«Ті, що творили “Перший вінок”»: книга, що продовжує традицію жіночого письма
Чому ця збірка має бути у бібліотеці українок: ТОП-5 аргументів
Чому ця збірка має бути у бібліотеці українок: ТОП-5 аргументів
У столичному Музеї видатних діячів української культури під чарівні звуки роялю відбулася непересічна виставка-презентація книжки “Ті, що творили “Перший вінок” від жіночого видавництва Creative Women Publishing. Нагадаємо, що жіночий альманах “Перший вінок”, укладений Наталею Кобринською та Оленою Пчілкою у 1887 році, став першим літературним виданням, що об’єднав письменниць Галичини та Наддніпрянщини.
Через понад століття ця важлива традиція знайшла своє відображення у книжці-посестрі “Ті, що творили “Перший вінок”. Це збірка есеїв, яка не тільки показує історичне тло тодішньої епохи і вагоме значення альманаху, але й надає сучасне звучання голосу його авторкам.
Добирала й упорядковувала тексти книжки “Ті, що творили “Перший вінок” Алла Швець, Слава Світова виконала контентне, Ірина Ніколайчук — літературне редагування. Дизайн обкладинки збірника есеїв розробила Дарія Луцишина, дизайн обкладинки альманаху та арт-дирекшн обох видань — Галя Вергелес. Авторками есеїв про своїх літературних попередниць стали: Алла Швець, Тетяна Данилюк, Олена Кицан, Марія Лапій, Слава Мельник, Ольга Яблонська, Роксолана Жаркова, Катерина Шмега, Галина Лицур-Щадей, Оксана Нахлік, Оксана Левицька, Соломія Трильовська та Олександра Салій.
Видання книжок приурочене до 140-річчя українського жіночого руху, щоприпадає на 8 грудня 1884 року — саме тоді в Станиславові (нині Івано-Франківськ) відбулися перші загальні збори першої в Україні жіночої організації “Товариство руських женщин”.
“Українки” не лише побували на презентації книги “Ті, що творили “Перший вінок” , а й навіть уже її прочитали! І маємо щонайменше 5 причин, чому цю унікальну книжку має прочитати кожна з нас 🙂
“В імені нашої національної єдности” — було проголошено в передмові Наталії Кобринської до альманаху “Перший вінок”. Створення такої праці стало надзвичайною подією в умовах бездержавності України, тоді розділеної між двома імперіями.
Завдяки “Першому вінкові” в українській літературі вперше з’явився феномен літературного сестринства і саме явище жіночого письма.
“Коли мене запитують, чи актуальні тексти з жіночого альманаху “Перший вінок” 1887 року зараз, у 2025 році, і чи можуть бути цікавими, пізнавальними для сучасної жінки, я раджу почати з феміністичних есеїв Наталії Кобринської й також звернути увагу на її вступне слово, в якому вона каже: “…хто бажає, аби жінка ніколи не виростала з дитиньства, вічно крила ся в слимачій шкаралупці і носила ся лиш усюди з своєю хаткою, – той нехай не допускає до єї рук наш “Альманах”. Часи змінилися, але та сама шкаралупка, в яку й досі намагаються увіпхати будь-яку жінку, яка не завжди відповідає типовому образу тієї самої, “справжньої”, й досі залишилася. Теми, які піднімають авторки альманаху, знайомі нам, жінкам, і досі: економічна незалежність, суспільний тиск щодо заміжжя, очікування щодо материнства й кількості дітей, позбавлення суб’єктності, залежність від чужої думки, тощо. І якщо зважити на те, що всі ці тексти були написані 138 років тому, для того, щоб озвучити й актуалізувати багато важливих питань, стає зрозумілою тяглість українського жіночого руху, а також приходить усвідомлення, що все, що ми маємо зараз, сталося завдяки тим, хто найперше наважився про це говорити ще тоді, в далекому минулому”, — коментує Слава Світова, співзасновниця видавництва Creative Women Publishing.
“Ті, що творили “Перший вінок”, яка вийшла під кураторством докторки філологічних наук, дослідниці жіночої історії Алли Швець, розповідає про шлях українських письменниць (але й не тільки). Це як відомі письменниці-співавторки Наталія Кобринська, Леся Українка, Олена Пчілка, Уляна Кравченко, Людмила Старицька, Дніпрова Чайка, так і чимало з них є малознаними.
