народила за допомогою ЕКЗ, перебуваючи в одностатевому шлюбі з партнеркою, разом з якою вони є законними батьками доньки. «Ти розумієш, що твій годинник цокає», – говорить вона. І додає, що після 40 років у неї виник острах, що вона ніколи не стане матірʼю. На щастя, це таки сталося, і зараз вона забезпечує дитині «дуже стабільне життя», а в майбутньому планує розповісти все про те, як вона зʼявилася на світ, нічого не приховуючи.