інтерв’ю

---

ЩО НАСПРАВДІ ДОПОМАГАЄ ЖІНЦІ ЗНОВУ ВІДЧУТИ СЕБЕ КОНКУРЕНТНОЮ НА РИНКУ ПРАЦІ

розмова з CEO DAN.IT
КСЕНІЄЮ СТОЛБОВОЮ

розмовляла
Роксолана Алієва

Ксенія Столбова очолює освітній хаб DAN. IT і допомагаєте людям змінювати професію. Як це – робити складний кар’єрний поворот і почати новий етап – Ксенія знає з власного досвіду. В її житті таких поворотів було кілька. Наприклад, на попередньому місці роботи як HRD вона забрала під своє крило підрозділ розробки і системного адміністрування. Рішення було керованим і зрозумілим: потреби бізнесу і необхідність забрати розробку програмного комплексу від сторонньої організації і перенести розробку всередину компанії.

Але ключовим був величезний інтерес Ксенії до цього напрямку, хоча, зізнається, що в той час нічого в ньому не тямила. Але все ж ризикнула. Її департамент ріс і розвивався, переростаючи в Операційний, який автоматизував близько 80% бізнес-процесів компанії.

Другий поворот був для Ксенії справжнім кроком у невідоме. Вона прийняла рішення йти з компанії після 10 років роботи і присвятити себе двом напрямкам, які на той момент видавались несумісними – навчанню та ІТ. Перехід в ІТ сферу, EdTech, був тривалим: на поточне місце роботи Ксенія вийшла через рік і чотири місяці. Якщо перший час це був справжній саббатікал – з навчанням, спортом, спілкуванням з різними роботодавцями у різних сферах, що приносило задоволення, то через пів року почала наростати тривога, збільшувався тиск сім’ї щодо нової роботи, росла невпевненість…

Мабуть, це і стало ключовим моментом, коли Ксенії довелось переосмислити свій досвід, свої навички, навчитись говорити про них зрозумілою для роботодавців мовою і системно шукати роботу. Вчилася, шукала підтримку, заводила нові контакти, працювала з кар’єрними консультантами.

Ксеніє, як ви зараз, оглядаючись назад, оцінюєте свої кар’єрні трансформації і які висновки зробили?

Я завжди кажу, що мій шлях зміни сфери був важким, навіть вистражданим. Саме тому я і команда DAN.IT робимо усе необхідне, щоб наші студенти уникали таких пасток (“застряг у попередньому досвіді”) і швидше знаходили свого ідеального роботодавця.

Висновки, які я зробила зі своїх кар’єрних трансформацій:

• йдіть за своїм інтересом, “сродною працею”, якою готові займатись вночі, де Ваш найбільший інтерес, де горять очі, і ви готові нескінченно розбиратися з формулою/кодом/помилками/бізнес-задачею.

• шукайте спосіб підвищення своєї кваліфікації у напрямку, який вас цікавить чи хочете опанувати з нуля.

• шукайте правильну команду підтримки – фахівців, які вже пройшли цей шлях, спеціалістів, які вже у цій сфері, кар’єрних консультантів, які стануть дзеркалом ваших навичок і допоможуть побачити головне у вашому попередньому досвіді.

Саме так побудована кар’єрна підтримка зараз у DAN.IT – ми починаємо з розуміння сфери, яка є близькою і мотивуючою для студента, створюємо умови для глибокого навчання та розвитку у професії, і врешті супроводжуємо у пошуку роботи та у працевлаштуванні.

За роки роботи DAN.IT ви бачите тисячі історій трансформацій. Яка історія студента або студентки найбільше показала вам, як освіта може буквально змінити життя людини?

Насправді таких історій багато за роки моєї роботи. Але розповім, мабуть, про історію, яка мене нещодавно лагідно торкнулась, нагадавши про себе. Вона для мене емоційна.

Без дозволу учасників не буду називати імена. Був 2019 рік. До нас на навчання записався N на програму Fullstack. Маркетолог за діяльністю, який був закоханий у розробку. На той момент він потрапив у ДТП на автомобілі і не міг сплатити за навчання на запропонованих умовах. Я дозволила індивідуальний графік.

