Загалом говоріння, промова, комунікація – досить тонкі речі і часто серйозні виклики. А особливо, коли йдеться ще й про гендерну зумовленість. Певна, що в колективі, де переважають чоловіки, виступ жінки, хай навіть керівниці середньої ланки, це завжди подвійний виклик!

Коли я почала писати свою книжку-посібник «Увага, ти в ефірі» (Yakaboo Publishing), то взялася вивчати статистику і що мене вразило: є дослідження, яке свідчить, що глософобія – страх говорити – так чи інакше зачіпає понад 90 відсотків населення. За найсвіжішим опитуванням, страх, тривогу, хвилювання перед виступом відчуває третина людей у світі. На жаль, дослідження не показало, скільки жінок мають цю фобію. Але кожна, готуючись до публічної промови, так чи інакше відчувала певні побоювання. Як з ними працювати – про це, власне, й моя книга. А наразі поділюся кількома порадами.    

Страх «Я недостатньо компетентна»

Мало того, що тут гучно нашіптує своє синдром самозванця, так ще й існує навʼязаний гендерний стереотип, ніби жінка має довше набувати компетентності. Але ж це неправда! Згадайте, скільки у школі або в університеті було відмінниць серед дівчат і хлопців? Скільки навколо вас жінок уперто і наполегливо набувають навичок свого фаху? Отож. Цей стереотип має опинитись нарешті в минулому, тому перегорніть цю сторінку історії і ідіть далі!

Синдром самозванки

Якщо ви були відмінницею або любите все робити перфектно, це ще не означає, що цього синдрому у вас нема. Проаналізуйте себе, коли вас хвалять. Чи буває таке, що вам складно прийняти похвалу, розпочати нову справу через страх не впоратися чи наробити помилок? Я знаю це відчуття і знаю, що з цим робити. Не певна, що цю самозваницю можна викорінити повністю, бо все глибше, ніж хотілося б, але точно можна знешкодити!

Хваліть себе, зусиллям волі і концентрації приймайте справедливу похвалу, і все зміниться!

Страх помилки

А раптом я помилюся, це соромно! Я можу збитися, забути головну думку, краще не піду і взагалі й не починати! Не йдіть у цього страху на поводу. Але знешкодьте його парадоксальним чином – дозвольте собі помилятися! Як тільки ви вповні ухвалите внутрішнє рішення, що помилятися – це нормально і не смертельно, ви стаєте непереможною. Згадайте, що помиляються всі без виключення, це досвід, який веде нас до вдосконалення і не свідчить, що ми не фахові. Я помилялася в прямому ефірі безліч разів, але після падінь вставала знову і йшла далі. І вижила!

Страх бути непереконливою, не донести свою думку

Це дуже важливий пункт, над яким треба працювати не просто довго, а, можливо, й все життя. Адже переконливість, харизматичність, довіра аудиторії зʼявляються тоді, коли публіка бачить щиру, досвідчену, яскраву особистість. Це про загальну ерудицію, про вміння писати та промовляти свій спіч, про зовнішній вигляд. Тому все це в одній точці створює неповторну і унікальну промовицю. Моя порада – розвивайте себе, готуйтеся до виступу і не бійтеся проявлятися!

Страх через власну зовнішність

Часто страх перед виступом повʼязаний із зовнішнім виглядом. Чи доречний тут діловий костюм? Чи не надто відверта вечірня сукня? А раптом в мене розтікся макіяж, вибилося пасмо? А ще не приведи Боже критичні дні! Знешкодити цей страх можна лише системністю. Продумайте, порадьтесь щодо дрес коду. Вдягнувшись, забудьте про цей пункт. Перед виходом до аудиторії – востаннє киньте оком на свій вигляд, підправте сорочку, огляньте, чи не розмазалася туш чи помада і теж – поставте галочку і «закрийте цей файл». Звісно, про ризики критичних днів потурбуйтеся окремо і передбачливо.

Ніщо не має відволікати вас від того, що ви хочете донести до людей!

Важливість підготовки: випадок з практики

Звісно, страхів як і труднощів може бути більше або менше, але ваша підготовленість грає важливу роль. Можу навести особистий приклад. Я популяризую садотерапію як метод відновлення психічного здоров’я через догляд за рослинами, садівництво та контакт із природою, і нещодавно презентувала проєкт «Садотерапія для ветеранів». Як назло, стояла страшна спека, початок затримувався, ноутбук перегрівся і відмовлявся показувати презентацію, і вишенька на торті – коли я почала говорити, вимкнувся мікрофон. Я вже бачила, до чого все йде, тому морально підготувала себе до ще більших катаклізмів. І врешті, коли мікрофон слідом за презентацією ліг, сказала: «Сподіваюсь, ви мене будете чути і без мікрофона, я вмію кричати. Взагалі колеги з мене часто жартують, бо під час моїх прямих ефірів або повітряні тривоги, або вимикається планшет, абощо. Утім ми сьогодні тут зібралися і це найголовніше. Я розповім вам, у чому цілющість впливу саду і що ми будемо робити в проєкті і без презентації, нехай вона нас не відволікає». Цим я стала поруч з аудиторією, обіграла ситуацію і розповіла особисту історію. Не бійтеся бути поруч з тими, кому ви промовляєте – це і є секретна запорука щирості та успіху.

Тож у підсумку – аналізуйте свої страхи, домовляйтеся з ними, злоякісний вплив – знешкоджуйте! Продумайте свій вигляд, а головне – виступ. Яку головну ідею ви хочете донести, яку особисту історію може розповісти, де можете легко пожартувати, чим закінчити? Накидайте тезовий план, прокачайте промову в різних варіаціях, але не вчіть напам’ять, інакше станете заручницею написаного і завченого тексту! Будьте собою, щирою, живою, зацікавленою, підготовленою і у вас все вийде!