Жінки родини Косач

У наш час нікого не дивує, коли жінка обирає незалежність, а не шлюб, ставить на перше місце свої почуття, а не очікування оточення, обирає кохання, а не подружні обов’язки. Для українок на зламі XIX-XX століть такі вчинки були справжнім подвигом і наважувалися на такі «революції» одиниці. Ми нарахували п’ять таких сміливиць. Вони не побоялися піти проти суспільних правил чи волі батьків, йшли за покликом серця і руйнували попереднє сімейне життя, вірили лише у цивільний шлюб або ставали «femme fatale»…


МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА

ПЕРША УКРАЇНКА, ЯКА ПОДАЛА
НА РОЗЛУЧЕННЯ Й ПРИЙНЯЛА ЕПІТИМІЮ

Розлучення. Кохання. Зрада. Такими трьома словами можна описати особисту драму української Мельпомени Марії Заньковецької (Адасовської). Здавалося б, вона досягла олімпу на театральній сцені, та в особистому житті щасливою не була.

За наполяганням батьків Марія Заньковецька в молодому віці вийшла заміж за капітана артилерії Олексія Хлистова. Та в його уявленні жінка передусім берегиня домашнього вогнища. А це не про Марію. Її творча душа прагнула сцени. Мандри з чоловіком-офіцером привели її до молдавського міста Бендери, де й зустріла кохання всього життя – Миколу Тобілевича (Садовського).

Саме він допоміг талановитій Марії відчути смак театрального життя. І через коханого Миколу вона зважується на неприйнятний на той час крок – бере вину на себе й подає на розлучення. Звісно, батько був проти, навіть відрікся від неї, а церква наклала церковну покуту – епітимію. Зрозуміла Марію лише мати.

Кажуть, щоб бажаючи спокутувати свій гріх, Марія Заньковецька подарувала рідній заньківській церкві цінне Євангеліє

Микола Садовський кохав Марію. Але по-своєму. Вона не знала, що він був справжнім жіночим серцеїдом і часто шукав молоденьких муз для натхнення. Марія розуміла, що не в змозі без нього жити й кожного разу прощала. А Микола навіть одружився. Та не на Марії. Мав двох синів, один із яких Юрко, називав Марію Заньковецьку матір’ю. Микола часто повертався до найголовнішої своєї музи, просив вибачення, та одного разу Марія все-таки не впустила його на поріг будинку.

Їхній роман тривав майже 30 років. У день, коли Микола Садовський пішов із життя, Марія Заньковецька попросила покласти на його труну у знак прощення ладанку. Провідна зірка українського театру лише на рік пережила кохання свого життя. Свій вічний спочинок на Байковому кладовищі знайшла саме біля нього.

Читайте також: Марія Садовська-Барілотті: сестра Карпенка-Карого і конкурентка Заньковецької


ОЛЕНА ПЧІЛКА

ПЕРША УКРАЇНКА, ЧИЙ ЧОЛОВІК
БРАВ ДЕКРЕТНУ ВІДПУСТКУ

Життя Ольги Драгоманової-Косач, всіма знаної як Олена Пчілка, теж не складалося за правилами. Ця видатна жінка в усьому прагнула бути першою. Вона академікиня, видавчиня, письменниця, справжня модниця і борчиня за права жінок.

За нинішніми мірками рано вийшла заміж. Їй було лише 19, а чоловікові Петру Косачу – 26. Та цей шлюб є особливим. Після народження доньки Лариси (Лесі Українки), в Олени Пчілки було погане самопочуття, і лікар порекомендував поїхати на відпочинок.

Тому Петру Косачу не залишалося нічого як оформити декретну відпустку й самотужки справлятися з немовлям. А працював він головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.

Читайте також: Жінки родини Косач: як склалися долі сестер і матері Лесі Українки


ЛЕСЯ УКРАЇНКА

ПЕРША УКРАЇНКА, ЯКА ВІДМОВЛЯЛАСЯ
ЙТИ ПІД ВІНЕЦЬ І ЖИЛА
У ЦИВІЛЬНОМУ ШЛЮБІ

Діти Олени Пчілки також не були винятком – виступили проти сталої суспільної думки. Йдеться про доньок Ольгу та Ларису, усім відому Лесю Українку.

З майбутнім чоловіком Климентом Квіткою поетеса познайомилася в 1898 році на літературних читаннях у Києві. Відтоді в них зав’язалися відносини. Її навіть не злякала різниця у віці. Йому, студенту, було лише 18, а їй, уже відомій поетці, 27.

У 1903 році Леся приїздить до Квітки в Тбілісі, де починають жити цивільним шлюбом, що на ті часи було нечувано. Церковне вінчання вони взяли аж через 5 років у Вознесенському храмі в київському передмісті Деміївці.