Був одним з найкращих студентів, блискуче завершив навчання і працевлаштувався в одну із провідних ІТ компаній України.

Коли почалась повномасштабна війна, пішов добровольцем одним з перших, мав досвід з 2014 року.

Зараз він керує підрозділом БПЛА в одній із бригад. Його освіта привела його врешті на керівну посаду у війську, де він виконує ті задачі, до яких має хист, адже він – інженер за покликанням і здібностями.

Його кар’єра у війську мені відома від його мами, яка обирала для нього навчальний курс. І вдячна нашому навчальному центру за освіту та підтримку.

Із усіх історій я обрала саме цю, бо вона не просто стандартну траєкторію, але про те, як людина шукає себе і знаходить.

Сьогодні багато людей після 35 років відчувають, що їхня професія більше не дає розвитку. Як перекваліфікуватися у цьому віці так, щоб це було не втечею від старої роботи, а усвідомленим кроком до нової кар’єри?

Зараз професії дуже швидко трансформуються, що пов’язано з діджиталізацією, розвитком штучного інтелекту, тому моє переконання – сучасні реалії дозволяють і навіть вимагають постійного розвитку. Те обмеження, яке справді може стримувати –  це межі функціоналу певної компанії.

У кожній професії можна виділити кілька векторів подальшого розвитку. Нам дуже імпонує концепція T-shape розвитку фахівця:

• фахівець може розвиватися вглиб своєї професії, опановуючи нові інструменти;
• фахівець може опановувати навички із суміжних професій, розширюючи свою компетенції горизонтально.

Давайте розглянемо дуже традиційну професію бухгалтера.

Як може виглядати розвиток вглиб професії? Крім традиційних професійних семінарів/вебінарів це опанування простих інструментів роботи з даними та візуалізації, зокрема Excel, Google Sheets. Наш досвід показує, що досі рівень володіння цими інструментами досить низький серед фахівців бухгалтерії. Що дає опанування цими інструментами? Швидкий аналіз і трансформація даних, коли достатньо кількох формул чи операцій – і ви отримуєте потрібний звіт, таблицю чи візуалізацію. Економія часу – від кількох до десятків годин. Фахівець вивільняє час для більш цікавих і складних задач. АІ інструменти, які дозволяють за лічені хвилини будувати аналітичні звіти, знаходити закономірності, інсайти, робити роботу бухгалтера по-справжньому захоплюючою.

Як може виглядати горизонтальний розвиток такого фахівця. Це опанування професії Дата аналітика. Суміжна спеціальність, яка також має справу з даними, але інакше працює з ними. І тут додатково до Excel можна опановувати SQL, Power BI, трансформуючи свою роль бухгалтера у аналітика, радника, який допомагає приймати бізнес-рішення.

Віддалена робота виглядає як свобода, але на практиці це ще й велика відповідальність. Як перейти на фриланс або віддалену роботу так, щоб це стало стабільною кар’єрою?

Віддалена робота можлива тоді, коли фахівець зарекомендував себе, і його послуги цінні для організації, незалежно від того, де він знаходиться.

Часто клієнти, з якими ми спілкуємось, говорять про своє очікування – я опаную професію Python-розробника і одразу буду працювати віддалено. Наша статистика вакансій партнерів говорить дещо інше: компанії готові надавати можливість віддаленої роботи, але після закінчення випробувального терміну. Також компанії усе одно переважно передбачають гібридну роботу – фахівець хоча б один-два рази на тиждень має приїжджати в офіс.