У книзі розповідається також про абсолютно невідомі постаті, як-от Ольга Левицька, Катерина Довбенчук, Анна Павлик, Сидора Навроцька, Михайлина Рошкевич, Олеся Бажанська
Книжка показує залаштунки, відкриває історії про жінок, які стояли біля витоків українського феміністичного руху. Краще зрозумієте, як створювався цей альманах, з якими труднощами стикалися його авторки і чому він став таким важливим для української літератури загалом.
“Мимоволі в уяві промайнули усі 17 постатей авторок цього видання. Якими вони були? Як вони писали? Як сприймали їхнє писання? Захотілося ближче пізнати їх усіх, відчути їхній настрій, побачити їх на тлі епохи, наодинці із собою», — зазначає Алла Швець, кураторка проєкту «Ті, що творили “Перший вінок”.
На сторінках книжки “Ті, що творили “Перший вінок” ви побачите, як досвід авторок резонує із сучасними викликами. Адже у вміщених в альманаху творах відобразилися найактуальніші проблеми жіночого життя — взаємин з чоловіками, жіночої недолі, тілесности, початки нового руху серед жінок, різні жіночі типи і психологічні характери, сучасний економічний та соціальний стан української жінки тощо.
“Працюючи сьогодні з книжками, ми ведемо кілометрові переписки в месенджерах, отримуємо море листів на пошті та велику папку з вордівськими файлами. І цей процес триває надзвичайно довго. А уявіть, що майже 150 років тому все це відбувалося в листах! Це мало під собою певні нюанси, тож у книжці «Ті, що творили “Перший вінок”» ми розказуємо про видавничий контекст, залаштунки створення альманаху та про життя всіх 17 авторок “Першого вінка”. Я не втомлюсь казати, що якби хтось взявся екранізувати такий сюжет, це б були українські “Бріджертони”, не менше!”, — каже Ірина Ніколайчук, головна редакторка Creative Women Publishing.
У книзі багато перипетій, складних взаємин між людьми, які були залучені до підготовки видання, а тому — виникали й певні обмеження, про які ви власне зможете дізнатися у збірці, додає Ірина Ніколайчук
Creative Women Publishing — видавництво створене жінками для жінок, щоб підтримувати сучасних авторок і продовжувати традицію жіночого письма в Україні. Видавчині спеціалізуються на феміністичній літературі, а також на «викритті гендерних стереотипів українського суспільства щодо табуйованих тем жіночого й чоловічого досвідів».
“Ми хочемо, щоб наші книжки читали на дитячих майданчиках, на ринках, у поліклініках — усюди. Щоб жінки почувалися впевнено й могли реалізувати себе будь-де. Хочемо говорити про фемінізм у простій формі”, — йдеться у маніфесті Creative Women Publishing.
“Ми хочемо, щоб наші книжки підтримували жінок, які читають, думають, мріють і діють”
Але навіщо розповідати, якщо можна подивитися на цю дизайнерську красу? 🙂
“Із задовленням проілюструвала книжку про жінок, які створили перший в Україні феміністичний альманах “Ті, що творили “Перший вінок”. Це був неймовірний досвід працювати над цим проєктом, відкриваючи надзвичайних жінок, які сформували українську літературу. Мені пощастило малювати, зокрема, Лесю Українку, в якої нещодавно минув день народження. Адже у неї, власне, багато фото, особливо в народному строї”, — ділиться враженнями і результатами роботи Дарія Луцишина, ілюстраторка дизайну обкладинки збірника есеїв.
Це був неймовірний досвід працювати над цим проєктом, відкриваючи надзвичайних жінок, які сформували українську літературу
Тираж книжки-альманаху “Перший вінок” у 2000 екземплярів уже практично збутий, зізнаються видавчині.
“Чверть накладу “Першого вінка” була куплена по перепродажу, чверть одразу ж після виходу книги з друку, а половина накладу розійшлася книгарнями. Ми приємно вражені такою популярністю репринтного видання, адже це наочно демонструє, що українські читачі й читачки високо оцінюють унікальність і цінність таких книжок. Кожен екземпляр цієї книги має особливу вагу, і її популярність, як бачимо, тільки зростає”, — каже Наталя Старостіна, керівниця зі збуту.
Тож існує велика ймовірність, що так само станеться з книжкою-посестрою «Ті, що творили “Перший вінок”».
Рекомендуємо не втратити можливість стати частиною великої літературної події — поспішайте придбати, поки ще є в наявності. Це можна зробити на сайті видавництва Creative Women Publishing за покликанням. До речі, ця хороша ініціатива реалізується громадською організацією «КРІЕЙТІВ ВІМЕН СПЕЙС» завдяки підтримці Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, та Українського Жіночого Фонду.