Леся погодилася на шлюб винятково через службове становище Квітки, яке вимагало офіційного одруження

Оскільки Олена Пчілка була проти обранця доньки, весілля відбулося без гостей, гучної забави і зайвих церемоній. Леся Українка пішла на такий крок попри скептичне ставлення до обряду церковного вінчання й активно підтримувала молодшу сестру Ольгу. Та, живучи в цивільному шлюбі й маючи дитину, відмовлялася йти під вінець.

Про власне весілля поетеса сповістила батьків листом. «Справа скінчена – ми звінчались сьогодні в 1-й годині дня. Знайшли такого попа, що сам порадив коротший спосіб, без оглашеній. Ми не запрошували нікого, крім конечних свідків… Більше не пишу, бо втомлена і мушу чимось зайнятись, аби вернути вагу душевну», – писала Леся Українка матері.

Читайте також: Пам’яті Лесі Українки: 6 маловідомих фактів про її смерть та поховання


ОЛЕНА ТЕЛІГА

ПЕРША ЖІНКА, ЯКА НЕ ЗАСУДЖУВАЛА
«СВОБІДНУ» ЛЮБОВ У ШЛЮБІ

Подружнє життя Олени Шовгенової і Михайла Теліги також важко вважати класичним. «Любов свобідна», Михайлику, і я ніколи не візьму ніяких обіцянок і нічого такого… Робіть, любий, як знаходите краще, ходіть всюди, знайомтесь, танцюйте, фліртуйте. І мені ви ніколи не зробите неприємності. Тільки така любов гарна, як у нас, коли вона не обов’язок, а світле, радісне, вільне щастя! Тільки будьте завжди щирим, а я знаю, що я для Вас єдина», – писала Олена Теліга.

Її називали «націєцентричною феміністкою». Жінка, на думку поетеси, – це не квола істота, не рабиня, а помічниця і надійний тил чоловіка-воїна, це новий тип особистості – вольової та цілісної. Олена Теліга була саме такою і цим приваблювала сильну половину людства.

Є свідчення, що в неї був закоханий Олег Ольжич, зачарований Улас Самчук і приписували роман з ідеологом українського націоналізму Дмитром Донцовим

Та найближча подруга Олени поетка Наталія Лівицька-Холодна спростовує цей роман: «Знаючи добре Телігу, я думаю, що все те було тільки платонічне. Вона дуже любила фліртувати, була дуже весела, чарівна в товаристві, – і тому ходили всякі чутки про неї». Адже попри всі плітки Олена Теліга надто любила свого чоловіка бандуриста.

Свідченням цього є її лист: «Пам’ятай: яка я не є, але тебе одного дуже люблю і життя без тебе не уявляю». Скільки б вона, можливо, не мала фліртів, лише один вірний Михайло свідомо пішов за нею на смерть. Так пізніше і напишуть: «Вона померла за ідею, її чоловік – за неї».

Читайте також: Піти наліво, тримати свічку, скочити в гречку – історія 15 сороміцьких висловів


МАРКО ВОВЧОК

ПЕРША УКРАЇНКА, ЯКА НЕ ПРИХОВУВАЛА
СВОЇ РОМАНИ

Українська Жорж Санд – так називають в українській літературі Марію Вілінську. Більш відому як Марко Вовчок, якою чоловіки захоплювалися і боготворили, а жінки заздрили й осуджували.

Через дитячі травми юна Марія швидко захотіла покинути родинне гніздо, тому приймає руку й серце фольклориста Опанаса Марковича. Хоча пізніше вона зізналася Олександру Герцену, що вийшла заміж «не кохаючи, а лише прагнучи незалежності».

У Петербурзі Марко Вовчок мала світський тріумф. В неї до нестями був закоханий Пантелеймон Куліш, нею захоплювався Тарас Шевченко. 1859 року вона розриває стосунки з Опанасом Марковичем і з Іваном Тургенєвим та маленьким сином Богданом від’їздить до Німеччини. Чоловік помер через вісім років, так і не побачивши більше дружини й сина.

Численні амурні історії Марії Маркович стають темою світських пліток по всій Європі

Серед її добрих знайомих були Олександр Герцен, Лев Толстой, Дмитро Менделєєв, композитор Олександр Бородін, французькі письменники Жуль Верн, Густав Флобер, Проспер Меріме. Її вважають фатальною жінкою – від сухот помирає її коханий Олександр Пассєка, а в Балтійському морі тоне Дмитро Писарєв.

Останньою тихою гаванню Марії Вілінської був на 17 років молодший морський офіцер Михайло Лобач-Жученко. Їхній роман закінчився офіційним шлюбом. З ним вона прожила 30 років.