Хейзел Бішоп: хімікиня, яка створила першу стійку помаду за $1, а заробила мільйони
Вона хотіла стати лікарем та рятувати життя, а натомість заснувала власний косметичний бізнес і конкурувала з самим Revlon
Вона хотіла стати лікарем та рятувати життя, а натомість заснувала власний косметичний бізнес і конкурувала з самим Revlon
Хейзел Гледіс Бішоп народилася 17 серпня 1906 року в США у родині успішного підприємця. Закінчила Барнард-коледж Колумбійського університету зі ступенем бакалавра з хімії і планувала піти в аспірантуру з медицини. Втім через крах фондового ринку батько не зміг оплачувати її навчання, і Хейзел влаштувалася науковим асистентом до авторитетного місцевого доктора дерматології.
Молоденька студентка допомагала йому в роботі над вивченням алергенів.
Але почалася Друга світова війна. Хейзел вважала дуже важливим допомагати фронту і пішла працювати в Standard Oil Development Company. Її робота полягала в створення нового виду авіаційного палива для бомбардувальників. Навряд чи тоді вона уявляла, що дослідженням нафти займатиметься десять наступних років. А в 1956-му ще й отримає відзнаку Американського хімічного товариства за значний внесок у цю галузь.
Досліджуючи властивості нафти, Хейзел перевіряла їх дію на різних речах, зокрема, й у косметичних засобах. У 1930 роках вона розробила коректор від прищів та серветки з ментолом. Однак тоді вони чомусь не отримали попит на ринку. Але Хейзел не засмучувалася і зосередилася на помаді, яка під час Другої світової війни набула неабиякої популярності і стала символом жіночого спротиву нациській навалі. До речі, ми писали про цей “помадний рух” тут.
Хейзел теж полюбила червону помаду, але її не влаштовувала її нестійкість. Вона вирішила це виправити: удень працювала з паливом та авіаційними двигунами, а вечори проводила на власній кухні, експериментуючи з помадними формулами.
Секрет стійкості помади виявився простим – бромна кислота. Під час експериментів Хейзел виявила, що бромкислоти допомагали пігменту проникнути глибше та забарвити губи. У поєднанні з ланоліном помада ще й не пересушувала шкіру.
Розробивши дієву формулу, Хейзел наважилася на виробництво стійкої помади. До цього заохочувала й її мати, примовляючи: «Жінка повинна мати власну справу, навіть якщо це лише кіоск з арахісом».
Власне, мама у 1948 році познайомила Хейзел з адвокатом Альфредом Бергом, який дав їй кредит для відкриття бізнесу. Того ж року вона заснувала компанію Hazel Bishop Inc.
Перший засіб, який вона виготовила, – помада No-Smear Lipstick, дослівно «помада, що не розмазується».
У перший день продажу розкупили 600 стійких помад. В одній з найперших реклам зазначалося: «Більше не потрібно соромитися, вимазуючи друзів, дітей, родичів, чоловіка, коханого». По телебаченню транслювали ролик: на руку наносяться дві помади – одна стійка Hazel Bishop, інша «провідного бренду», яка швидко стирається, на відміну від стійкої.
Спершу Хейзел розробила шість відтінків, обираючи для них лаконічні та зрозумілі назви замість метафоричних. Вона вважала, що «купуючи помаду, жінки хочуть отримати інформацію про колір, а не вірш у прозі».
Уже за перший рік виробництва – у 1950 році компанія Хейзел продала помад на 50 000 доларів. Парадоксально, але при такому успіху косметичної новинки виробництво все одно було збитковим. І тоді Хейзел порадили звернутися до зірки реклами – рекламного агента Реймонда Спектора з проханням допомогти у просуванні помади.
Чоловік погодився, але не за зарплатню чи відсоток з прибутків, а в обмін на акції компанії. Хейзел погодилася. І вже через 4 роки побачила результат: продажі помади зросли з 50 000 до 10 мільйонів доларів.
Водночас популярність стійкої помади Hazel Bishop поклала початок так званій «війні губних помад». Конкуренти створювали власні версії помади, намагаючись витіснити Хейзел. Наприклад, тодішній гігант Revlon і його засновник Чарльз Ревсон на противагу No-Smear Lipstick представив свою розробку – незмивну кремову помаду, а потім ланолінову.
Як виявилося, угода Бішоп з Реймондом Спектром не забезпечувала їй ніякого захисту. Невдовзі чоловік отримав контроль над компанією, накопичивши 92% акцій. У Хейзел залишилося лише 8%.
У 1952 році вона подала на нього до суду за погане управління Hazel Bishop Inc. Два роки тривала судова тяганина, але у 1954 році суд не лише захистив Спектра, а й дав йому право приймати кадрові рішення і… звільнити Бішоп із заснованої нею ж компанії.
До того ж суд заборонив їй продавати косметику під своїм ім’ям, використовувати його у нових підприємствах і не претендувати на назву Hazel Bishop Inc.
Хейзел Бішоп швидко придумала новий план. Вона все ж заснувала нову компанію під назвою H.B. Laboratories Inc. та H.G.B. Products Corporation. Розробила рідкі рум’яна, стійкий лак для нігтів, засіб для чищення шкіряних рукавичок, спрей для догляду за ногами, парфумерний стік, який можна носити з собою замість флакону, та багато інших косметичних засобів.
Певний час вони навіть мали попит, але знову ж таки увімкнулися закони ринку – конкуренти випустили аналогічні товари, і Хейзел стало важко відвойовувати свою нішу.
Вона змушена була закрити косметичне виробництво. Але позаяк дуже добре тямила у косметичному бізнесі, то стала вельми затребуваним експертом. У 1978 році колишня бізнес-леді стала професоркою Технологічного інституту моди в Нью-Йорку.
Бішоп перестала викладати в 1986 році, але продовжувала працювати в Інституті моди як консультант. А ще вона брала активну участь у багатьох професійних організаціях, допомагала іншим жінкам будувати кар’єру в індустрії краси, а її статті публікували у відомих наукових журналах.
Вона завжди користувалася лише засобами, які зробила сама, ніколи не купувала косметику в інших брендів і мала доглянутий вигляд до самої смерті – до своїх 92 років.
В одному з останніх інтерв’ю вона казала: «Якщо ви готові докласти зусиль і не боїтеся невдачі, ви ніколи не зазнаєте невдачі, доки робите наступний крок»…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: