Як подарувати свято дітям, які ростуть без батьків: 4 доступні усім способи

То чого ж українські діти насправді чекають на зимові свята? Особливо ті майже 1,5% дітей (один із найбільших показників у світі!), які зустрічають свята (і не лише зимові) в інтернатах та сиротинцях в умовах обмеженої свободи, позбавлені родинного тепла й справжнього свята?

Відповіді дали колишні вихованці інтернатних закладів – учасники круглого столу, ініційованого Міжнародною благодійною організацією «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка Україна» та Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей для представників влади, бізнесу, благодійних та громадських організацій.

«Якщо ви хочете створити дитині свято, подаруйте їй тепло – замініть батьків хоч у чомусь. Знайдіть фонд або соціальні служби, які опікуються дітьми з інтернатів, і запитайте: чим я можу бути корисним. І вам підкажуть. Не треба бездумно скуповувати апельсини й іграшки й везти у дитбудинки, думаючи, що це змінить життя, – щиро й відверто закликала під час дискусії Ліна Дешвар, у минулому – вихованка інтернату, а нині – кураторка та викладачка освітньої програми для підлітків і молоді з інвалідністю «Школа для кожного» ГО «Бачити серцем». Вона застерегла від кампаній на кшталт «тисяча мрій дітей з інтернатів»: «Це великий тригер для вихованців таких закладів. Бо вони знають, як складаються такі мрії. Це «стіл замовлень» працівників інтернату. Я памʼятаю, як мріяла про ляльку, а мене змушували писати у «листі мрій» для спонсорів про нові вікна або штори». Діти, наголосила вона, мріють, щоб такі показові свята якнайшвидше закінчилися, бо почуваються як дресовані мавпочки на звітних концертах перед благодійниками. «Так, іграшки, цукерки, матеріальна допомога від них потрібні, але найбажаніше для дітей, позбавлених домашнього виховання, – це увага, турбота, обійми», – каже Ліна Дешвар.

Ще один учасник круглого столу та вихованець інтернатного закладу, очільник Офісу дітей та молоді “ДІйМО” при Міністерстві соціальної політики України Кирило Невдоха додав: «Найкращий спосіб підтримати дитину – стати її наставником, подарувати їй враження, емоції – якісь цікаві навчальні курси або ж навіть похід у кіно. «Я 16 років виховувався в інтернаті. І щороку на свята до нас приїздили гості з подарунками – сфотографуватися, показати свою любов. Через кілька годин вони їхали – і «любов» одразу закінчувалася. Але були волонтери, які приходили до нас постійно – просто побути з нами, позайматися з нами, навчити нас чомусь. І саме їх ми чекали й запам’ятали найбільше».

Огорнути турботою, подарувати безпеку, захист, підтримку і можливість зростати в родині – це головні завдання реформа деінституалізації (ДІ) – реформи системи догляду за дітьми, позбавленими батьківського піклування. Вона передбачає розвиток сімейних форм виховання і створення можливостей для дитини зростати у родині. Проведення такої реформи – один з пріоритетів держави, одна з вимог Європейської Комісії, умова євроінтеграції та один з основних напрямів діяльності «СОС Дитячі Містечка Україна» та його спеціального проєкту «Право на сім’ю».

Під час круглого столу (який, до речі, вдбувся у знаковий для дітей день – День Святого Миколая) проєкт презентував короткі листівки-підказки «Як бути Миколайчиком для дітей з інституцій». Це зовсім не складно і може робити кожен – і зимові свята, що розпочалися, хороший привід почати.

• Станьте наставником для дитини.
• Даруйте дитині ресурс для розвитку її талантів (освітні курси, тренінги, навчальні поїздки тощо).
• Інвестуйте в розвиток сервісів в громаді, та в підтримку родин, які знаходяться в складних життєвих обставинах, аби діти не потрапляли в інтернатні заклади виховання.
• Підтримайте благодійні організації, що допомагають випускникам інституційних закладів.

