Вже у цю неділю, 31 березня, “перший” – католицький Великдень. Свято Воскресіння Господнього завжди має дві дати – за західним і східним обрядами. Цьогоріч православні віряни (східного обряду) відзначатимуть Великдень 5 травня, а католики (західного обряду) – 31 березня. Між цими датами 34 дні. Такий великий проміжок не так часто трапляється, але не є чимось екстраординарним.

Великдень відзначається у першу неділю після першої Повні, яка настає після Дня весняного рівнодення. Але у католиків і православних є різниця у розрахунку Новомісяччя і є різниця між сонячними календарями – у XXI столітті вона сягнула 13 днів. У 2024 році Православна церква України та Українська греко-католицька церква ще й перейшли на новоюліанський календар. Тому у 2024 році проміжок між католицьким і православним Великоднем і склав понад місяць.

До речі, в Україні станом на 2021 рік, за даними Центру Разумкова, більшість опитаних ідентифікували себе з православ’ям (близько 60%), близько 10% назвали себе католиками: з них 8% – греко-католики, близько 2% – римо-католики. Радіємо, що у нашій країні віряни обох обрядів дотримуються взаємної поваги і шанують традиції одне одного.

Щоб ще краще розумітися і згуртовано увійти у період великодніх свят, розібрали особливості їх відзначення

ВЕЛИКДЕНЬ У КАТОЛИКІВ І У ПРАВОСЛАВНИХ: СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ

В обох обрядах підготовка до Великодня дуже схожа:

  • є Великий піст. Щоправда, у католиків піст коротший і не такий суворий – заборонені лише м’ясні страви;
  • є Страсний тиждень;
  • є стриманість у розвагах;
  • є зосередженість на духовному очищені, молитвах;
  • є велике Великоднє богослужіння. У християн західного обряду вона називається Надвечір’я Великодня і починається ще в Страсну суботу. Перед службою запалюється велика великодня свічка – Пасхал;
  • є крашанки і їх освячення. Яйця – спільний головний символ обох обрядів.

І для католиків, і для православних Великдень – це сімейне свято. Родина разом відвідує Великодню службу і збирається за святковим столом.

Відмінності (не рахуючи конфесійних) стосуються здебільшого символів Великодня. Для православних вірян – це паска й крашанки/писанки, для християн західного обряду – це крашанки й великодній кролик, який їх «приносить». Чому і як він став символом католицького Великодня – питання, яке досі немає однозначної відповіді. Хтось пов’язує його ще з язичницькими традиціями, хтось – із давньою традицією німецьких дітей, які напередодні Великодня чекали подарунки від звіряток. Кролик вважався священною твариною германської богині Еостри, від її імені походить слово Easter – Великдень в англійській і німецькій мовах. У серед кельтів і скандинавів кролик уособлював Богиню-матір.

Головне, що для сучасних католиків великодній кролик символізує родючість і дуже тішить дітлахів

ГОЛОВНІ ВЕЛИКОДНІ СТРАВИ КАТОЛИКІВ І ПРАВОСЛАВНИХ

В обох обрядах є головні великодні страви: передусім яйця – і у православних, і у католиків. Але у східному обряді разом з яйцями обов’язково освячується і має бути на столі паска – великодній хліб. У західному обряді – це індичка (або курка). А паска у католиків швидше, доповнення, а не першочергова страва.

Ба більше: не в усіх країнах це взагалі паска у нашому сприйнятті. В Італії – це «коломба», дріжджовий кекс, у Польщі – мазурек (пиріг з начинкою), у Британії – невеличкі булочки, в Іспанії – «мона де Паскуа», майже торт з шоколадом та мигдалем. У Фінляндії замість паски подають житню кашу (мямі) з… морозивом.

Хоч як там, але і католики, і православні однаковою мірою намагаються гарно прикрасити стіл. У вірян західного обряду акцентом завжди є яєчка. Розуміємо, що зараз не до дорогих декорів і не до пишних святкувань, але все одно трошки краси хоча б на Великдень хочеться.

Знайшли на пінтересті кілька гарних ідей декору – для настрою та адаптації українським господиням католичкам

З прийдешнім святом Великодня за західним обрядом кожного українця, який святкуватиме!