Як проєкт «ЖиВи» об’єднує жінок трьох громад Кіровоградщини

Вісім років тому в Новоукраїнці розпочалася історія жіночого МАМ-центру. Сьогодні його досвід допомагає розвивати жіночі спільноти у Добровеличківці та Компаніївці. За кілька місяців тут з’явилися власні ініціативні групи, відбулися десятки зустрічей, а жінки почали планувати майбутнє своїх осередків на кілька років уперед. Для нашої громадської організації «В єднанні – сила!» проєкт «ЖиВи: мережа поза межами міста» став можливістю перевірити, чи може досвід однієї громади допомогти іншим створити власні жіночі спільноти.

Чому ми вирішили вийти за межі Новоукраїнки

У невеликих громадах жінкам часто доводиться обирати між власними потребами та щоденними обов’язками. Робота, родина, діти, турбота про близьких, а останніми роками ще й постійна напруга через війну залишають обмаль часу для себе. Навіть коли з’являється бажання навчитися чогось нового, отримати консультацію фахівчині чи долучитися до цікавої ініціативи, відповідних можливостей поблизу може не бути.

Ми добре знаємо, наскільки важливо змінювати цю ситуацію. Адже вже вісім років працюємо з жінками Новоукраїнської громади.

У 2018 році за підтримки Новоукраїнської міської ради було реалізовано ініціативу зі створення МАМ-центру. Він став місцем, де жінки могли зустрічатися, навчатися, спілкуватися з фахівцями та фахівчинями, знаходити підтримку та реалізовувати власні ідеї. За ці роки змінювалися теми зустрічей, формати роботи, з’являлися нові запити й нові учасниці. Незмінною залишалася потреба жінок мати середовище, у якому їх чують і де вони можуть приділити увагу собі.

У 2025 році МАМ-центр отримав нову назву – «ЖиВи». А Новоукраїнська міська рада, яка підтримала створення центру, залишається нашим партнером і сьогодні. Поступово ми почали замислюватися, як зробити напрацьований досвід доступним жінкам сусідніх громад. Адже не кожна може приїхати до Новоукраїнки на тренінг чи майстерку, а потреба у знаннях, спілкуванні та підтримці є і в невеликих селищах та селах.

Так виникла ідея проєкту «ЖиВи: мережа поза межами міста», який у 2026 році ми розпочали за сприяння ГО «Дівчата» та підтримки Robert Bosch Stiftung GmbH. Для його реалізації обрали Добровеличківську та Компаніївську громади.

Ми хотіли, щоб жінки отримали можливість регулярно зустрічатися, навчатися, дбати про себе й поступово створювати власні ініціативи. Водночас розуміли: для цього потрібні люди на місцях, готові долучитися до спільної справи.

Дві громади, різні жінки та спільне бажання змін

24 травня 2026 року ми відкрили осередок «ЖиВи» у Добровеличківці, а 30 травня – у Компаніївці. За цими датами стояла підготовча робота, знайомства, розмови з місцевими жінками та пошук тих, хто готовий допомагати розвивати ініціативу.

Ми не знали наперед, скільки жінок захочуть долучитися, які теми будуть для них найцікавішими та чи знайдуться охочі взяти на себе організаційні завдання. Тому почали зі спілкування, знайомства з потребами та поступового залучення учасниць.

У Добровеличківці сформувалася ініціативна група «Добро в дії», у Компаніївці – «Жіноча хвиля». У кожній команді об’єдналися жінки з різним досвідом, професіями, характерами та поглядами.

Перші місяці були насиченими. Ми знайомилися, вчилися працювати разом, шукали зручні формати зустрічей, обговорювали побажання учасниць. Програму побудували навколо трьох напрямів, які вже діяли в Новоукраїнці: «ЖиВи Динамічно», «ЖиВи Креативно» та «ЖиВи Затишно».

Учасниці вчилися розпізнавати інформаційні маніпуляції, захищати свої дані, користуватися цифровими сервісами, планувати час. Говорили про жіноче здоров’я, психологічне відновлення, догляд за собою, фінансову впевненість. На творчих зустрічах опановували макраме, створювали прикраси, знайомилися з традиційними ремеслами та відкривали для себе нові захоплення.

У червні та липні ми провели по п’ять освітніх і практичних заходів у кожній громаді. Згодом програми доповнювали новими темами відповідно до побажань жінок.

Та найбільше нас цікавило те, що відбувається між зустрічами. Чи продовжують учасниці спілкуватися? Чи діляться отриманими знаннями? Чи виникають у них власні ідеї?

Поступово ми почали помічати зміни. Жінки приходили з подругами, пропонували теми наступних зустрічей, цікавилися організаційними питаннями, допомагали з підготовкою. З’являлося відчуття причетності до спільної справи.

Для нас це був важливий сигнал: осередки починають жити власним життям.

