Ukrainian Railroad Ladies: фотопроєкт про залізничниць , який опублікував The New York Times

Ukrainian Railroad Ladies — це і самостійний фотопроєкт і книга Саші Маслова, українсько-американського фотографа з Харкова. Він також є автором фотокниги «Ветерани: обличчя Другої світової війни», яка стала частиною всесвітнього проєкту з інтерв’ю та фото ветеранів, що вижили. Книга «Українські залізничниці» вийшла у видавництві «Основи», а в 2020 році про цей проєкт написав навіть The New York Times.

Під час роботи над проєктом Саша Маслов відвідав різні куточки України і зробив понад 50 фотографій контролерок руху і службовиць безпеки Укрзалізниці. «Автор проєкту намагається з’ясувати, чому такі професії досі залишаються актуальними, незважаючи на майже повну автоматизацію залізничних переїздів в межах країни», — йдеться у передмові до книги.

Водночас The New York Times у своїй статті зазначає: пасажири не звертають увагу на жінок, яких вони бачать з вікон поїздів. Вони стоять струнко на залізничних переїздах і часто тримають складений жовтий прапор — знак для машиніста поїзда, що на коліях попереду все гаразд. Це при тому, що в Україні 80% залізничних диспетчерів та інспекторів з безпеки — жінки.

Обличчя Ukrainian Railroad Ladies

Залізничні переїзди в Україні майже повністю автоматизовані, і все ж залізничниці продовжують працювати. Вони діють як своєрідна сітка безпеки, яку українські залізничні компанії поки що вважають необхідною.

Жінки проводять більшу частину часу на самоті, працюючи 12-годинні зміни кожні два-три дні, залежно від місця їхнього розташування. Свої довгі робочі зміни вони проводять не в офісах, а в невеликих спеціально відведених невеличких будівлях біля колій. Їх інтер’єри прикрашені особистими штрихами: релігійні артефакти, календарі, велосипеди, фотографії, мереживні штори — навіть, у деяких випадках, коти та собаки. Деякі будівлі були успадковані від Радянського Союзу, а інші вже побудовані після здобуття незалежності.

Поки країна та світ поглинуті більшими нагальними проблемами, жінки зі своїми складеними жовтими прапорами відіграють важливу, хоч і мовчазну, роль у повсякденному житті.

Під час шторму часто важко побачити маяк. Проте українські залізничниці стали своєрідним маяком — символом того, як певні речі в цій країні міцно стоять у сьогоденні, як зухвалий натяк минулому. Незворушні плином поїздів та часом, вони знаходяться тут, щоб залишатися й надалі.

Сподобалися наші новини? Підтримайте нас донатом! Клікніть тут: https://base.monobank.ua/CYoctH131Vgrky#donate і зарахуйте будь-яку суму на каву авторкам, а ми під цю каву напишемо нові цікаві статті. Також нагадуємо, що ми є в інстаграмі й телеграмі. Дякуємо, що нас читаєте!