Україна терміново потребує розробки нової міграційної політики. Влада має створити належні умови для повернення мігрантів, щоб вони не почувалися відірваними від країни. Таким став основний підсумок пресконференції на тему: «Повернення додому: перспективи міграційної політики в Україні», яку організувала Мережа захисту національних інтересів «АНТС».

Голова правління ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС” Ганна Гопко заявила, що за різними оцінками, після повномасштабного вторгнення від 6 до 8 млн українців виїхали для тимчасового прихистку або були незаконно депортовані. Більшість з них — жінки працездатного віку і діти. Вона зазначила, що жоден план відновлення не може бути реалізований без достатньої кількості та відповідної якості людського капіталу, який Україна продовжує стрімко втрачати.

Частка мігрантів, які планують повернутися в Україну, поступово скорочується: якщо півтора року тому такий намір висловлювало близько 50% українських біженців, то нині цей показник становить 26%, навів дані опитування виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Серед факторів, які стимулюватимуть українців повертатися, він назвав:

  • остаточне закінчення війни або припинення бойових дій та повітряних ударів;
  • вищий рівень життя в Україні;
  • можливість знайти добре оплачувану роботу.

Однак, на думку дослідників, навіть кінець війни не сприятиме поверненню тих, хто зможе адаптуватися в демократичних країнах.

Одним із варіантів могло б стати запровадження режиму “вільного руху” між країнами перебування наших біженців і Україною.

“Запровадження моделі максимального спрощення руху між Україною та країною перебування, на нашу думку, є одним з найреалістичніших рішень. Але щоб створити можливості для кругової міграції, щоб українці не боялися їздити додому і назад в Європу, потрібні правові рішення”, — переконаний експерт.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова вважає, що держава має створити належні умови для повернення українських біженців.

“По-перше, ми маємо робити все, щоб вони не відчували себе відірваними від країни, по-друге —- спрощувати можливості повернення. Ми маємо говорити з людьми тут, що вони зможуть реалізуватися і пропонувати можливості реалізації, не тільки роботу і робоче місце. Я думаю, що ми маємо працювати над тим, щоб вони не боялися повертатися”, — заявила вона.

Лібанова підкреслила важливість психологічного аспекту, адже українські біженці мають не боятися, що після повернення їх “питатимуть, чому вони виїхали, чому не залишилися”.

“На мою думку, це більше психологічна, ніж економічна робота. Ми маємо запобігти поділу суспільства, який сьогодні є (є люди, які в ЗСУ, є люди, які нікуди не виїжджали, тобто вони залишалися там де їх застала війна, є люди виїхали в межах України, в більш безпечні території, і нарешті є люди, які виїхали закордон). Ми маємо працювати психологічно з одного боку з людьми за кордоном, а з другого боку з тими, хто перебуває сьогодні в Україні”, — сказала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень.

Маріанна Онуфрик – експертка проєкту EUROSCOPE зазначила, що в українській і європейській міграційній політиці відбуваються зміни. ЄС бачить міграційну політику набагато ширше.

“Саме ті люди, які представляють певні кваліфікації, будуть дуже цінуватися, і навряд чи європейські країни будуть зацікавленні в їх поверненні. Так, вони будуть зацікавлені у поверненні тих, хто отримують соціальні виплати — це люди похилого віку чи сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю. Але те, що стосується людей працездатного віку чи молоді, на жаль, нам тут треба боротися і активніше включатися. І цим має займатися безперечно не Державна Міграційна служба, а набагато  вище, тобто, весь Кабінет Міністрів”, — заявила вона.

Експертка зазначила, що згідно цієї нової стратегії, до 31 березня має бути розроблений план заходів на її виконання. На жаль, ніде немає жодної інформації, про те, хто розробляє, хто долучений до цієї розробки, чи можуть долучитися експерти.

Директор інституту розвитку територій Юрій Ганущак окреслив суспільні процеси та реформи, які потрібні для повернення українців.

“По-перше, нам треба навчитися жити як Ізраїль в умовах протистояння. Друга позиція — зайнятість. Позиція номер три — житло. Наступна проблема — це школи. Заборонити робити дистанційне навчання, тому що це не навчання. Наступна позиція — це врахування життєвого циклу. Держава виявилася абсолютно бездарною в тій програмі, яка називається стимуляція дітонародженості. Наступна позиція — місцевий економічний розвиток. І остання позиція —- це створення зворотнього державного зв’язку — це місцеві державні адміністрації”, —  відзначив Юрій Ганущак.

Аналітик даних Громадської мережі ОПОРА Андрій Савчук вважає, щонаразі в Україні є два серйозні фактори: внутрішня міграція, коли одні регіони більше приймають людей, але з тих же самих регіонів люди можуть виїжджати закордон.

“У нас є люди які знаходяться на території рф. В нас є території, які були під окупацією вже фактично 10 років, є території, які під окупацією 2 роки. І про цих людей також не варто забувати, тому насправді в нас проблем більш ніж простих рішень”, — зазначив Савчук.

Саме тому для повернення наших біженців має бути інформаційна політика, яка розуміє, які канали використовують українці, розуміє їхні потреби і може доносити правильно, вчасно коректну інформацію до них, підкреслила експертка з кризових комунікацій Ярина Ключковська.

За її словами, комунікувати ми повинні на трьох рівнях:

  • Державний рівень. В моєму уявленні держава повинна формувати державну політику таким чином, щоб людям було легко приїздити, легко повертатися, взаємодіяти. Але головне завдання в суто комунікаціях — не нашкодити, не відчужувати, не викликати в них відчуття провини, що ми часто бачимо.
  • Другий рівень — це соціальна мережа тої людини, яка поїхала. Нам треба з усіх сил триматися за цих людей, щоб вони не втрачали зв’язки.
  • Третій рівень — формування і розвиток українських громад у країнах проживання: треба, щоб була українська школа, українська церква, український клуб для старших людей, треба, щоб українцям було легше триматися разом і спілкуватися між собою.

Захід організовано ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС” в рамках програми МАТРА за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Публікації на цьому сайті здійснені в рамках Програми MATRA за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства.