У Львові відбувся найбільший в Україні фестиваль освіти «Вчителі майбутнього», який вже втретє організували громадська спілка «Освіторія» та Холдинг емоцій «!FEST». Ключовими темами заходу були навчання під час війни та стратегії відновлення української освіти.  Подія проходила 22-23 червня, зібравши понад 2000 вчителів з усіх куточків України. 

«Вчителі майбутнього» — воденний освітній захід, заснований у 2018 році ГС «Освіторія» та Холдингом емоцій «!FEST», який цьогоріч включав більше 140 подій від провідних експертів з 14 ключових тематичних напрямів в освіті — від дошкілля та початкової школи і НУШ до подолання освітніх втрат, ментального здоров’я і STEM. Найбільш дискусійними питаннями стали: продовження реформи НУШ, використання штучного інтелекту в освіті, вимірювання та інструменти подолання навчальних втрат, освітня реінтеграція і чимало іншого. Організатори цьогоріч розробили програму події так, аби надати відповіді вчителям та освітянам на нагальні питання, допомогти з пошуком рішень і запропонувати кроки, які вже зараз дозволять мінімізувати вплив повномасштабної війни на освітній процес. Обговорювали також і роль вчителів у системі освітніх змін і феномен їх відданої праці особливо у часи війни. На панельній дискусії за участі фіналістів і переможців Global Teacher Prize Ukraine, голови ГС «Освіторія» Зої Литвин і кураторки Премії Наталії Мосейчук учасники підкреслили унікальну життєстійкість українських вчителів і їх здатність сьогодні не лише зберігати навчальний процес, але й продовжувати навчатися та самовдосконалюватися.

Історії вчителів, які готові розповісти про свій досвід і новаторські підходи у викладанні та хочуть реалізувати власний проєкт з відновлення освіти, збирають до 1 серпня на сайті Премії

Подолання освітніх втрат: виклики, шляхи, інструменти

(за участі директорки УЦОЯО Тетяни Вакуленко, голови ДCЯО Руслана Гурака, очільниці програми Навчай для України / Teach For Ukraine Оксани Матіяш, директорки благодійного фонду SavED Олени Северенчук. Модерувала дискусію операційна директорка ГС «Освіторія» Анна Сидорук)           

Під час цієї панельної дискусії Тетяна Вакуленко розповіла: 

  • що таке навчальні втрати;
  • коли дане поняття набуло світового значення;
  • чому важко відповісти на питання про обсяги цих втрат в Україні;
  • що з цим робити.

«Поняття навчальна втрата — не нове. Воно набуло світового значення і стало на слуху багатьох після ковіду. Майже всі країни, які піклуються про освіту «забили в дзвони» та почали з’ясувати, як дистанційне навчання та емоційні хвилювання дітей впливало на навчання. Вже тоді більшість європейських країн засвідчили, що результати навчальних досягнень знижуються. Причини пояснені в визначенні. Навчальна втрата — це різниця між тим, що могли б і мали би здобути учні за нормальних умов, і тим, що вони здобули в тих умовах, які були», — розповіла Тетяна.

Надзвичайно складно відповісти про обсяги навчальних витрат в Україні, пояснює Вакуленко, бо у нас немає фіксації та точки відліку: «Нам потрібна хороша система освітніх оцінювань на ключових етапах здобуття освіти. Маємо знати, що відчуває, знає, які компетентності сформовані у дитини на різних етапах її становлення. Держава має цю інформацію агрегувати, аналізувати і робити висновки про те, як працювати з цими категоріями», — переконана спікерка. 

ГС «Освіторія» та програма Навчай для України також працюють з подоланням освітніх втрат у різних напрямках

Якщо «Освіторія» навчає вчителів як формувати і працювати з класами надолуження, Навчай для України сфокусована на тьюторингу. 

«З початком вторгнення багато дітей опинилися не просто за межами шкіл, але й залишилися без умов і для онлайн-навчання — тоді ми вирішили запустити освітній СУП, що передбачає академічний тьюторинг для учнів 5-10 класів. Іншими словами — це заняття з дітьми у малих групах із персоналізованим підходом, що фокусується також і на розвитку мотивації та компетенцій в дітей. Згідно з дослідженнями, це один з найбільш ефективних і вартісних засобів подолання освітній втрат», — розповіла Оксана Матіяш.

Освітня реінтеграція заради майбутнього України

(за участі переможця Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артура Пройдакова, фіналістки Global Teacher Prize Ukraine 2021 Ганни Бут, дитячої і сімейної психологині Катерини Гольцберг, заступника голови освітнього комітету ВР Сергія Колебошина, переможця Global Teacher Prize Ukraine 2020 Василя Дяківа. Модераторка — проєктна менеджерка FCA Ярослава Мозгова)

Під час панельної дискусії обговорювали:

  • як працювати з деокупованими територіями;
  • про пріоритети в роботі;
  • які меседжі варто транслювати;
  • про готовність українського вчителя викладати на деокупованих територіях;
  • що робити з конфліктами, які точно будуть. 

Переможець премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков уявляє фінальний продукт освітньої реінтеграції так: «Коли на майбутніх деокупованих територіях учні та учениці, батьківські спільноти, освітяни будуть діяти в єдиній системі координат, буде реалізовуватися реформа НУШ, а ми не будемо звертати окрему увагу на цей регіон. Коли ці діти будуть відчувати себе українцями, ходити до української школи і будуть сприймати це як факт».