Найскладніше – навчитися довіряти собі

Створити програму заходів, знайти фахівців та фахівчинь, підготувати зустрічі – завдання, з якими наша команда вже мала досвід роботи. Значно складніше було допомогти місцевим жінкам відчути впевненість у тому, що вони самі можуть організовувати діяльність осередків.

Не всі одразу були готові висловлювати власну думку, брати відповідальність чи пропонувати рішення. Хтось сумнівався у своїх організаторських здібностях, хтось не мав відповідного досвіду, а комусь бракувало часу через роботу та сімейні обов’язки.

Ми не поспішали передавати всі завдання одночасно. Проводили регулярні онлайн-зустрічі з ініціативними групами, разом обговорювали труднощі, планували діяльність, розподіляли обов’язки. Ділилися власними напрацюваннями та допомагали знаходити рішення.

І поступово змінювалася сама атмосфера командної роботи. Замість запитань про те, що потрібно зробити, дедалі частіше звучали пропозиції, як краще організувати зустріч, кого запросити, яку тему обрати.

Що буде, коли проєкт завершиться?

Це питання супроводжувало нас від самого початку.

Ми знаємо, як складно громадським ініціативам продовжувати роботу після завершення грантового фінансування. Навіть за наявності зацікавлених учасниць можуть виникати труднощі з пошуком коштів, організацією заходів, залученням фахівців та фахівчинь і розподілом відповідальності.

Саме тому важливою частиною нашої роботи стала підготовка місцевих команд до самостійної діяльності.

У Добровеличківці та Компаніївці ми провели дводенні стратегічні сесії. Разом із жінками аналізували можливості своїх громад, обговорювали сильні сторони команд, наявні ресурси, ризики та перспективи розвитку.

Під час цих зустрічей учасниці мали визначити, якими вони хочуть бачити свої осередки через кілька років, що для цього потрібно зробити та хто готовий долучитися до реалізації задумів.

Результатом стали Стратегії розвитку осередків «ЖиВи» на 2026–2028 роки.

У них визначені пріоритети, серед яких –- регулярні зустрічі для жінок, навчання місцевих активісток, розвиток партнерств, залучення ресурсів і розширення діяльності на сільські населені пункти.

Ми приділили особливу увагу співпраці з місцевою владою, закладами та підприємцями. Адже власний досвід Новоукраїнки переконав нас, наскільки важливо мати партнерів, зацікавлених у довготривалій роботі жіночих ініціатив.

Для нас було важливо, щоб Стратегії створювали самі учасниці. Вони краще знають свої громади, розуміють можливості й обмеження та можуть визначити, які напрями діяльності справді будуть затребуваними.

Тепер у кожної команди є план, над реалізацією якого вона зможе працювати протягом наступних років.

Що ми зрозуміли за ці місяці

Робота у Добровеличківці та Компаніївці дала нам можливість подивитися на власний досвід під іншим кутом.

Те, що роками формувалося в Новоукраїнці, в нових громадах довелося вибудовувати від початку: знайомитися з жінками, завойовувати довіру, шукати партнерів, підбирати формати роботи, враховувати місцеві особливості.

Ми ще раз переконалися, що готової універсальної моделі для всіх громад не існує. Навіть сусідні населені пункти можуть мати різні потреби, можливості та рівень громадської активності.

Тому важливо залишати місцевим командам право самостійно визначати напрями розвитку, а також надавати їм необхідні знання та підтримку.

Сьогодні ми бачимо результати цієї роботи: у двох громадах діють жіночі осередки, сформувалися ініціативні групи, налагоджена регулярна діяльність, а учасниці мають власні стратегії розвитку.

Попереду залишається багато роботи. Командам потрібно навчатися залучати фінансування, розширювати партнерства, знаходити нових фахівців та фахівчинь, запрошувати учасниць із віддалених сіл і поступово брати на себе більше організаційних завдань.

Ми продовжуватимемо підтримувати їх на цьому шляху та розвивати співпрацю між осередками.

Вісім років тому ми розпочали з МАМ-центру в Новоукраїнці. Тоді ще не знали, що згодом наш досвід стане основою для розвитку жіночих спільнот в інших громадах.

Сьогодні «ЖиВи» об’єднує Новоукраїнку, Добровеличківку та Компаніївку. У кожної з цих громад своя історія, свої жінки, свої потреби та плани.

І нам хочеться, щоб через кілька років, згадуючи початок проєкту, жінки Добровеличківки та Компаніївки могли розповісти, як створювали власні команди, знаходили рішення, реалізовували ідеї та розвивали свої громади.

А ми знатимемо, що свого часу допомогли їм розпочати цей шлях.

Проєкт «ЖиВи: мережа поза межами міста» реалізує ГО «В єднанні – сила!» за сприяння ГО «Дівчата» та підтримки Robert Bosch Stiftung GmbH.