Рожева стрічка: як з’явився символ місяця обізнаності про рак грудей

Рожева стрічка, як символ, сьогодні відома у всьому світі. Заснований у жовтні 1985 року Американським онкологічним товариством місяць обізнаності про рак молочної залози, відомий як Pinktober, став сезоном, присвяченим визнанню та підвищенню обізнаності про вплив раку молочної залози. Те, що колись було тижневою кампанією, переросло в місячний рух, який врятував життя мільйонів людей. Історію рожевої стрічки розповідає міжнародна організація Breast Cancer Action, а ми ділимося.

Рожева стрічка з’явилася завдяки трьом жінкам. І першою з них стала 68-річна Шарлотта Гейлі – онука, сестра та мати жінок, які боролися з раком грудей. Так-так, три найрідніші її жінки мали такий діагноз, недешевий у лікуванні. Щоб зібрати кошти, вона почала продавати власноруч звязані петлі персикового кольору. Кожен доповнювався карткою: “Річний бюджет Національного інституту раку становить 1,8 мільярда доларів, лише 5 відсотків йде на профілактику раку. Допоможіть нам розбудити наших законодавців та Америку, одягнувши цю стрічку». Про цю ініціативву дізнався журнал Self і подзвонив їй. Але до цього стрічка як символ вже існувала у США.

ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВЛЕННЯ СТРІЧОК

У 1979 році Пенні Лейнген, дружина заручника, якого взяли в Ірані, надихнулася піснею зав’язати жовті стрічки навколо дерев у своєму дворі. Стрічка, як повідомили американцям у нічних новинах, сигналізувала про бажання жінки знову побачити чоловіка вдома. Вперше вона мала стати змістом і повідомленням. Жовті стрічки проросли по всій країні на знак солідарності. І це був перший крок.

Через 11 років потому активісти проти СНІДу подивилися на жовті стрічки, які були відроджені для солдатів, що воювали у Перській затоці, і сказали: “А як щодо чогось для наших хлопців, які помирають тут, удома?”. Група активісток Visual AIDS перетворила стрічку на яскраво-червону, тому що це колір пристрасті, і відправила на національну сцену під час нагородження Tony awards, почепивши на актора Джеремі Айронса.

Стрічки як символ набували популярності. Кожна благодійна справа створювала свою стрічку. Через короткий час вони були настільки повсюдними, що The New York Times оголосила 1992 рік “роком стрічок”. Це створило передумови для еволюції стрічки раку молочної залози.

ПОДАЛЬШІ ПОДІЇ

Першим на сцені був Фонд боротьби з раком молочної залози Сьюзен Комен. З кінця 1990 року фонд роздавав яскраво-рожеві козирки тим, хто пережив рак молочної залози та брав участь у забігу на підтримку тих, хто лікується. Восени 1991 року фонд роздав рожеві стрічки кожному учаснику перегонів у Нью-Йорку. Однак це перше використання стрічки було для Комен лише деталлю більшої та важливішої історії гонки.

На початку 1992 року Олександра Пенні, тодішня головна редакторка Self, була зайнята розробкою другого щорічного випуску журналу “Місяць поширення інформації про рак молочної залози”. Зусилля попереднього року, натхненні Евелін Лаудер, старшої корпоративної віце-президентки Есте Лаудер і особи, яка пережила рак молочної залози, стали великою подією. Питання полягало в тому, як це зробити краще. Невдовзі Пенні створила стрічку й залучила косметичного гіганта для розповсюдження її в магазинах Нью-Йорка. Евелін Лаудер пішла їй назустріч і пообіцяла покласти стрічку на косметичні прилавки по всій країні.

Вже за тиждень Ліз Сміт написала про жінку, яка вже створила персикову стрічку. Це була та сама Шарлотта Гейлі — онука, сестра та мати жінок, які боролися з раком грудей. Тоді вона роздавала листівки в місцевому супермаркеті та писала листи видатним жінкам. У той момент журнал Self їй зателефонував і запропонував допомогу. Але відповідь Гейлі вразила редакцію. “Вона не хотіла мати з нами нічого спільного, вважаючи, що ми занадто комерційні”, — пізніше згадували у Self.