А вчителька з Мелітополя, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2021 Ганна Бут переконана, що реінтеграція повернення свідомості учнів — це насамперед про людяність

«Це не про натисни «на кнопку» — і всі учасники освітнього процесу повернулися до нас. Це дуже глибинний процес. Бо той вакуум, в якому перебуває зараз окупована територія, відомий тільки людям, які перебувають всередині цього. Тому треба бути дуже людяним, емпатійним, це має бути попереду усього», — каже вона.

НУШ: перезавантаження

(за участі заступника директора Команди підтримки реформ при МОН Романа Шияна, заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа, вчительки Олесі Калинич, керівниці освітніх ініціатив The LEGO Foundation Оксани Рома, директора КЗЛОР «Львівський ОІППО» Павла Хобзея. Модератор: експерт ГС «Освіторія» Юрій Гайдученко)

Під час панельної дискусії обговорювали:

  • навіщо перезавантажувати реформу Нової української школи;
  • звідки виникла ідея такого процесу і що це означає;
  • як реформа загалом вплинула на підходи до викладання в Україні. 

Подальше провадження реформи НУШ підтримується державою

«Ми успішно завершили реформу 1-4 класів. На даний момент всі школи охоплені реформою НУШ, чимало вкладено інвестицій в інфраструктуру. Далі треба працювати, щоб реформа не зупинялася, дбати про зміст, навчальні засоби, підручники. Для цього працюємо з міжнародними донорами, які готові долучатися, а також над відновленням субвенції на Нову українську школу, якої не було торік через військовий стан», — розповів Андрій Сташків.

Роман Шиян переконаний, що маємо найкращий в Європі Державний стандарт загальної середньої освіти, в який вшиті всі ключові компетентності. Але поки не вдалося реалізувати первинний задум реформи НУШ, який мав би повною мірою використати потенціал академічної свободи вчительських спільнот і автономії навчальних закладів. 

«Потрібно застосовувати багато інструментів, щоб просуватися в цьому напрямку. Типова освітня програма має спонукати до змін. Але те, що маємо на сьогодні — не спонукає. Є способи прочитати її так, щоб ці зміни запровадити. Але потрібна воля вчителя, директора навчального закладу знайти таку реалізацію», — говорить він. 

Штучний інтелект — помічник чи загроза для освіти

(за участі Head of Product у Projector Анни Черниш, учительки інформатики Новопечерської школи Тетяни Ткаченко, очільника «EdEra» Іллі Філіпова, Катерини Кравченко, тренерки компанії EdPro Вікторії Косик. Модераторка: Лідія Поворознюк)

Під час панельної дискусії обговорювали:

  • переваги і ризики використання ШІ в навчанні;
  • як навчитися з ним працювати;
  • важливість критичного мислення під час роботи з ШІ.

Метою будь-якої школи, крім забезпечення освіти, є розвиток у учнів емоційного інтелекту, м’яких навичок, підготовка їх до життя в суспільстві. З цими цілями штучний інтелект може допомогти

«ШІ дозволить вчителям звільнити себе від рутинних задач і мати більше часу на якісніше спілкування з дітьми, якого вони потребують. По-друге, зміниться структура і організація роботи шкіл в плані доступу до якісної освіти. Адже не всі учні мають рівний доступ до освіти, зараз ми особливо це відчули», — каже Тетяна Ткаченко.  

Ілля Філіпов звернув увагу: за допомогою ШІ можна вивільнити час на адаптування навчання. Щоб змінити пасивно-декларативний стиль і нарешті звільнити час робити навчання креативним. Водночас, нагадує про ризики при роботі зі штучним інтелектом, на які важливо зважати сучасній освіті. 

«Як ми, наприклад, вчимося писати? Через помилки і певний досвід, постійно пишучи. Якщо за нас просто писатиме СhatGPT — добре, якщо навчимося гарно формулювати йому завдання — ще краще. Але щоб навчитися саме писати, потрібно присвятити час видобуванню цієї навички за допомогою свідомої практики. Тому наша ціль — використовуючи ШІ, не забувати про нейронні зв’язки, які ми маємо вибудувати у людини. Це насправді серйозний виклик для освіти. Адже треба буде відповідати дітям на питання: навіщо мені це вчити, коли є ШІ?» — міркує Філіпов.

«Вчителі майбутнього» 2023 в цифрах
  • понад 2200 освітян, які приїхали на подію з усіх куточків України;
  • понад 145 спікерів,серед яких, зокрема, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак, Митрополит Української греко-католицької церкви Борис Гудзяк, голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин, засновниця «Клубу добродіїв», громадська діячка Марічка Артеменко, телеведуча 1+1 і педагогиня за освітою Наталія Мосейчук, дитяча і сімейна психологиня Катерина Гольцберг та інші. 
  • 14 тематичних напрямів — від дошкілля та початкової школи і НУШ до подолання освітніх втрат, ментального здоров’я і STEM;
  • 11 панельних дискусій з кращими експертами у сфері освіти;
  • виступи міжнародних партнерів, зокрема, Save the Children, UNICEF, SERGe, WarChild Holland, FСА; 
  • понад 130 практичних майстерок в тому числі від експертів із США та Ізраїлю.