Життя в Європі — це може бути привілей, звичка, а іноді вимушена необхідність. Яка стала реальністю для багатьох українок. Чимало тих, хто виїхав до Німеччини, Іспанії чи Польщі, замислюються: чи є сенс залишатися на все життя на цих старовинних вуличках чи, може, час відкривати інші світи? Наша колежанка Світлана мешкала в Європі не один рік, аж поки життя не привело її в Абу-Дабі. Тож вона порівнює два світи і ділиться своїм досвідом…

Європа — острів сталості

Європа — як ранкова кава. Смачна й звична. Здається, вона існувала завжди. Від давніх римлян та вікінгів до спільноти Євросоюзу — цей клаптик землі пройшов велику історію. Європа — це про середньовічні вулички, літні тераси та елегантних дам невизначеного віку. Про стару Ніццу, галасливий Рим і яскраву Барселону. Це спокій і передбачуваність, до яких так легко звикнути. І в яких можна проживати дуже схожі один на одного дні. Її можна любити, як бабусю. Але раптом приходе відчуття, що нам затісно в цій хатинці. Бо світ за вікном розвивається надто швидко, і ми хочемо встигнути за ним.

Така історія сталася зі мною. У певний момент Європа перестала надихати й почала заколисувати. Ти розумієш, що знаєш відповідь на всі запитання: що буде завтра, через рік, через десять років. І стає трохи лячно, що все залишиться так само.

Моя робота давала можливість обирати, де жити. Я ніколи не очікувала, що опинюся в  Абу-Дабі, але коли мені запропонували це загадкове на той момент місто, я не вагалася. Мій вибір — не втеча від, а рух до. До вирію життя, швидких рішень, могутніх трансформацій. До нової реальності.

Інший вимір

Я досить довго жила в Барселоні — місті, яке живе швидше, ніж, скажімо, Відень. Але й там велика частка передбачуваності, на все є свої правила. Зняти чи купити нерухомість, наприклад, — це ще той квест.

В Абу-Дабі ніби інше повітря. І я не про клімат (хоча він, безумовно, кидає виклик, особливо на початку). Я про атмосферу: коли все навколо зростає, змінюється, тестується, запускається. Тут довго не розмірковують, коли ти кажеш: «Є ідея». Тут слухають і питають: «Коли стартуємо?»

Це ринок, де розвиток не гальмується роками на етапі «консультацій». Де уряд сам інвестує в технології, будує міста з нуля, відкриває двері для бізнесу, а не обкладає його документами.

Тут у тебе можуть бути зустрічі з забудовниками, стартапами, державними структурами — все в один день. Бо вони — в одному місті й одному темпі. Тут усі прагнуть рухатися швидше

Усе твоє — твоє

У Барселоні можна непогано заробляти. І з податками, звісно, трохи краще, ніж, наприклад, у Німеччині, де ти віддаєш левову частку доходу. Але в Абу-Дабі їх узагалі немає. Немає звичних нам зборів — наприклад, податку на особистий прибуток і зарплату. Тобто все, що заробив — твоє. І це дуже приємне відчуття.

Такі умови — велика спокуса для європейців, втомлених від податкового тиску. Тому майже 90% населення тут — експати. Середовище, де мирно співіснують різні нації та культури, і кожен знаходить місце під цим пекучим сонцем.

Тут ти маєш подвійний привілей — залишаєш собі свої гроші та знаходиш друзів з усього світу. Бо твої діти, найімовірніше, ходитимуть до міжнародної школи. А таких тут багато. І через них ти знайомишся з цілим світом.

Нерухомість: простір, комфорт і нові підходи

Вже багато хто знає, яка важка і складна ситуація з нерухомістю у Європі. Як важко знайти житло, яке підходить, і скільки бюрократичних перепон треба подолати. Ти практично не можеш обирати, бо розумієш, що завтра і цього не буде.

В Абу- Дабі сектор нерухомості розвивається просто шаленими темпами. Але все ж  повільніше, ніж в Дубаї, бо це робиться свідомо, місцеві хочуть мати більше простору та комфорту. Можна знайти житло на будь-який смак, і воно буде комфортним — саме таким, як хочеться, а не «що є, те й бери». У тій самій Барселоні — катастрофічна нестача житла, тому діти живуть із батьками ледь не до 40 років.

В Абу-Дабі, як і взагалі в Еміратах, є певні правила купівлі або оренди житла. Ви не можете робити це особисто, як у тій же Європі. Весь процес має проходити через агенції нерухомості, яких тут безліч, це дуже прибутковий бізнес.

Втім, почати пошук можна й самостійно. Я, наприклад, спочатку просто гортала оголошення про оренду, і натрапила на один незвичний формат — платформу, яка називається Dubadu. Там всі об’єкти показані у відео, ніби рілси в Instagram чи TikTok.

Можна виставити різні фільтри – за ціною, локацією тощо та підібрати свій варіант. Це виявилося дуже цікаво –  бо побачити можна як доступне житло, так і розкішні вілли за мільйони доларів.

Навіть якщо просто зараз нічого не шукаєш, це така розвага, яка дозволяє наблизитися до життя заможних та знаменитих або помріяти про своє ідеальне житло

Правила все ж є

Звісно, тут теж є свої правила, своя бюрократія, свої виклики. Але вони не блокують, а організовують. На відміну від Європи, кожна діяльність тут суворо регламентована. Ліцензії потрібні буквально на все, включно й агенції нерухомості. Але це забезпечує вам прозорість та захищає від шахраїв.

Є певні заборони. Наприклад, не можна пити пиво, сидячи на лавці в парку. Публічне розпивання алкоголю тут вважається кримінальним злочином. Але у барах, ресторанах, вдома чи в номері готелю — будь ласка. Ось твій келих вина — без проблем. Не можна лаятися на вулицях — але це радше плюс, ніж мінус. Стаєш спокійнішим і ніби вихованішим.

Культура та дозвілля

Абу-Дабі легко дозволяє поєднувати бізнес і сімейне життя. Тут є пляжі, лікарні, парки, кав’ярні — і все це за 10 хвилин на авто. Якщо маєш страховку — потрапити до лікаря набагато простіше, ніж у Європі. Чекати місяцями точно не доведеться.

Їжа — з усіх куточків світу. Є все: від бургерів до високої кухні. Обслуговування буде на найвищому рівні, про який у Європі, чесно кажучи, усі вже трохи забули.

А як же культура, запитаєте ви? Я відповім: на одному острові Saadiyat стільки музеїв, що скоро він змагатиметься з Ватиканом. Тут є Лувр, незабаром відкриється Гугенгайм і ще чимало культурних центрів.

І якщо ви думаєте, що Абу-Дабі — це пустеля, то ні. Це дуже зелене, надзвичайно чисте та доглянуте місто. Такий рівень охайності Європі й не снився. Не кажучи вже про рівень безпеки, який тут 10 з 10

План Б — чи, може, вже А?

Тож якщо ви справді готові все змінити і стрибнути у невідомість — Абу-Дабі вам сподобається. Можливо, це вже не план «Б», а план «А»? Бо якщо ви амбітні, живете на високих обертах і маєте плани підкорити світ — Європа може здатися вам затісною. А ось Абу-Дабі подарує відчуття розправлених крил.

А коли ви втомитеся й зажадаєте перепочити, завжди зможете повернутися до тієї самої кави, тих вуличок, того спокійного неба. Бо ми ж пам’ятаємо — Європа, як любляча бабуся. Вона почекає.