Чому так? На початкових етапах компанія передбачає необхідність навчання фахівця – знайомство з доменною областю, продуктом чи послугами, стандартами, також у багатьох компаніях існує наставництво для нових співробітників. Усі задачі навчання періоду адаптації співробітника значно легше та ефективніше вирішувати, якщо співробітник знаходиться в офісі, спілкується безпосередньо з колегами, навіть просто спостерігає, як колега виконує якусь задачу. Дистанційний формат фактично унеможливлює активну взаємодію, таким чином суттєво знижуючи ефективність адаптації. Тому вимога офлайн роботи, принаймні на період випробувального терміну,  є максимально раціональною з боку компаній. І фахівцям, які починають працювати на новому місці роботи, варто бути готовими до офлайну.

Інший випадок дистанційної роботи – фриланс або ж самозайнятість. Тут вже інші виклики, оскільки фрилансер – це фактично директор компанії, який відповідає за планування, реалізацію діяльності, фінансовий облік та юридичний супровід. Потрібно самостійно організовувати свою роботу, шукати клієнтів, вести перемовини, вирішувати фінансові питання і тд. Не завжди і не всі фахівці готові до такого рівня відповідальності та навантаження. У дистанційній роботі фрилансера найбільший виклик – це напрацювання клієнтської бази та досвіду (портфоліо), які переконають потенційного клієнта скористатись послугами. Тому новачкам буває дуже складно розпочинати дистанційну роботу на фрілансі. Наявність попереднього досвіду роботи в компанії, зазвичай, тут буде перевагою.

Щиро розумію бажання кожного і кожної працювати дистанційно, оскільки, справді, це умовна свобода, гнучкість і економія часу, проте вважаю, що до цього питання потрібно підходити дуже зважено, враховувати нюанси, які я вже зазначила. 

Повернення на роботу після декрету для багатьох жінок стає моментом великої невпевненості. Що насправді допомагає жінці знову відчути себе конкурентною на ринку праці?

Я б сказала, що повернення жінок після декрету та ветеранів до активної роботи схоже для мене в одному: тут потрібне додаткове навчання і підвищення кваліфікації. Зараз навіть пів року саббатікалу, декрету чи інших поважних причин призводить до того, що фахівець випадає зі сфери, яким би чудовим фахівцем він не був. Якщо ще 10 років тому можна було вийти на свою декретну посаду і з’ясувати, що там майже нічого не змінилось, включно з персоналом і процесами, то зараз це абсолютно не так. Компанії стрімко змінюються під впливом діджитал та АІ, що фактично трансформує суть посади та обов’язки.

Тому при поверненні до активної бізнес-діяльності я б рекомендувала зробити кілька простих речей.

• Дізнатись, що змінилось у бізнес-процесах в конкретній організації (якщо плануєте повернення на своє попереднє місце роботи), які нові технології впроваджено, чи допомагає компанія з підвищенням кваліфікації у цьому напрямі.

• Проаналізувати тренди своєї професії – про що зараз говорять найчастіше? Автоматизація? Впровадження штучного інтелекту? Які тренди?

• З’ясувати, які ваші навички зараз варто розвивати, які сформувати, вирішити, чи це можливо за рахунок роботодавця чи ваших власних коштів. Створити свій навчальний план і розпочати по ньому рухатись.

• Спробувати оцінити свій професійний досвід, підкреслити найважливіше, навчитись про це розповідати коротко і влучно – як на elevator pitch (це про коротку презентацію, коли потрібно розповісти про себе за 3 хвилини, доки їде ліфт).

Впевненість з’являється тоді, коли ви знаєте, чого очікувати на робочому місці і можете з цим впоратись, коли вмієте впевнено говорити про свій досвід і не боятись.

Декрет – це не прогул роботи. Це важлива місія в житті кожної жінки. Сучасні роботодавці ставляться до цього з повагою. Нюанси завжди виникають виключно з кваліфікацією, але це питання можна вирішити своїми силами чи за сприяння роботодавця.

IT часто називають більш відкритою індустрією. Чи справді технологічна сфера менш схильна до гендерної дискримінації, ніж інші ринки?

Мені про це складно судити особисто, оскільки жодних гендерних дискримінацій на робочому місці у мене не було. Але це мій досвід – «пощастило» хтось скаже.