«Чимало підопічних нашої організації – «СОС Дитячі Містечка» уже мають своїх дітей. І вони вже самі втілюють мрії своїх дітей – про родинне тепло і турботу не за календарем. І це одне з досягнень нашої системи підтримки прийомних родин, будинків сімейного типу: діти, які самі осиротіли, не передають своє сирітство у спадок, у наступні покоління. Адже це, на жаль, серйозна проблема для тих, хто зростав в інтернаті. Діти, які виходять з інтернатних закладів, дорослішають, стають батьками і, не знаючи сімейної моделі виховання, потім своїх дітей віддають у ті ж заклади, де зростали самі», – сказав під час круглого столу національний директор «СОС Дитячі Містечка Україна» Сергій Лукашов.

“Ми це робимо і звертаємося до всіх: ми можемо подолати ворога, але не зможемо відстояти себе без внутрішньої підтримки, без підтримки громад і соціальних служб», – сказав під час круглого столу національний директор «СОС Дитячі Містечка Україна» Сергій Лукашов.

Очільниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова додала: «Інтернатна система – це не наш вибір. Це наративи радянського союзу». Їх давно час змінювати і будувати нову систему: підтримувати фахівців соціальних служб, розвивати взаємодію з вразливими сім’ями, звертати на них увагу, вчасно реагувати на їхні потреби і допомагати дітям індивідуально, точково.

Заступниця міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ірина Постоловська своєю чергою повідомила про те, що міністерство вже працює над відповідною стратегією розвитку соціальних послуг, які б захищали дітей від потрапляння в інтернати й підтримували вразливі родини: «Наша мета – досягти того, щоб кожна дитина виховувалася в сім’ї та на свята отримала найважливіший подарунок – родинне тепло».

Підтримку та одностайність намірів висловили під час круглого столу й інші учасники: національна менеджерка проєкту “Право на сім’ю” Антоніна Загроцька, член Офісу дітей та молоді “ДІйМО” при Міністерстві соціальної політики України Тарас Одненко, менеджерка проєктів ДонорUA Марія Вереітіна, співзасновниця фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська, директор з комунікацій благодійної організації «100% життя» Максим Ровінський, координатор громадської організації інформаційно-аналітичного центру Міжнародного товариства прав людини Святослав Корса.

Модераторкою заходу виступила Наталя Соколенко, журналістка Українського радіо, учасниця журналістського руху «Стоп цензурі!». А приємним сюрпризом для учасників стала поява справжнього Миколая, хоч і маленького. Ним став Петрик, який кілька років назад став частиною родини Сноз. Їхня історія увійшла до фільму, створеного фондом «СОС Дитячі містечка Україна» про важливість сімейних форм виховання, і є найкрасномовнішим прикладом того, що насправді потребують діти, позбавлені батьків – ласку, любов, які щодня, не у свято, дарують мама й тато.

ДЛЯ ДОВІДКИ
МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна – благодійна недержавна організація, є членом міжнародної федерації SOS Children’s Villages International (SOS Kinderdorf), що започаткована 74 роки тому і працює у понад 130 країнах світу. В Україні фонд працює 20 років задля попередження сирітства, розвитку сімейних форм виховання для дітей, позбавлених батьківського піклування, та підтримки молоді, яка виходить з-під опіки. За цей час завдяки нашій роботі понад 270 дітей отримали нові родини (прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу), понад 7000 дітей залишились у рідних сім’ях та отримують належне батьківське піклування.

Розвиток та підтримка сімейних форм виховання, адвокація реформи деінституалізації – одне із завдань ініційованого «СОС Дитячі містечка Україна» проєкту «Право на сім’ю». Він передбачає реалізацію комплексу заходів, зокрема:

● посилення спроможності спеціалістів держустанов надавати соціальні та превентивні послуги родинам, а також посилення компетенцій у супроводі альтернативних сімейних форм;
● створення робочих груп у громадах з планування соціальних послуг і оцінки потреб;
● пілотування соціальних послуг у громадах (ремонт приміщень, закупівля меблів та обладнання) для розбудови мультифункціональних центрів соціальної підтримки.

Проєкт «Право на сім’ю» реалізується МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).