ПРОДОВЖЕННЯ ІСТОРІЇ

Наприкінці вересня 1992 року Ліз Сміт повідомила, що Есті Лаудер зіткнулася з “проблемами”, намагаючись працювати з Гейлі. Вона процитувала активістку, яка стверджувала, що Self попросив її відмовитися від концепції стрічки. “Ми справді дуже хотіли підтримати її і зробити стрічку. Тож коли ми звернулись до наших юристів, нам порадили придумати інший колір”.

Вони вибрали рожевий. “Існує так багато різних відтінків, але це був би наш стандартний рожевий,” каже Еллі Шнайдер, віце-президентка з реклами та зв’язків із громадськістю Offray. “Він гарний, пастельно-рожевий, але не надто розмитий. Це один з наших найбільш продаваних кольорів».

Восени 1992 року магазини макіяжу Есте Лаудер роздали 1,5 мільйона стрічок, кожна з яких супроводжувалася ламінованою карткою з описом правильного самообстеження грудей. Вони зібрали понад 200 000 петицій із рожевою стрічкою, закликаючи Білий дім наполягати на збільшенні фінансування досліджень. За рік петля персикової стрічки Шарлотти Гейлі стала історією.

ВНЕСОК AVON

У той самий час, коли рожева стрічка ставала національним символом, починаючи з середини 1980-х років, корпоративний світ відкривав для себе маркетинг. Керол Коун, засновниця Cone Communications, стала головною силою в цьому розвитку. Вона вирішила навчити Америку робити бізнес, створюючи добро. У 1993 році Керол взялася допомогти косметиці Avon заявити про рак молочної залози. “Завданням для Avon на той час було створення унікальної програми.

Точкою опори, яка уможливила цей маневр, була оригінальна рожева стрічка Avon довжиною близько двох дюймів. Це був ювелірний виріб з рожевою емаллю та золотистим покриттям із квітучою трояндою. За перші два роки шпилька зібрала 10 мільйонів доларів.  

У 1993 році, після запуску Avon, Estée Lauder представила компактний пристрій у формі серця з емальованою рожевою стрічкою. Прибуток від нього надійшов до Фонду дослідження раку молочної залози. Фонд Сьюзен Комен почав пропонувати брошку зі стразами рожевого кольору. А Carolee Jewelry розробила ще одну — у формі жінкі-бігунки зі стрічкою в руці. Сорочки, статуетки ангелів, плюшеві ведмедики, спортивний одяг та кредитні картки вийшли на ринок, до яких приєдналися інші компанії, пропонуючи власну версію традиційної стрічки. У грудні 1996 року журнал New York Times назвав рак молочної залози “цьогорічною гарячою благодійною організацією».

ДОСЛІДЖЕННЯ 90-Х

Між 1991 і 1996 роками федеральне фінансування досліджень раку молочної залози зросло майже в чотири рази до понад 550 мільйонів доларів. А за даними Американського онкологічного товариства, за останнє десятиліття відсоток жінок, які отримують щорічні мамографії та клінічні обстеження грудей, зріс більш ніж удвічі. Хоча Фонд Комена втратив можливість запатентувати стрічку, він зібрав мільйони від компаній, які її використовують, і пожертвував виручені кошти. Компанія Avon, яка залучила 25 мільйонів доларів виключно з товарів, сьогодні є найбільшим приватним спонсором громадських некомерційних програм боротьби з раком молочної залози.

Проте є багато ознак і того, що панування традиційної стрічки сьогодні слабшає. Коли індустрія моди взялася за рак молочної залози, вони зробили свій власний символ — блакитне бичаче око, яке зараз існує у шести країнах. Групи на Західному узбережжі використовують більш “потужну ”, на їх погляд, фіолетову стрічку. У Канаді BCA Ottawa перевернула петлю догори дном, вважаючи, що сльози пролилися під час встановлення діагнозу. До того ж вони облицювали її чорним, щоб згадати жінок, які вже померли.

Сподобалися наші новини? Підтримайте нас донатом! Клікніть тут: https://base.monobank.ua/CYoctH131Vgrky#donate і зарахуйте будь-яку суму на каву авторкам, а ми під цю каву напишемо нові цікаві статті. Також нагадуємо, що ми є в інстаграмі й телеграмі. Дякуємо, що нас читаєте!