Я неодноразово була свідком дискримінаційних висловлювань з боку чоловіків – це правда, але в побутово-супермаркетно-магазинних розмовах. Але буде неправильно оцінювати організацію за висловлюванням окремих співробітників.

Загальна тенденція зараз: майже 100% великих корпорацій – це прийняття положень, які стосуються відсутності дискримінації за статтю, віком, віросповіданням, сексуальною орієнтацією тощо. І ця культура до нас йде, я б сказала – насувається. Про ІТ. Якщо твоя організація – стартап, ти подаєшся на гранти/фінансування, то одне з обов’язкових питань, яку частку менеджменту організації складають жінки. Жіночий менеджмент, дотримання принципів diversity – ключ до отримання підтримки і фінансування зараз в ІТ сфері.

З точки зору менеджменту зараз DAN.IT – це організація, де на керівних посадах домінують жінки у більшості напрямків (операційний, маркетинг, продажі і біздев), окрім технічного.

Тому так – ІТ можна вважати флагманами у цьому процесі, але останнім часом я бачу багато позитивних змін і в інших доменах.

Багато людей після 35-40 років стикаються з відчуттям, що роботодавці шукають “молодших”. Наскільки реальним є ейджизм на сучасному ринку праці і як його можна подолати?

Тут мабуть наведу цитату нашого SEO-фахівця. Знайшов десь пост, що між собою працівники обговорюють кандидата 1988 року народження. Мовляв, куди ж у молодий колектив винаймати “пенсіонера”. І наш SEO-фахівець пише мені: ну все, у мене день народження у суботу, стаю пенсіонером 😊

На що я відповідаю: Сань, я 1983 року народження. Пауза. Розумію, що не очікував, бо не оцінював так мій вік.

Оцінка віку – це дуже суб’єктивний показник. Іноді вік нічого не свідчить про ваші навички. Іноді говорить – запізно. То як визначити?

Реальність заснована на фізіології. Після 30 років ми поступово втрачаємо пластичність нейронів головного мозку, що означає – втрачаємо здатність до навчання. Але! Якщо у цей період ми продовжуємо “напружувати мозок” і навчаємось, то нейропластичність зберігається. І може зберігатись до поважного віку.

Роботодавці насправді бояться не віку. Вони бояться неспроможності пристосуватись до реальних умов роботи, нездатності навчатись та невміння знайти спільну мову з молодим поколінням. Тому у частині відмов, які стосуються віку, я вбачаю саме ці причини.

Хоча є і безпідставні відмови, про одну з них я писала у своєму LinkedIn профілі, а кілька інтернет-видань опублікувало на цій підставі статтю.

Дискримінація саме за віком досі присутня – тут у мене нема супер-хороших новин. Але вона зараз найменше стосується віку 35-40, більше віку 50+, хоча і з цим ми боремось. Кожному кандидату потрібно відповісти собі на питання:

1. Чи володію я необхідними технологіями?
2. Чи можу я навчатись і який приклад за останні 2-3 роки я можу навести?
3. Чи розумію я сучасне покоління (а це вже зумери), і чи вмію я з ними спілкуватись?

Якщо відповідь “так” на 3 із 3 – ви ідеальний кандидат для працевлаштування, якщо чогось не вистачає – ринок диктує, так – потрібно трохи попрацювати над собою.

Як ви думаєте, як виглядатиме ринок праці через 5-10 років? Які навички стануть ключовими для людей, які хочуть залишатися затребуваними?

Ринок дуже зміниться. Він зараз настільки стрімко змінюється, що прогноз на кінець 2026 року виглядає гаданням на кавовій гущі.

Що залишиться і буде актуальним на кінець року і, сподіваюсь, через 5-10 років:

• клієнтський сервіс, людське ставлення
• людська креативність
• розуміння бізнесу і цінностей
• вміння навчатись та адаптуватись
• етика
• інженерне мислення

Ми багато досліджуємо розвиток штучного інтелекту, як він змінює ринок праці. Є речі, які є і залишається людськими і цінуються у всіх сферах. Вони, власне, мають шанс залишитись незмінними.