У ліжку з Кобзарем: кого відбив, любив і просував

Щорічно, в березні, ми говоримо про Тараса Шевченка як про генія, зовсім забуваючи, що він був людиною з усіма слабкостями. Наприклад, любив гарно одягатися та мав у гардеробі єнотову шубу, був частим гостем у трактирах та обожнював елітний ром, а ще Шевченко, як кожен нормальний чоловік, кохав і (зараз на нас накладуть анафему) і кохався. Про головних жінок у житті Кобзаря розповідає наша авторка Марія Хоменко.

Юнацьке кохання й перший поцілунок завжди є незабутніми, у Шевченка ж перші почуття були з присмаком сліз, звісно, у прямому сенсі цього слова. 15-річний Тарас, переживаючи підліткову кризу, розплакався в полі, випасаючи ягнят, та його сльози поцілунком припинила така ж кріпачка та пастушка Оксана Коваленко.

Матері Тараса й Оксани, бачили взаємну симпатію між дітьми й планували, що колись вони одружаться. Та Шевченко мав їхати з паном Енгельгардтом до Відня, а через 14 років, коли Тарас повернувся до рідного села, його перше кохання вже виховувало двох донечок, але й у письменника в той час уже були інші інтереси.

Наступним досить раннім захопленням була Амалія Клоберг — 15-річна натурниця, яку Тарас Шевченко відбив у свого вчителя. Її оголений портрет художник підписав прізвищем Чевченко, кажуть, що саме так його вимовляла німкеня Амалія. Картини картинами, та ні в що серйозне стосунки не переросли. 

Далі була княжна Варвара Рєпніна, проте це вона була закохана в Шевченка, а він, хоч і ставився до жінки з повагою, але взаємністю не відповідав. Спілкування між поетом та княжною радше нагадувало щиру дружбу та пошану, а не пристрасть, якою так хотілося Варварі. До речі, жінка ревнувала Шевченка до Ганни Закревської, як виявилося, небезпідставно, але про це трохи згодом.

Зрештою Варвара обрала собі роль янгола-охоронця для Шевченка: наприклад, після смерті Кобзаря вона із своїх заощаджень виділила кошти на пам’ятник для вшанування митця.

А тепер і про Ганну Закревську — заборонене кохання Кобзаря. Шевченко малював портрети родини полковника Закревського та закохався в його дружину — 21-річну Ганну, з якою він до цього вже бачився на балу. Тарас називав жінку Ганною Вродливою та не поспішав закінчувати роботу з картинами, щоб довше побути поруч із нею. Кажуть, що саме після цієї закоханості Шевченко почав подумувати над створенням сім’ї, що до цього моменту було йому непритаманно.

Наступною обраницею стала донька попа – Феодосія Кошиць. Шевченко був серйозно налаштований та прийшов свататись, але отримав відмову від батьків молодиці, бо був їм не до вподоби. Попівна Феодосія не могла суперечити батькам та згодом збожеволіла й померла.

Було в письменника й досить дивне захоплення: 16-річна актриса Катерина Піунова (Тарасові на той момент було, на секундочку, 44 (!) роки 🙂 Шевченко робив усе задля театральної кар’єри обраниці, а згодом запропонував створити сім’ю, але Піунова, не оцінивши старань чоловіка та ще й злякавшись різниці у віці, втекла від нього з молодим 25-річним актором театральної трупи.

Лукерія Полусмак – останнє кохання й розчарування Тараса. Вона була наймичкою друзів Шевченка, й на його прохання отримала волю. Кобзар найняв їй репетитора та задаровував дорогими подарунками, добиваючись прихильності, потім пропонував заміж – і Лукерія погодилася, але що ж тоді не склалося? Дослідники називають кілька версій: від зради з тим самим репетитором до відмови переїхати з Петербурга в Україну.

Ось як буває: мав стільки коханих жінок, проте так і не одружився. Життя Тараса Шевченка було цікавішим, ніж ми звикли думати. Таким же цікавим було життя й інших українських письменників. Кого насправді кохав Іван Франко, до кого мала “патольогічні” почуття Олена Теліга, з ким потрапив у “любовний трикутник” Павло Тичина, кому присвятив “Чорнії очі” Євген Гребінка – читайте тут.